Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Леся Романчук (1961)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-07 16:55:23 ],
на сторінці поезії     "де Монтекрiсто"   Лазірко Юрій

Христос родився!
Юрцю, за Дюма (один мій знайомий полюбляв казати ДюмУ) щирісіньке спасибі. Гарно ти їх усіх вишикував наструнко задля свята.
Ти любиш зауваження, то суто задля того, щоб зробити автору приємність: Джакопо - ім'я італійське, у кінці О, і така форма додає милозвучності "Джакоп, немов Петро" - "Джакопо, мов Петро".
"Тож гайда, Гайде погойдаємо ще морем,
хай Валентина насолодиться за так з Моррель." варіант
Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Морель.
Якщо тобі не принципово, хто кого гойдатиме, звісно.
Менестреля, притягнутого за вуха, врятували. Тягнучий - недопустима за новим правописом форма, москалю ти єден.
"Пручається (тягну за римні вуха) менестрель".
Або портфель. Або бордель.
Вибач, Юрчику, намолола дурного.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-07 17:07:23 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна Зоря"   Ляшкевич Володимир

Христос Родився!
Бажаю бездилемного увиразнення безвідповідальної радості й антимодерністичних міцно-здорових та щасливо-любовних гараздів у родині, на сайті, в Україні та світі!
Приязно - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-07 22:13:04 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна пісня"   Романчук Леся

Костику, дякую! Дуже рада, що українська книга торує собі шлях на схід.
Щодо дати. Пісня написана 6 січня 1981-го, бо прийшли до мене увечері студенти, сіли ми довкола величезної миски з кутею, взяли гітару - ну і... Тому й коротка, тому й простенька. Костю, "преклонятися" анітрохи нема чого, бо, по-перше, це чули тільки мої студенти (наступного дня, до речі, "заложили" - ледь мене з роботи за той Святвечір не вигнали), по-друге - викладати українською - то було серйозно, а пописувати для себе віршики - абсолютно нормально, хто ж про це знав.
І ще - сонце, забери, на милість Божу, свою оцінку - пісенька того не варта, хай люди не сміються, а змії не сичать.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-07 22:14:39 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна пісня"   Романчук Леся

Людмило, Наталю, дякую, з Різдвом Христовим вас!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-09 14:21:18 ],
на сторінці твору     "«Майстерні - ІІ півріччя 2008» - головний конкурс"   Майстерень Редакція

1. Наталя Терещенко
2. Людмила Калиновська
3. Ганна Осмоловська
4. Тарас Кремінь
Хай щастить!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-09 20:47:53 ],
на сторінці поезії     "Геть, забрало!"   Корнієнко Сергій

Де мій спис? Подать сюда!
Щит побіля серця...
Ну, і хто се там рида?
Галя із відерцем...
Гуси-гуси - га-га-га,
копитами збито
поле. Хтось уже чига.
Хтось і Зеньо Збиток.
Геть забрало! Йду на ви!
Буде вам за збитки!
Йой, щось не є булави.
Лиш одна зенітка...
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-09 21:04:14 ],
на сторінці поезії     "Ксерокопії посмішок"   Тихонова Катя

Ці посмішки, ох, оці посмішки...
неначе жирафи навколішки...
мов безкофеїнова кава...
мов дружба холодна, лукава...
порожні, в клітинку, мов зошити...
зате їх так легко розмножити...

Ідея чудова. А над втіленням ще працювати і працювати.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-09 21:08:50 ],
на сторінці поезії     "Геть, забрало!"   Корнієнко Сергій

Біломор - то шкодить, Зень,
нікотин - то ризик.
Ой, забрало впало... Дзень...
Чий там видно писок?
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-09 21:16:48 ],
на сторінці поезії     "Віртоман"   Збиток Зеньо

Зеню, браво!
Ходити спамити по вірт-світах - то файно.
Словомази, гнані струмом на дріт. Але ти мудрий! Майже як Лазірко!
Зливати бітами в нет бормотуху - то є фест!
А багатенько ж народу підсіло на цю голку. і тримає їх, добряче тримає!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-10 19:51:40 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна пісня"   Романчук Леся

Маска зверхньої поблажливості? Це Ви про що?
Простіть тупе створіння, але моє запитання просте, як вода, і геть позбавлене риторичних аномалій - чи були Ви знайомі з п. Караташем особисто? Чи маєте якісь матеріали про нього? Ото й усього! Караташ - не янгол, а нормальний живий чоловік. Герой. Але не бог.
Знаєте, начитавшись отаких відповідей на найпростіші і найневинніші питання, ловиш себе на бажанні повіситися! Самі генії довкола, словечка в простоті ніхто не скаже! Думала, хоч один нормальний, судячи з віршів! Ні, й тут - зверхність! жіноче світобачення! Знайомі інтонації...
Перепрошую, що потурбувала Вашу високість! Більш не буду! Дякую, що вичитали! Давно мене ніхто носом у багно не тицяв.
Найкращий спосіб не наразитися на щось подібне - ні з ким на ПМ не розмовляти!
Хай щастить!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-10 19:58:55 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна пісня"   Романчук Леся

Задля точності процитую Ваш власний коментар: "Наштовхнувся на прізвище і...серце здригнулося...
Знав колись іншого Караташа.. Володимира.,"
"Знав колись" - що це, як не ствердження особистого знайомства? "Читав колись про" - от що таке черпання інформації про богів та героїв.
Несамовито люта - поки що вовчиця. Гадаю, час перетворюватися на вогнедишного дракона!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-10 19:59:40 ],
на сторінці поезії     "Різдвяна пісня"   Романчук Леся

Дякую, Сашо. І Вам веселих свят!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-17 23:45:34 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Павлюк Ігор

Маю надію, що Павлюк виживе і після передозування "восторгами", і після укусу гримучої змії.
Не "юне дарованіє", Богу дякувати.
Як ніде доречне - будьмо і тримаймося!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-20 20:13:10 ],
на сторінці поезії     "***"   Нечуйвітер Ярослав

Христос хрещається!
Здавалося б, такі нехитрі речі, а так приємно!
І Вам ласки Божої!
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 21:00:05 ],
на сторінці поезії     "До свидания, мальчики.     Б.Балтеру"   Окуджава Булат

От воно, те суворе і просте слово, що крає душі вже стільки літ. Так вірші кодуються на вічність.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 21:02:22 ],
на сторінці поезії     "Протикризове"   Маньєрист Галантний

Голився б ти, Друже, надвечір -
ціліші були б мої плечі...
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 21:08:10 ],
на сторінці поезії     "ЛІХТАР"   Терещенко Наталя

А місяць у небі заблудиться,
не знайде дороги між хмар...
стоїть посередині вулиці
не зовсім тверезий ліхтар.

Стоїть, непомітно хитається,
мов пальцем кива - постривай!,
а рейками тихо гойдається
не зовсім тверезий трамвай.

Та цур їм із тими розвагами -
лиш ми з між усіх - молодці!
Крокуєм рівненько - зигзагами
в компанії п'яній оцій.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 21:33:49 ],
на сторінці поезії     "Як боляче…"   Романчук Леся

Шановний пане Вікторе, спасибі за ваші слова. Громадянська лірика тут поза конкурсом, це майже ганебно.
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 21:36:20 ],
на сторінці поезії     "ЛІХТАР"   Терещенко Наталя

Наталю, твій ліхтар і сам чудово світить, а мій хитається, аби "в разговор встрять".
Треба зараз ліхтарів, темнувато щось.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-28 22:19:41 ],
на сторінці поезії     "Протикризове"   Маньєрист Галантний

Женюсь, женюсь,
хтозна - уп'яте чи вдесяте,
ще до закінчення зими.
Та ви, та ви,
мої пеемівські дівчата,
ви, чортенята-янголята,
даремно вабите крильми.

Не квапте, ніц не буде,
до меду я не звик.
Мої Наталі, Лесі, Люди,
і діжка дьогтю на два пуди,
а я - лиш грішний чоловік.

Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина,
без вашої ласки я плакатиму, мов дитина,
які поетичні в вас груди, сіднички й коліна,
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Отак делікатно, так лігадно, ніжно й невинно -
Ірина, Марина, Галина, Христина, Горпина.
Іванна, Тетяна, Руслана, Оляна, Світлана,
Мар'яна, Оксана, Уляна, Зоряна, Сніжана...
Довгенького Вам переліку, Галантний Ви наш!
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   58