Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Петро Скунць (1942 - 2007)
...Та я живу. Бо тільки догорю,
бо тільки зблідну,знидію, загину, –
збідніє людство на одну людину,
осліпне всесвіт на одну зорю...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олесь К, [ 2008-10-28 15:21:48 ],
на сторінці поезії     "Василеві Густі на 50-річчя (2001)"   Скунць Петро

Шановний пане Ляшкевич, це ми, любителі поезії, вдячні Вам за надану можливість представити читачам твори Петра Скунця. Приємно, що його вірші привертають увагу і знаходять порозуміння.
.............На жаль, з опціями у мене ще не зовсім...(
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-10-28 16:07:10 ],
на сторінці поезії     "Василеві Густі на 50-річчя (2001)"   Скунць Петро

Ви знаєте, Олександре, ми всі любителі Поезії. І файно, коли вона дається нам дивовижним автором. Ось Петро Скунць. Це ж бо справжнє диво.
Так поєднати Закарпатське, Українське і Світове.

Але адміністрація сайту, на жаль, не тримала в руках поетичних книг Майстра. Знаємо, що такі книги є. Ось у 2007 вийшли два перші томи творчого зібрання Петра Скунця, а в 2008-му мали вийти інші. У "Гражді", так? Я переконаний, щонайменше оці видання, вже є значним явищем у нашій літературі. Як і все інше, пов'язане з іменем Поета.
Коментатор Олесь К, [ 2008-10-28 16:43:49 ],
на сторінці поезії     "Василеві Густі на 50-річчя (2001)"   Скунць Петро

Так, "Гражда" обіцяла 8 томів. Наразі я знайшов тільки один, 1-й. Книгу вибраного "Один", видану раніше, у мене "зачитали", на жаль. Ну і,звичайно,шукаємо в періодиці. Згоден, що цей Майстер – належить не тільки Закарпаттю.
Коментатор Павло Потелицький, [ 2008-11-02 12:44:16 ],
на сторінці поезії     "Любому парламенту (2002)"   Скунць Петро

Дуже цікаво...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-11-11 13:37:20 ],
на сторінці поезії     "Два експромти зі свята рідної мови"   Скунць Петро

Дякуємо, і Петру, і Олександру.

Чудова композиція - жива надзвичайно.

А щодо рідної мови, то на це свято, ось одному моєму знайомому третьокласнику Сергійкові задали написати вірша (на чотири рядки), і ось що ми написали.

Українська мова
Почалося все зі Слова.
Далі виникла розмова.
І росте з тих пір чудова,
серед інших, наша мова! :)
Коментатор Олесь К, [ 2008-11-23 17:11:22 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

Шановне товариство! Ви знаєте, що писати на злобу дня – справа невдячна: такі твори зазвичай недовговічні. Цей твір написано Майстром тоді, коли я тільки-но розпочав навчання у школі. Багато деталей не є для мене пізнаваними підсвідомістю, але мене вражає надзвичайна енергетика, потужне біополе поетової душі, вихлюпнуті щиро і відверто до краю почуття – болючі й іронічні водночас, афористичність вислову, всеохопність простору і атмосфери...
Даруйте за таку пишномовність, але...
... це тільки частинка твору...
...далі буде...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-11-23 19:41:51 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

Спимо, але і у сні зростаємо, пане Петре.
І виростемо, обов'язково...
Коментатор Олесь К, [ 2008-12-19 23:44:52 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990) Закінчення"   Скунць Петро

Пструг – звичайно ж, форель наша гірська.
Коментатор Олесь К, [ 2008-12-19 23:47:40 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

Шановний пане Григорію! І я про те ж кажу :). Приємно, що більше півсотні любителів поезії ознайомилися із цим справді майстерним твором.
Коментатор Олесь К, [ 2008-12-19 23:49:28 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

Шановна Редакціє! Можливо, варто об’єднати усі частини твору? Так цілісніше сприйматиметься, думаю. Чи не допоможете технічно?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-12-19 23:56:15 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

А ви зробіть так, спочатку опублікуйте великим текстом, як поему, а потім переопублікуйте вже як вірш.
Коментатор Олесь К, [ 2008-12-20 00:01:51 ],
на сторінці поезії     "РУХ (1990)"   Скунць Петро

Боюсь, не справлюся.:)) Можливо, Ви? Буду вдячний
Коментатор Тарас Кремінь, [ 2008-12-25 17:11:13 ],
на сторінці поезії     "ТУГА"   Скунць Петро

Вічна слава Поету!
Коментатор Олесь К, [ 2008-12-25 18:11:05 ],
на сторінці поезії     "ТУГА"   Скунць Петро

Воістину так, Тарасе. До слова, прочитавши Ваш коментар, пригадав чудові насправді рядки, очевидно, добре відомі Вам:
Не печалься, що осінь, мій яворе-братку.
Не настане весна для одних лише пнів.
Я здійму свою молодість яру, як бартку,
Тільки б ти не згасав. Тільки б ти зеленів...
Моя мама вважає, що вірш "О театре дерев!.." Ваш тато написав на честь Петра Скунця.
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-01-04 19:10:53 ],
на сторінці поезії     "ТУГА"   Скунць Петро

а я б ще додала таке:
... так приходь же до мене, карпатський мій братку,
най гудуть над тобою вітри світові –
я боюся у вірші поставити крапку,
я зеленого листя бажаю тобі... (Д. Кремінь)
Коментатор Ванда Нова, [ 2009-01-14 11:21:12 ],
на сторінці поезії     "Школа під калиною"   Скунць Петро

Браво!
Коментатор Ванда Нова, [ 2009-01-14 11:23:57 ],
на сторінці поезії     "Школа під калиною"   Скунць Петро

Є необхідність написати 20 символів - але хіба можна коментувати цей вірш Майстра? він сам за себе говорить...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-01-14 11:39:38 ],
на сторінці поезії     "Школа під калиною"   Скунць Петро

Безумовно варто, Вандо, сказати доброму Майстрові Петрові теплі слова. Сподіваюсь, що наше тепло долине за потрібною адресою. Як і почуття пана Петра до своєї Вчительки.
Коментатор Ванда Нова, [ 2009-01-14 12:04:18 ],
на сторінці поезії     "Школа під калиною"   Скунць Петро

Від деяких віршів, як оцей - просто бракує слів... Тому скромний читач неспроможний на щось крім захопленого "Браво!" :-)
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-01-14 21:21:33 ],
на сторінці поезії     "Школа під калиною"   Скунць Петро

Чесно скажу: дуже боялася за цей вірш. У мене чогось склалося враження, що як тільки десь ідеться про вчителів на ПМі,то здебільшого це негатив. Вчительки, мовляв, відбивають у дітей охоту до літератури; як не вмієш писати вірші чи аналізувати твори – ставай учителем, ну, щось таке, досить принизливе, як на мій погляд. Та й образливо, що це звучало тут, з вуст людей неабияких. А мені, селянці, все думалося: а хто б читав узагалі вірші, якби не вчителі? Не в тому смислі, що вони читати дітей навчили. Життя не обмежується мегаполісом, я маю на увазі. У провінції гарні поетичні збірки передаються із рук в руки саме серед учителів. Спитайте хоча б Мідянку, чи вистачило йому накладу для бажаючих читати учительок.
А Марію Федорівну я бачила на похороні її улюбленого учня, і знаєте, вона була такою, такою... Це більше за горе, ну, я не посміла навіть підійти. Хай потім розкажу про неї більше.
Дякую усім читачам, за увагу, зацікавленість і Ваше тепло.
1   2   3   4   5   6   7   8