Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Літугрупування «палата нумер тринадцять» (2008)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-02-12 09:07:40 ],
на сторінці поезії     "тріб’ют"   Місяць Сонце

Супер! Багато сказано за текстом!
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-02-12 18:56:58 ],
на сторінці поезії     "sci-fi"   Місяць Сонце

Щось ця фантастика мені така реальна, що аж моторошно.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-02-12 19:10:17 ],
на сторінці поезії     "тріб’ют"   Місяць Сонце

Твої б вірші та картинами Брейгеля ілюструвати (часом думаю - Босха, але то вже занадто страшно), там вічно повно народу, кожен своїм зайнятий, поки розберешся... ціле кіно )) Правда, в картині більше простору для фантазії, особливо для такого дилетанта, як я, а тут, у вірші, все набагато конкретніше (чи тільки здається).
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-02-12 19:22:45 ],
на сторінці поезії     "whiteout"   Місяць Сонце

Мені останні шість рядків в одну картину злилися - лабіринт без виходу, ну хіба що дійсно спалити все... Кожне слово купою асоціацій зразу обростає - чи то тільки мені так, і тільки зараз - не знаю.
Хто там про нестерпну легкість буття казав? Книжку не читала, але назва - таке не забудеш, бо ж таку насмішку (хай навіть автор філософствує цілком серйозно) вигадати навряд чи можна самостійно, хіба звідкись підказали ))
Коментатор е ю, [ 2019-02-12 20:44:48 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де

Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2019-02-12 22:01:04 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де

Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-12 22:14:49 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де

Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор е ю, [ 2019-02-12 22:20:21 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де

Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 20:47:15 ],
на сторінці поезії     "whiteout"   Місяць Сонце

та бо тепер в усьому посвистує та нестерпна легкість ~

віршик дуже такий спонтанний, але хай
щось в ньому таке було, ніби

момент лабіринту просто без нічого ~ нецікавий
в лабіринті обов’язково щось має бути,
але чи хочеться те щось стріти, чи ні, або не дуже хочеться,
у цім завжди якась інтрига

ну і бібліотека, яка загалом є відповідником лабіринту
хоч би й просто на компі
тим більше, її можна ускладнювати як завгодно
потім вже & не знаєш, для чого воно все було, чи є...

але насправді найбільше замучила ілюстрація, міняв
декілька разів, і все одно не зовсім те

ну хай поки так
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 20:50:52 ],
на сторінці поезії     "тріб’ют"   Місяць Сонце

о дякую, Тетяно, щиро впевнений навіть, бо
саме над цим працюємо
всяко

світлих мрій, прагнень & візій і Вам,
повсякчас...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 20:55:32 ],
на сторінці поезії     "тріб’ют"   Місяць Сонце

дяки)) ну це не завжди так, але часом
як вже почнуть збігатися маски, то
не спиниш

часто таке буває навесні, скажімо, друга половина травня
але ось це січневе, бозна, чого

видно зміни клімату даються взнаки
а Брейгелів було кілька, до речі
Брейгель оксамитовий, Брейгель пекельний...

я так розумію, для нас має сенс саме останній)
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 21:02:14 ],
на сторінці поезії     "sci-fi"   Місяць Сонце

це з періоду мінімалістичного, там де навіть назв не було
а назви додалися пізніш, чисто постфактум
о, Тетяно

не то, щоби якийсь вінець чи навіть межа
скоріше якби період, після перекладів
мабуть, якось це пов’язано...

щиросердечно вдячний Вам, із всечасно правдивими
уклінностями Вашому смаку & інтуітивізму

це неоціненні речі
повірте
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 21:09:20 ],
на сторінці поезії     "sci-fi"   Місяць Сонце

наукова фантастика це найреальніша реальність
сюрреалізм це найреалістичніший реалізм
& навпаки ~ так званий соцреалізм
чи навіть натуралізм ~
часто-густо фантастика, в найприкладнішому
розумінні

так кажуть. в цім щось є. чому ж не вірити
все є момент віри...

мені скоріше йшлося за сам категоричний імператив
тобто, наскільки художність схильна абстрагуватися
не перестаючи бути собою

але все є випадком, з іншого боку, не сперечатимусь
також
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-14 21:42:02 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де





актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай
Коментатор Олена Балера, [ 2019-02-15 10:52:42 ],
на сторінці поезії     "лектура"   Місяць Сонце

Цікавезно! Усе дуже реальне, а в такому поєднанні, ніби існує у якійсь паралельній реальності...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-17 19:53:50 ],
на сторінці поезії     "лектура"   Місяць Сонце

що є реальність, Олено

кожна людина є світом, і сприймає-відтворює себе-світ
як хоче, або як може - чи як виходить
все імовірно, скажімо так
що сьогодні в якийсь момент реально й позитивно
завтра може обернутися протилежністю,
або ще чимсь невідомим

всі ми якоюсь мірою творимо якусь ще реальність
а що отримується в сумі -
це хороше питання. а чи існує якась квінтесенція реальності -
це наступне, і ще цікавіше питання...
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2019-02-17 22:05:59 ],
на сторінці поезії     "Ще зима"   Маре Гренуіль де

Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)
Коментатор Галина Михайлик, [ 2019-02-18 00:36:28 ],
на сторінці поезії     "лектура"   Місяць Сонце

якби все ймовірне можливо...

кажуть, що все, про що можна подумати - можливе...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-19 03:38:59 ],
на сторінці поезії     "лектура"   Місяць Сонце

фантазія є безмежною однозначно, о Галино
з іншого боку, це може вводити в оману
коли індивід перестає відрізняти описування ним якихсь дій
від діяльності як такої
із цим часто можна зіткнутися в інтернеті
а що віртуальне проникає в реальне, то ця тема із 2010 здається,
року, - тільки набирає обертів, подеколи й справді
не розбереш, де і що саме

сам наявний текст не прагне ілюзіонувати жодним чином
передостанній рядок художньо підсилює останній -
як-от пуста обіцянка загострює відчуття безнадійності
як такої

і все
Коментатор Сонце Місяць, [ 2019-02-19 03:54:18 ],
на сторінці поезії     "Самота (R. M. Rilke)"   Місяць Сонце






Einsamkeit

Die Einsamkeit ist wie ein Regen.
Sie steigt vom Meer den Abenden entgegen;
von Ebenen, die fern sind und entlegen,
geht sie zum Himmel, der sie immer hat.
Und erst vom Himmel fällt sie auf die Stadt.

Regnet hernieder in den Zwitterstunden,
wenn sich nach Morgen wenden alle Gassen
und wenn die Leiber, welche nichts gefunden,
enttäuscht und traurig von einander lassen;
und wenn die Menschen, die einander hassen,
in einem Bett zusammen schlafen müssen:

dann geht die Einsamkeit mit den Flüssen...



1   ...   190   191   192   193   194   195   196   197   198   ...   210