Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олеся Овчар (1977)

Рубрики / Портрет на двох

Опис: Опис у вірші з такою назвою
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Чорно-білі фантазії зим.
    Темніє фігура між білих фантазій...
    А може, то Ви у зимовім саду?
  •   Безслівно
    Нічого не кажи – лиш пригорни.
    Тобою дихати я буду
  •   З присмаком барбарису
    Залишатися – звичка не Ваша,
    Та і я нетутешня, мабуть.
  •   У відблисках вогню
    На вогник твій спішити рада
    В надії розтопить журу,
  •   Мольфарова учениця
    Настояна на шепотінні трав,
    Ця тиша надто загадкова.
  •   Атом Любові
    Я така маленька
    у Твоїй долоні,
  •   Зимове видіння
    Вона зайшла у зúму
    Нечутним білим кроком,
  •   Відгомін осінньої рапсодії
    Все це було, а чи тільки здалося
    Нам, у міжчассі загубленим двом:
  •   Осінньому лицарю
    Журливий лицарю, мовчіть.
    Ми розлучаємось не вперше.
  •   Вона пішла у осінь
    В ажурній білій шалі
    Старим осіннім парком
  •   Неіснуючі спогади
    Люблю згадати, милий друже,
    Як лукою у ніч брели,
  •   Втаємничених двоє
    Втаємничених виключно двоє.
    Розманіженим шурхотом шовку
  •   трішки Ваша...
    Хіба ж я трішечки не Ваша,
    Нічний самотній пілігриме?
  •   Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі
    Стара кав’ярня у провулку Долі...
    Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
  •   Привидові Замку Мрій
    Мій любий привиде, ти знову втік…
    Лукаві сутінки старого Замку...
  •   на Купала
    Солодкого чар-зілля
    Збирала на Купала,
  •   Мої метаморфози
    У нічку місячну ясну
    Я срібним променем сяйну
  •   Науявляй...
    Не уявляй мене...
    спокусою нічною
  •   Між нами...
    Жасминова тиша
    Між нами лягла...
  •   Коли вмирають почуття...
    Коли вмирають почуття –
    Не плачуть поминально дзвони,
  •   неПомилування
    Пригадуєш той берег ночі
    І човник наш на хвилях мрій?
  •   Ми зіткані з ілюзій...
    Ми зіткані з ілюзій
    Найтоншого ґатунку...
  •   Ще одні рядки до ватри
    У надвечір’я спогадів
    Розвів багаття ти
  •   Остання ілюзія любові
    Заплакала ілюзія любові,
    Зронивши відблиски зневіри.
  •   Крапля вина
    Торкаєш краплею вина
    Напіввідкритих днів моїх.
  •   Трикрапка...
    Як не зустрінемось у тиші,
    Розбитій поглядом чужим,
  •   Прошепочи мені зізнання
    Прошепочи мені зізнання
    Вечірнім вітром у гіллі
  •   Зворотний відлік до любові
    Зворотний відлік до любові
    Розпочинаю кожен раз,
  •   Давай...
    Давай зустрінемось у мрії
    Десь після півночі надій,
  •   Весняний спомин
    Я залоскочу крайчиком весни
    Куточки мрій твоїх шалених...
  •   А хочеш... (VІ)
    А хочеш... не прийду я більше,
    Не відчиняй уже надій.
  •   А хочеш... (V)
    А хочеш... полум’ям займуся
    Від іскор поглядів твоїх
  •   А хочеш... (ІІІ)
    А хочеш... я зів’ю гніздечко,
    Як ластівка весела навесні.
  •   А хочеш... (ІІ)
    А хочеш... я впаду дощами
    На спраглі помисли твої.
  •   А хочеш...
    А хочеш… я рум’янком стану,
    Який у літечку розцвів?
  •   Розрада
    Чому сумний, чому самотній?
    Впаду я зіркою з безодні
  •   Перекотитілом
    Перекотитілом
    Пускаю за вітром
  •   В нашому літі
    Я загубилася в нашому літі.
    Сонцем заквітчана, небом умита,
  •   Роздоріжжя чи перехрестя?
    Я лікуюся часом... мовчанкою...
    Застаріле це все так давно.
  •   Дружина-сопілка
    У обіймах шалено гарячих
    Я покірна Тобі, наче глина.
  •   Разом?
    Самотніми кроками
    міряєм землю
  •   Тобою дихати я хочу
    Тобою дихати я хочу,
    Бо вже душі забракло кисню,
  •   Мрійники
    Ну ось... Нарешті... Стрілися...
    Не думалось колись...
  •   В пелюстках троянди
    В троянди пелюстках багряних,
    Умитих в росах чистоти,
  •   Колись...
    Колись прийдемо ми удвох,
    Не домовляючись про зустріч,
  •   Ми просто зорі...
    Ми просто зорі... В далі синій
    Молочний Шлях чекає нас.
  •   Твій Світанок
    Я – твій Світанок. Чуєш, любий?
    Торкаюсь променем до вій.
  •   Акробат світла
    По павутині променів
    До сонця наче йду.
  •   Жінка-привид
    Тобі не ввірю забагато.
    Я Жінка-привид, тінь, фантом.
  •   Місце зустрічі примар
    Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
    Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
  •   Тобі дано...
    Тобі дано любити вічну Тайну...
    У неї смак бажання і дощу.
  •   Тріщина...
    Погляд надтріснутий дзеркала того,
    Очі якого безжальніші скла.
  •   Лише уява
    Обоє знаємо, що це – уява,
    Навіяна бажанням забуття.
  •   Зупини...
    Зупини мене впертим цілунком,
    Не давай відійти ні на крок.
  •   Закляття
    Налийся у думку мою
    Освітленим сміхом. Востаннє.
  •   Румба
    Я хочу...
    Станцювати
  •   Присвята
    Вогка печать Твого цілунку
    Скріпила нас іще тоді,
  •   Неримовані бажання
    Розстебни на мені ґудзики сумнівів.
    Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
  •   До винуватця сліз моїх
    Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
    Ти - винуватець сліз моїх.
  •   Твоя поява
    Ти нині прийшов.
    Без жодного звуку.
  •   Видіння
    Ажурний місточок.
    Ні вчора, ні завтра –
  •   Перекреслення
    “Очевидно, жінок ніщо так не допікає,
    як байдужість”
  •   Не одні
    В долонях твоїх ніжно-теплих
    Сховались вчорашні пісні.
  •   На краще
    На жаль, ви не зі мною
    Цілунком розпрощались.
  •   Усмішка Твоєї тіні
    Ковзнуло нечутно по тілі...
    Уява хмеліє. Я – з нею.
  •   Твої обійми
    Вони стирають Ознаки всіх меж,
    У них є Простір, та немає Часу.
  •   Наша музика
    СопілкОво-солодкій омані
    Опиралась як тільки могла
  •   Мальви спогадів
    Малювала мальву спогадом уява
    Я верталась знову в ті далекі дні,
  •   Закохані коханці
    Які вони прекрасні
    Під сяєвом світил -
  •   Місток
    Місток по цеглині
    Складали ми разом.
  •   Напевне, стануть піснею...
    Напевне, стануть піснею
    Колись оті слова,
  •   Серпнева меланхолія
    Розірваним намистом
    Посипалися зорі...
  •   Розуміння на відстані зору
    Твій погляд глибоко далекий
    Від землі, від часу, від мене.
  •   Портрет на двох
    Останній штрих до нашого портрету.
    Портрет на двох. Це щось нове.
  •   Сплелися пальці...
    Сплелися пальці, наче вічність
    З миттєвістю переплелись.
  •   Тридцять секунд зізнання
    Тридцять секунд зізнання
    Мені ти зараз даєш,
  •   Він грав
    Він грав, вона сміялась.
    Він знав. Вона не знала.
  •   Побудь зі мною наодинці,
    Побудь зі мною наодинці,
    Не відпускай у гамір днів,

  • Огляди

    1. Чорно-білі фантазії зим.
      Темніє фігура між білих фантазій...
      А може, то Ви у зимовім саду?
      Шукаєте стежку, якою щоразу
      Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

      На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
      Та й зовсім в заметах не видно її.
      Навіщо шукати вам жінку-загадку,
      Яку відспівали давно солов’ї –

      Ще там, у фатально-солодкій замрії,
      Де вічним здавався весняний політ.
      І думку дарма Ваше серце леліє -
      Йому довіряти, повірте, не слід.

      .................................

      Біліє фігура між чорних фантазій...
      Напевне, то Ви у безмісячну ніч
      Приходите вкотре в обірваній фразі
      Стежками думок між засмучених свіч.

      І так невагомо, граційно і легко
      Несете весну у мої холоди.
      Я хочу торкнутись, та Ви вже далеко.
      В рядках недописаних – Ваші сліди.

      Байдужо-поволі зрадливу замрію
      Розвіює сніг між оголених віт.
      Та серце надію недарма леліє,
      Йому довіряти, упевнений, слід.

      .................................

      Самотні фігури блукають по світу,
      Жадані комусь, не зігріті ніким.
      Лиш любляче серце зуміє змі
      Такі чорно-білі фантазії зим.
      2015



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Безслівно
      Нічого не кажи – лиш пригорни.
      Тобою дихати я буду
      Й одвічної любові-таїни
      Тепло вливатиметься в груди.

      Я розчинюсь у дотику твоїм,
      Бентежних снів моїх царівно.
      Й отак замру в захопленні німім...
      А ти збагнеш усе безслівно.
      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. З присмаком барбарису
      Залишатися – звичка не Ваша,
      Та і я нетутешня, мабуть.
      Цю ідею, завчасно пропащу,
      Журавлі на жалі рознесуть.

      Нам зостануться білі півтіні,
      На піску намальовані сном,
      Та шматочки блакиті осінні,
      Перетворені в тихий шансон.

      Невагоме єднання потроху
      Павутинкою час розірве –
      Відчуття запізнілого кроку
      Ненародженим рухом замре...

      Згодом осінь немовби зумисно
      Нагадає загубленим двом
      Поцілунковий смак барбарису.
      Але це буде дуже давно...
      2011

      "давня розмова"

      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. У відблисках вогню
      На вогник твій спішити рада
      В надії розтопить журу,
      Моєї радості принадо...
      Прийду, торкнуся і згорю.

      Розвієш попіл мій за вітром
      І перетвориш на росу,
      Яку тобі у дзбанку літа
      Напитись вранці принесу.

      Нестримно мрія кличе далі...
      Але спиняє сум мене:
      Я – лиш примара задзеркалля,
      Твоїм придумана вогнем.
      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Мольфарова учениця
      Настояна на шепотінні трав,
      Ця тиша надто загадкова.
      Мольфаре, починайте ритуал!
      Готова я. Проводьте коло –

      Замкніть мій простір вже і тут.
      Клекоче нетерпіння чаша.
      Давайте – не боюсь отрут.
      До дна. Любов сильніша завше.

      Запалюйте свічу від зір
      І замоліть цю ніч на попіл.
      Законам всім наперекір
      Я пронесу вогонь крізь спокій.

      Мольфаре, бачте, я жива –
      Як дикий звір чи вільна птиця.
      Тож хай шепочеться трава
      Про те, що ранкові насниться.
      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Атом Любові
      Я така маленька
      у Твоїй долоні,
      Розчинився всесвіт
      в дотику однім.
      Всі тривоги стали
      ніби невідомі,
      Тільки усміхнулась
      гірко нічка-мім.

      Вже мене не стало,
      ні душі, ні тіла –
      В атомі Любові
      неподільні ми.
      Сила притягання
      вірою зігріла,
      Викресавши іскру
      з подиху пітьми.

      Знаю, незабаром
      вибух пролунає –
      Всесвіт наш поверне
      з миті забуття.
      Я ж пройду з Тобою
      пеклом а чи раєм,
      В атомі Любові
      вигрівши життя.
      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Зимове видіння
      Вона зайшла у зúму
      Нечутним білим кроком,
      Закутана у ніжність
      Вчорашніх почуттів.
      Її вела незримо
      Стежина одинока
      У сад, який недавно
      Вишневим шалом цвів.
      Ішла, немов царівна, –
      Всміхаючись лукаво
      До пелюсток тягнулась,
      Чекаючи тепла.
      А пелюстки нестримно
      Додолу облітали
      І холодом сніжинок
      Торкалися чола.
      Вона, розгарячіла,
      В розхристаній надії
      Отямилася раптом
      Між голих верховіть,
      А до стрункої шиї
      Цілунком зледенілим
      Мороз тягнувся вперто,
      Не стримуючи хіть.
      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Відгомін осінньої рапсодії
      Все це було, а чи тільки здалося
      Нам, у міжчассі загубленим двом:
      Грала на арфі рапсодію осінь
      У переході між завтра і сном.

      Миті монетами падали долі –
      Квапились геть перехожі-думки.
      Тільки вітрисько - розхристана воля
      Весь розчинився у звуках легких

      Та кілька зíрок, загублених літом,
      Тихо горнули проміння до струн.
      Чисту мелодію, в ніч перелиту,
      Ми смакували сп’янілістю дум.

      Раптом земне і небесне злилóся.
      Що ж це було?..
      Просто музика й осінь.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Осінньому лицарю
      Журливий лицарю, мовчіть.
      Ми розлучаємось не вперше.
      Від звуків зблискують мечі,
      Готові до безумних звершень.

      А ще... до таїнства посвят
      В боях за нерозумність рішень.
      Пригадуєте наш обряд?
      Посвята не мечем, а віршем.

      Гартований слізьми метал
      Приревнував тоді до слова.
      До мене з жалем відпускав.
      І ось... вже закликає знову.

      Ідіть, мій пане. Нині Вас
      Благословляє панна Осінь.
      Ми розлучаємось ще раз.
      Хоч не зустрілися і досі...

      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Вона пішла у осінь
      В ажурній білій шалі
      Старим осіннім парком
      Вона ступала легко
      Крізь променів тепло,
      А літо проводжало
      Улюблену коханку
      І до щоки тулилось
      Востаннє, як могло.

      Вуста зі смаком вишні
      Торкнути не посміло –
      Його б тоді спинити
      Не зміг уже ніхто...
      Пригадувало тільки,
      Як трепетало тіло,
      Тепер таке далеке
      За складками манто.

      А спогади кружляли
      Ще зеленавим лúстом –
      Зізнанням запізнілим
      Стелилися до ніг.
      Вона їх у букетик
      Збирала й ненавмисно
      У пам’яті складала
      Мозаїку утіх...

      Порив різкого вітру
      Привів обох до тями:
      Коротка мить прощання –
      Цілунком до руки –
      І постать невагома
      Розтанула в тумані.
      Зосталось лиш бажання
      Із присмаком терпким.

      В ажурній білій шалі
      Вона пішла у осінь...
      2010

      "Роман з літом був тут"

      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Неіснуючі спогади
      Люблю згадати, милий друже,
      Як лукою у ніч брели,
      А вечір сонце хитро мружив,
      Лиш дотулялись рукави.

      Крізь душі сіялася осінь,
      Полова смутку – на вітри.
      А небо, наче літнє зовсім,
      Під ноги падало згори.

      Гадала тиша вечорова
      На таємниці наших рун
      І заплітала у розмову
      Акорди невагомих струн.

      Природи наспіви бриніли –
      П’янили, гірше від вина.
      Та іскри дум розгарячілих
      На долі впали письмена.

      Яка тоді була заграва!
      Ми, заворожені, ішли.
      А нічка так і не настала,
      Зробившись жменькою золи.

      Люблю згадати,
      милий друже...
      Хоч, може, ми там
      й не були...
      2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Втаємничених двоє
      Втаємничених виключно двоє.
      Розманіженим шурхотом шовку
      Присоромлено тиша замовкла,
      Огорнувши мовчання собою.

      Магнетично напружену відстань
      Перехóпило місячне сяйво
      І розтануло в темряві, зайве.
      Силуети злилися... Провісна

      Зависає краплина в клепсидрі,
      Підкоритися часу не в силі.
      Переведені вічності стрілки.
      Втаємничені двоє...
      і тільки.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. трішки Ваша...
      Хіба ж я трішечки не Ваша,
      Нічний самотній пілігриме?
      Прислýхайтесь... я тут, як завше –
      Чуттєва, ніжна і... незрима.

      Даремно не ховайте сумнів
      Між фалди чорної сутани:
      У запалі (якім бездумнім!)
      Руки торкнуся я неждано

      Тремтінням лагідного вітру.
      Яка ж бо ніч ця прохолодна...
      Зникає тихо-непомітно
      Теплу остання перешкода...



      На розум стане мрія старша,
      А дні – на усмішку коротші,
      Я ж залишуся трішки Ваша,
      Далекий пілігриме ночі.



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Кав’ярня “Затишна”, провулок Долі
      Стара кав’ярня у провулку Долі...
      Смакує Тиша з Часом “Каберне”...
      Придрімує дзиґарок* мимоволі...
      Якась душа – та й зазирне.

      У креденсі – думки із порцеляни,
      Зачепиш словом – друзок не збереш...
      Полотна пам’яті в потертих рамах,
      У келихах – бажання-фреш...

      Гардинна сутінь присмаку ванілі
      Бентежиться відвертістю свічі...
      А під вікном чиїсь бідові мрії
      Самотньо мокнуть на дощі...


      В кав’ярні “Затишна”, провулок Долі,
      Ніколи не скінчиться “Каберне”...
      Колись, я вірю (вірю мимоволі) –
      Помітиш ти в кутку мене...

      *дзиґарок – годинник

      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Привидові Замку Мрій
      Мій любий привиде, ти знову втік…
      Лукаві сутінки старого Замку...
      Ще й небо з-під примружених повік
      Каміння засльозило наостанку.

      В замшілім дворику стою одна,
      До непристойності твоя. Одначе,
      Між нами – ірреальності стіна
      І купа непридуманих означень.

      А ще – хитросплетіння двох начал
      У безтілесних ігрищах фантазій.
      Піду... Вже розум тричі прокричав –
      Заждалися проблеми довгов’язі.

      p.s.
      Мій любий привиде, лиш не переч,
      Ми справжніми не будемо ніколи...
      Коли ж я зникну, справдивши предтеч, -
      Згадай єство моє – невинно голе.
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. на Купала
      Солодкого чар-зілля
      Збирала на Купала,
      Бо вже до божевілля
      Тоді Його кохала.

      Шукала до півночі
      Цвіт папороті вкотре,
      Бо вірила охоче
      В Його чуттєвий дотик.

      Палила зілля-трави,
      Шептала заклинання,
      Бо все іще чекала
      Палке Його зізнання.

      А полум’я вже гріло
      Холодні босі ноги –
      І тіло її мліло
      При згадоньці про Нього...

      Такі Купальські ночі –
      Забави, ватри, чари.
      Такі серця дівочі –
      Щасливі тільки в парі.
      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Мої метаморфози
      У нічку місячну ясну
      Я срібним променем сяйну
      Тобі, коханому, під вії,
      Щоб ти хорошого намріяв...

      Розгýблю всі твої жалі
      Дрібним намистом по землі...
      Здригнуся нотою нестями
      Твоєї зоряної гами...

      І стану просто...
      дивним сном:
      Два дихання...
      під вальс-бостон...
      Дві місячні стежини...
      Куди?..
      Мовчу невинно...

      А потім буде ранок.
      Засохлі крихти обіцянок.
      Замовчані таємні сни,
      Хоч двом наснилися вони.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Науявляй...
      Не уявляй мене...
      спокусою нічною
      в серпанку
      місячних вітрів...
      Бо ніч мине...
      і не майнеш за мною
      сріблястим
      відблиском слідів...
      Не уявляй мене...
      принадою світанку,
      прикриту
      променем ледь де...
      Бо день сяйне...
      і не твоя коханка
      в обійми
      обрію впаде...
      Не уявляй мене...
      напоєну любов’ю...
      Не уявляй...
      Науявляй...
      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Між нами...
      Жасминова тиша
      Між нами лягла...
      Я мрію колишу
      Торканням крила...
      Ти ловиш попутний
      Міжзоряний бриз...
      Між нами – півдумки
      Падіння униз...

      Жасминовий подих
      Між нами тремтить...
      Ховає в ніч погляд
      Невинна блакить...
      Відпущена варта
      Таємних бажань...
      Між нами...
      чи варто...
      ... жасминова рань....
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. Коли вмирають почуття...
      Коли вмирають почуття –
      Не плачуть поминально дзвони,
      Лише надії безборонно
      У вирій Вічності летять.
      Коли вмирають почуття –
      Не росять животворно квіти,
      Їх пелюсткам дано марніти
      Між сторінками забуття.
      Коли вмирають почуття –
      Скляніють очі у любові,
      А сльози, сховані у слові,
      На віях спогадів тремтять...
      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. неПомилування
      Пригадуєш той берег ночі
      І човник наш на хвилях мрій?
      А як слова “Помилуй, Отче!”
      Тривожно шепотів прибій?

      Помилуй прагнення любити,
      В хиткому човнику пливти,
      Дарма – без весел...
      Ех, якби-то...
      Помилувані я і ти...
      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Ми зіткані з ілюзій...
      Ми зіткані з ілюзій
      Найтоншого ґатунку...
      Хай розум б’ється в тузі,
      Шукаючи рятунку –

      Обплетений лукаво
      Мереживом омани,
      Він здасться на поталу
      Півподиху між нами.

      Міраж, п’янкий на дотик,
      Відчуємо вустами
      Й забудемо укотре,
      Що ми –
      фата-моргана...
      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. Ще одні рядки до ватри
      У надвечір’я спогадів
      Розвів багаття ти
      Передчуттям неспокоїв
      З уламків самоти.

      І ластилося полум’я
      До золота заграв,
      А ти засохлі спомини
      Сміливо підкидав.

      Здавалися безсилими
      Обпечені жалі.
      Думками чайки скиглили,
      Хоч ти і не велів.

      Та зовсім несподівано
      Із диму відчуттів
      Явилася замріяна
      Любов минулих днів.

      Пекла долоні іскрами
      Її печаль проста.
      І дотлівала істина
      Останнього листа:

      “Вже вірші стали ватрами.
      Лише душі не рань -
      Усі були не вартими
      Намарних сподівань...”

      ...Вогонь розчулено затих
      У відблиску сльози...
      У згарища надії ти
      Пробачення просив...
      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Остання ілюзія любові
      Заплакала ілюзія любові,
      Зронивши відблиски зневіри.
      А серце, з відчаєм у змові,
      Зробилося болючо-сірим.

      Чи, може, все воно безбарвне?
      Слідами тільки багрянисте...
      Втікає думка, наче сарна –
      У цьому їй не бракне хисту.

      Її – надією останню –
      Скептично поглинає хаща
      Колючого твого прощання...
      Приречена ілюзія...
      пропаща...
      2010



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Крапля вина
      Торкаєш краплею вина
      Напіввідкритих днів моїх.
      І не шукай, чия вина,
      Що поміж нами сніг.

      Іскриться в променях тепла
      Незаймана краса стежин.
      Вже хуртовина відмела –
      Стихає часу плин.

      Поволі затікаєш ти
      Секундами п’янких тремтінь.
      О, дай цнотливість зберегти
      Зникаючих видінь!
      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Трикрапка...
      Як не зустрінемось у тиші,
      Розбитій поглядом чужим,
      То перетворимось на вірші,
      Замріяні сплетінням рим.

      Вже більше часу непідвладні,
      Слова обіймами замруть.
      Незримо здогад Аріадни
      Трикрапкою підкаже путь.
      Мабуть...
      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Прошепочи мені зізнання
      Прошепочи мені зізнання
      Вечірнім вітром у гіллі
      І я розвію у тумані
      Усі просолені жалі.

      А потім...
      лагідним тремтінням
      Напну чекання тятиву
      І дві замріяні півтіні
      Впадуть бажанням у траву.

      Їм ворожитиме безсоння
      На лініях думок і тіл.
      Та десь на крайчику долоні
      Забракне для гадання слів...

      Як хочеш бути напівтінню
      Зі мною в щастя на краю –
      То в дивну пору надвечірню
      Прошелести просте “Люблю...”
      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Зворотний відлік до любові
      Зворотний відлік до любові
      Розпочинаю кожен раз,
      Коли в обірваному слові
      Зникають сотні інших фраз.

      Коли повітря залоскоче
      Міжпростір стиснених долонь,
      Я відраховую пророчо
      Хвилюючі пульсари скронь.

      Лічити вкотре я бажаю
      Удари серця до небес,
      Коли у розквіті розмаю
      Чекаю милого тебе.

      Коли ж в обійми незабудки
      Захоче впасти жаль дощу,
      Зворотнім відліком від смутку
      Любов я нашу захищу.
      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Давай...
      Давай зустрінемось у мрії
      Десь після півночі надій,
      Коли туманом посивіє
      Старий лукавець-вітровій.

      Пройдемо місяцем-місточком
      Понад безоднею гріхів.
      Чи хто цю зустріч напророчив?
      Ніхто б гадати не посмів.

      Ледь чутним порухом безодня
      З’єднає дві душі в одну.
      Теплом наповнена долоня
      Стривожить давню таїну.

      Цілунком стрепенеться щастя,
      Розсипле іскорки принад...
      А на Землі, напевне, здасться,
      Що то почався зорепад...
      2010



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    30. Весняний спомин
      Я залоскочу крайчиком весни
      Куточки мрій твоїх шалених...
      І стрепенуться вірою вони,
      Всміхнувшись лагідно до мене.

      Піду за ýсмішкою навмання,
      Присвічу променем Любові,
      Зимóве залишаючи вбрання
      На всохлій гілочці розмови.

      Розніжені передчуттям тепла,
      Бажання зацвітуть у кронах...
      Пелюсткою торкнуся до чола
      І зникну… як весняний спомин.

      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. А хочеш... (VІ)
      А хочеш... не прийду я більше,
      Не відчиняй уже надій.
      Я залишуся просто віршем,
      Скрижаллю в пам’яті твоїй...

      Розсиплюсь літерами... Вкотре
      З’єднаю вірою слова…
      І ляже молитовний дотик
      На сторінки, що віджила.

      Колись на тихому світанні
      Ти розгорнеш сувій життя –
      І забере пташина рання
      Моїх думок серцебиття.

      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. А хочеш... (V)
      А хочеш... полум’ям займуся
      Від іскор поглядів твоїх
      Та у вогню одвічнім русі
      Все спопелю – і гнів, і сміх.

      Зоставлю сонячне сплетіння
      Бажань, настояних в душі,
      І на вікні – гарячі тіні,
      Тремкого щастя міражі.

      Помалу ватра жаром стане,
      Його засиплять мрії-сни.
      Вогонь у спокої? Омана.
      Я жеврію...
      Ти лиш дмухни...

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. А хочеш... (ІІІ)
      А хочеш... я зів’ю гніздечко,
      Як ластівка весела навесні.
      Десь біля тебе, недалечко,
      Між виноградом на стіні.

      Я поназбирую натхнення –
      Галузку до галузоньки сплету,
      А ти проміньчиком повз мене –
      Свою шукати висоту.

      Я ж заховаюся у слові
      І пісню колисатиму крильми.
      Там щастя виросте з Любові,
      Де в пісні стрінемося ми…

      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. А хочеш... (ІІ)
      А хочеш... я впаду дощами
      На спраглі помисли твої.
      І защебечуть поміж нами
      Срібноголосі ручаї.

      Я слізоньки втоплю у хвилях,
      Веселку прокладу містком
      І огорну тебе, мій милий,
      Таким омріяним теплом.

      Збіжу краплиною бажання...
      По тілі - відчуттям Весни...
      І знову – в небо, щоб востаннє
      Росою впасти в наші сни.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. А хочеш...
      А хочеш… я рум’янком стану,
      Який у літечку розцвів?
      Не бійся, милий, не зів’яне
      Моя любов серед снігів.

      Бо сонце бережу для тебе
      Поміж цнотливості думок.
      А ти... лиш прихилися небом
      До ніжно-білих пелюсток.

      Притрушені сніжком? Не дивно –
      Замерзли сльози наших мрій..
      Ти притулися... І не зимно...
      Вже тануть сльози...
      Літо, грій...

      2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Розрада
      Чому сумний, чому самотній?
      Впаду я зіркою з безодні
      У неприкаяні думки Твої.

      Я не згорю на півдорозі,
      Щоб не заснули у тривозі
      Твоїх рядків співучі солов’ї.

      Я зможу, знаю, небом вірю...
      Згораючим теплом зігрію
      І ляжу... пилом на гірські плаї.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Перекотитілом
      Перекотитілом
      Пускаю за вітром
      Думок потаємних
      Цілунки свої.
      Достиглі в любові,
      Втрачають основу
      Й тобою блукають
      М’які кураї.

      У кожній клітині
      Лишають зернину,
      Зігріту бажанням
      З тобою рости.
      Ми вже нероздільні...
      Лише мимовільно
      Та думка остання:
      Ми...
      перекоти...

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    38. В нашому літі
      Я загубилася в нашому літі.
      Сонцем заквітчана, небом умита,
      Радістю босою бігла полями,
      Серцем розхристана перед вітрами.
      Ти доганяв непокірну кохану,
      Вітром ловив свóю ніжну нестяму.
      Сміхом розсипана, падала в річку –
      Променем ти обціловував щічки.
      Барвами хитрими я – у веселку,
      Ти обіймав, аж робилося терпко.
      Квітами сонця мережила трави –
      Дощиком теплим пелюстоньки бавив.
      Зіркою я заховалась між хмари –
      Їх розігнав замовлянням мольфара.
      Майже знайшов, хоч зірок – міріади...
      Літо скінчилось... на жаль, зорепадом.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Роздоріжжя чи перехрестя?
      Я лікуюся часом... мовчанкою...
      Застаріле це все так давно.
      Я не можу (не вмію?) коханкою...
      А коханою вже не дано?..

      Все життя я ішла роздоріжжями,
      Згадку, може, котре й береже.
      Так потроху - ставала заміжньою,
      Так потроху - розлучена вже.

      Бо розлукою дихають погляди
      Недоречно замовчаних фраз.
      Поодинці ми потай приходимо
      До дзеркал, де були водночас.

      Роздоріжжя Розлуки запилене
      Тисячами бездумних образ.
      Та сльозами дощу все ще віримо
      В Перехрестя Любові для нас.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Дружина-сопілка
      У обіймах шалено гарячих
      Я покірна Тобі, наче глина.
      Хай вогнем обпікає добряче –
      Ти сопілку зроби журавлину.
      Як вустами притулишся терпко
      У надії жаданого звуку,
      Заберу я далеко-далеко
      Нашу душу, і серце, і муку.
      Я у пісні любові розчúню
      Увесь простір, що там, поза нами.
      ...
      Ти сопілку узяв за дружину.
      Так судилося, видно, коханий.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Разом?
      Самотніми кроками
      міряєм землю
      на двох полюсах
      однієї Любові
      від “світло”
      до “темно.
      То “світло” –
      то “темно”
      чіткими слідами
      душевної крові.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Тобою дихати я хочу
      Тобою дихати я хочу,
      Бо вже душі забракло кисню,
      Ти ніч кохання напророчив,
      А час питанням важко висне.

      Тебе вдихатиму щоранку –
      Ковток наснаги і натхнення.
      Я знаю, ніч – твоя коханка,
      А день – коханцем біля мене.

      Ти – лиш повітря, навіть – менше,
      Я – звуком відчаю у ньому.
      Луна той звук на друзки креше
      Об скелі гордості і втоми.

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Мрійники
      Ну ось... Нарешті... Стрілися...
      Не думалось колись...
      Разóм незвично мріялось
      І з нею він лишивсь.

      Два мрійники заручені
      Перстенями доріг
      В широкий світ відпущені,
      Cпізнавши перший гріх.

      ......................

      Тим шляхом запорошеним
      Пройшло вже сотні ніг,
      А на траву не скошену
      Ніхто і не приліг.

      Як звірі наполохані,
      Спішили всі. Куди?
      За ними дощ непроханий
      Змивав усі сліди.

      А порох від залишених
      На тім шляху думок
      З дощем лишався змішаний.
      Але кому урок?

      ......................

      Вони ішли і думали
      Про запах диких трав,
      Тоді давноминулими
      Сльозами дощ втікав.

      Вони ішли і бачили
      Сліди чиїхось днів.
      А грози довго плакали
      Над долею слідів.

      Вони ішли... Кохалися...
      А далі? Промовчу...
      Мені трава зізналася –
      Спитайте у дощу...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. В пелюстках троянди
      В троянди пелюстках багряних,
      Умитих в росах чистоти,
      Ми заблукали так неждано –
      Хмільні Любов’ю я і ти.
      Солодким запахом сп’яніння
      Наповнилася ласка днів,
      Лиш вітер зраджує тремтіння
      Від шепоту чарівних слів.
      Неначе крапельки слухняні,
      Ми вниз і вниз по пелюстках
      І у солодкому дурмані
      Знов губимо жаданий шлях.
      У загадковім лабіринті
      Таких манливих пелюсток
      Блукаєм, ніжністю прикриті...
      Все ближче, ближче кожен крок...

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Колись...
      Колись прийдемо ми удвох,
      Не домовляючись про зустріч,
      Згубивши суєту тривог
      І оминувши неминучість.

      Стежками сонячних слідів,
      Зірок молочними шляхами
      До озера, що між лісів
      Цілує небо берегами.

      У дикій тиші почуттів
      Замруть серця у здивуванні.
      Забудеш ти, чого хотів,
      Забуду я усі вагання.

      Зіллються наші манівці
      На прохолодному камінні...
      І ти на рідному лиці
      Зцілуєш сльози безпричинні.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. Ми просто зорі...
      Ми просто зорі... В далі синій
      Молочний Шлях чекає нас.
      А на старенькім клавесині
      Повільно небо грає вальс.
      Ти відчуваєш? Ми кружляєм
      У танці ніжних відчуттів,
      Поволі вічність забирає
      У рай непізнаних світів.
      Не боїмося заблукати
      Поміж планет і чорних дір,
      Бо сяйвом віруємо свято.
      Галактики туманять зір?
      Ми загубитися не в силі -
      Проміння сяє в унісон,
      А на старенькім клавесині
      Нам небо грає вальс-бостон...

      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    7. Твій Світанок
      Я – твій Світанок. Чуєш, любий?
      Торкаюсь променем до вій.
      Любов терпка, пекуча згуба –
      Для тебе вранішній напій.

      Як зрум’яніле чисте небо,
      Збадьорю свіжістю думки.
      В моєму диханні потреба
      Розвіє снів твоїх рядки.

      В бажанні миті насолоди
      Мою обіймеш світлу тінь.
      Вона ж, спокушена і горда,
      Втече у сонячну теплінь.

      А я росини світанкові,
      Зберу душею навмання...
      Й нектаром ніжної любові
      Наповню келих твого дня.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Акробат світла
      По павутині променів
      До сонця наче йду.
      Але не віриться мені
      У прірву, що внизу.
      Ту прірву без повітря,
      Із холодом світил...
      Я акробатом світла
      Стаю, як ти хотів.
      Я балансую думкою,
      Страховки не дано.
      А слово “бути” – мукою.
      Нащó мені воно?
      Ось під ногами – промінь,
      Під вірою – весна...
      Та тільки зайвий спомин –
      Циркачки вже нема...

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Жінка-привид
      Тобі не ввірю забагато.
      Я Жінка-привид, тінь, фантом.
      Тож можеш сміло цілувати
      Як осінь ту, що за вікном.
      Я розумію – ти не в змозі
      Від уст відмовитись моїх.
      Тож відчиняй і на порозі
      Лови губами теплий сніг.
      Я знаю – хочеш обійняти,
      Аби відчути хруст думок.
      А небо хмарами багате...
      До нього тільки віри крок.
      Не знайдеш ти, це примха Долі,
      Там біле марево моє,
      Але відчуєш, як поволі
      Уява гріє словом “ Є”...

      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Місце зустрічі примар
      Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
      Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
      Це - місце зустрічі закоханих примар,
      Це - місце зустрічі натхнення і нестями.
      Це - лабіринти неіснуючих слідів...
      Хіба ж сліди лишають кроки безтілесні?
      Ніхто самотній ще сюди не долетів.
      І жодні не дійшли гіркі дороги хресні.
      Бо це омріяний куточок Світу Двох.
      Коли не вистачає слів для покаяння,
      Із тіл без жодних докорів й тривог
      Примарами до ліхтаря летять бажання.

      Старенька вуличка – останній долі дар
      Для наших гордих неприкаяних примар.

      2009



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Тобі дано...
      Тобі дано любити вічну Тайну...
      У неї смак бажання і дощу.
      У неї радість болю незвичайна,
      Захована вуаллю від плачу.
      Ти дотиком малюєш знову очі
      На полотні незайманих небес.
      Відчути погляд у долоні хочеш,
      Але безжальні хмари. Образ щез.
      Цілуєш запах спрагло і жагуче
      На загадкових мовчазних вустах.
      І відчуваєш острах неминучий:
      Зникає Тайна у терпких словах.
      Ти страхом втрати не зневажиш –
      Шаленством ніжно-диких почуттів
      Мінливі шальки вправно переважиш
      Любовної загадки хитрих терезів.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Тріщина...
      Погляд надтріснутий дзеркала того,
      Очі якого безжальніші скла.
      Рідним свічадом відбита дорога
      Відстанню світла раптово лягла.

      Швидша за спогади думка осіння
      Вирієм плаче, надрізана склом.
      Тріщина сумом розбила уміння
      Вірити в небо привітним крилом.

      Променем зламаним стала надія.
      Сумніву вітер востаннє – у шквал...
      Світло між нами потроху сіріє
      Попелом вдрузки розбитих дзеркал...

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Лише уява
      Обоє знаємо, що це – уява,
      Навіяна бажанням забуття.
      А ти цілуй і пригортай ласкаво
      На цій межі реальності буття.

      Хоч я легеньким порухом руки
      Спинитись намагаюся востаннє,
      Та порух той зневірено-леткий –
      Зникає у достиглому бажанні.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Зупини...
      Зупини мене впертим цілунком,
      Не давай відійти ні на крок.
      Нехай розум викручує в’юнко –
      Відціловуй тверезість думок.

      Не чекай на безмовну покору,
      Обійми – аж до болю стисни.
      І осінню відчужену пору
      Обдури відчуттями весни.

      Не зважай на пручання дикунки,
      Бо у мріях її – саме ти.
      Не чекай – зупини поцілунком
      Намагання від тебе втекти.

      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Закляття
      Налийся у думку мою
      Освітленим сміхом. Востаннє.
      Сльозини борги віддають
      Дощем у душі прощальним.
      Усмíшок твоїх джерело
      Сховалося в хащах сум’яття.
      Зцілити воно не змогло.
      Таке уже наше закляття.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Румба
      Я хочу...
      Станцювати
      з тобою румбу
      в божевільно-
      повільному
      темпі бажання...
      Я хочу...
      Намалювати
      поглядом
      на твоєму тілі
      карту любові...
      Я хочу...
      Розчинитися
      у сміливому
      дотику
      впевнених рук...
      Я хочу...
      Обійнятися
      душами
      у тілесному
      блаженстві
      танцю...
      Я хочу...
      Просто
      помріяти...

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Присвята
      Вогка печать Твого цілунку
      Скріпила нас іще тоді,
      Коли юнак за руку юнку
      Манив у весни молоді.

      Вогка печать Твого цілунку
      Ставала символом щодня.
      Ну а вночі шаленим трунком
      Брела по тілу навмання.

      Вогка печать Твого цілунку
      З’єднала два життя в одне.
      І досі серце б’ється лунко,
      Коли вона щоку торкне.

      2009



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Неримовані бажання
      Розстебни на мені ґудзики сумнівів.
      Повільно зніми з плечей півтемряву думок.
      Проведи тонкими пальцями тиші
      По спраглій лінії губ.
      Скинь до ніг останню тінь захисту
      І вогкими вустами бажання
      Притулися до оголеної душі.
      2009



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. До винуватця сліз моїх
      Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
      Ти - винуватець сліз моїх.
      Моя непрохана удача.
      Мого натхнення оберіг.

      Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
      І сльози падають до ніг –
      Це лава збуджено-гаряча,
      Яку ти стримати не зміг.

      Я плачу, чуєш? Радо плачу.
      У камінцях той плач застиг.
      Я вірю: душі неледачі
      Дорогу прокладуть із них.

      Я плачу. Я блаженно плачу.
      Одна між тисячі доріг.
      Ідуть сліди. Назустріч наче.
      Але зрадливо сипле сніг.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Твоя поява
      Ти нині прийшов.
      Без жодного звуку.
      В таємний альков
      Зігріти розлуку.

      Ти нині прийшов.
      Без жодного кроку.
      В дарунок - любов
      Як трепетний дотик.

      Незриме для всіх
      Для мене - існує.
      А може, ти - сніг?
      Не вгадую всує.

      Ти ж вітер! Напевне...
      А може, ти - дощ?
      Цілунки таємні.
      Обійми також.

      Ми разом? Ми різні.
      Та нас і нема.
      Вже сумніви - пізні.
      У серці - весна.

      Жила ж, як усі.
      Всі мирні примари.
      В них очі пусті...
      Неждано - ці чари.

      І я віддалась
      Цьому божевіллю.
      Живу не як всі -
      Кохаючи мрію.

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Видіння
      Ажурний місточок.
      Ні вчора, ні завтра –
      Пройтися так хочу.
      Не знаю, чи варто.
      Закохана в небо,
      Життів кілька тому
      Напрочуд я легко
      Ступала по ньому.
      А це у сьогодні
      Якось приплелася.
      Півкроку в безодню?
      Місточок згадався.
      Хитається небо,
      Чомусь – під ногами,
      І зорі червоні
      В душі – ліхтарями.
      Місточок і небо –
      Чиє де склепіння?
      Боюся, зурочу
      Неждане видіння.
      Наважуся – стану,
      А сонце пекуче…
      Гойднулась. Аж раптом…
      Любов... Неминуча.
      Гойдається мостик.
      Чиє де склепіння?
      Тепер все так просто.
      Хоч ми – напівтіні.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Перекреслення
      “Очевидно, жінок ніщо так не допікає,
      як байдужість”
      Василь Симоненко

      Мої почуття перекреслені
      Великим і жирним хрестом.
      Твоєї байдужості хрещення
      Стає у горлянці клубком.

      Ти лезом мовчання одвічного
      Поволі зрізаєш слова,
      Які у закоханім відчаї
      Кричати Тобі я могла.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Не одні
      В долонях твоїх ніжно-теплих
      Сховались вчорашні пісні.
      Мені так зробилося терпко
      Від того, що ми не одні.
      Що очі небес заглядають
      У душі розтрачених днів...
      Дороги до раю немає
      В тунелях намріяних снів.
      Нехай ми з тобою далеко
      І стерлись відбитки слідів,
      Та робиться сторожко-легко
      Від милого дотику слів.
      Дороги у рай не збудуєш
      З уламків чужих сподівань.
      Тож хай небеса не ревнують
      До сили тривожних бажань.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. На краще
      На жаль, ви не зі мною
      Цілунком розпрощались.
      У ваших снах луною,
      На жаль, не я озвалась.
      У присмерку осіннім
      Букетик ваших квітів
      Знайшов не наші тіні,
      Щоб радістю зігріти.
      Ми з вами зустрічались
      У віршах між рядками,
      Все інше зоставалось
      У просторі між нами.
      Дорогами своїми
      Ідемо ми, як завше,
      Залишившись чужими.
      На жаль. Та ні – на краще.

      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Усмішка Твоєї тіні
      Ковзнуло нечутно по тілі...
      Уява хмеліє. Я – з нею.
      Які відчуття божевільні –
      Це усмішка тіні Твоєї...
      Зловити – я навіть без гадки.
      Вона – як синонім до Вчора.
      Лишила мені пів загадки –
      І більше не буде. Ніколи.
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Твої обійми
      Вони стирають Ознаки всіх меж,
      У них є Простір, та немає Часу.
      По крайчику безодні поруч йдеш,
      Ведеш туди, де сонце краєм гасне,
      Де мліє спрагло соромливий День
      Від дотику зворушливої Ночі.
      Десь там... Десь там – подалі від людей
      Четвертий вимір почуттям клекоче.
      Його нам зрозуміти не дано,
      Хіба безмежжя в розум упіймати?
      Сховаймося у вимір зоре-крон -
      Оголене ж коріння не сховати.
      Оголене єство. Цнотливий Час
      Втікає, загорнувшись у тумани.
      Четвертий простір забирає нас.
      Там Простір є...
      А Час вже поза нами...
      2009



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Наша музика
      СопілкОво-солодкій омані
      Опиралась як тільки могла
      Та душа нотно-змореним станом
      В диво-музику нашу лягла.

      Так кохалися ноти і звуки –
      Рум’янИлося небо з лиця.
      В чотирьох міжрядках твої руки
      Відшукали співзвучні місця.

      Вверх дієз за дієзом уперто
      Вів мене твій упевнений звук –
      На найвищому тоні завмерти
      Нам дано в найсолодшій із мук.

      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Мальви спогадів
      Малювала мальву спогадом уява
      Я верталась знову в ті далекі дні,
      Де всміхались мальви нам обом ласкаво
      І тулилось літо променем до ніг.

      Літо нам надію Божу дарувало,
      Розсипала щастя висота небес.
      Що із нами нині, мій хороший, сталось?
      Тільки спогад в серці радістю воскрес.

      Вже доріг пліч-о-пліч ми пройшли чимало,
      Босоноге щастя поруч радо йшло...
      Та чомусь раптово я засумувала –
      То голубка сива ледь торка крилом.

      Молодими бýли десь Там наші весни
      І любились щиро, як ніхто й ніде,
      Чом же нині щемом та Любов воскресла?
      Певно серце й досі ще на неї жде.

      Малювала мальву спогадом уява...

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Закохані коханці
      Які вони прекрасні
      Під сяєвом світил -
      Закохані коханці,
      Сплетіння душ і тіл.

      Мереживо небесне
      Прикрило їх нагу,
      Тож Амурець облесний
      Послабив тятиву -

      Сюди його не кличуть,
      Хай стріли береже.
      Кохання, склавши крильця,
      Сон їхній стереже.
      2006



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Місток
      Місток по цеглині
      Складали ми разом.
      Місток по хвилині,
      Дарованій Часом.
      Все відстані менші –
      У скронях - секунди.
      Здається – нарешті!
      Та знову – облуда:
      Слова буйно-вітром
      Цеглини руйнують.
      Бува ж – нам повітря
      Для слова бракує!
      Це слово безцінне –
      Остання хвилина
      Місток розуміння
      Зміцнити повинна.
      02.09.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Напевне, стануть піснею...
      Напевне, стануть піснею
      Колись оті слова,
      Що ти порою пізньою
      Тоді мені казав.
      Їх чули зорі-лірники
      І вітри-кобзарі,
      Їх несли птахи-мрійники
      У себе на крилі.
      Їх ранок передзвонами
      Розсипав у росі.
      Їх сонце оком зоряним
      Побачило в траві.
      Всі квіти шепотілися
      Про те, що ти казав.
      В Природі залишилися
      Назавжди ті слова...
      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    32. Серпнева меланхолія
      Розірваним намистом
      Посипалися зорі...
      Ніби навмисно –
      В осінні холоди.
      Під тим дощем
      Цілувалися двоє,
      Накривши плащем
      Безсоромні сліди.
      Розірваним намистом
      Слова покотились.
      Ніби навмисно –
      Ніхто не збирав.
      На розсипі тому
      Двоє зустрілись...
      Дорогу додому
      Дощ тихо змивав...
      20.08.09







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Розуміння на відстані зору
      Твій погляд глибоко далекий
      Від землі, від часу, від мене.
      Збагнути Тебе нелегко,
      Ти – ідеально засклений.

      Словами думкú не поясниш:
      Набридла обмеженість слів.
      Надмірний запал мій загасиш
      Ледь помітним порухом брів.

      Навіщо нас двоє тут, поруч,
      Жодному з нас невідомо.
      “Розуміння на відстані зору” –
      Виводжу по склі аксіому.

      11.08.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Портрет на двох
      Останній штрих до нашого портрету.
      Портрет на двох. Це щось нове.
      А натюрморти малювати легко.
      В портрета – очі... От! Але...
      Ми намагались, чесно, ми боролись
      За кожен штрих як відбиток душі.
      А натюрморти якось не вдавались.
      І ось сьогодні... Тихо! Не кажи.
      В портрета – очі. Хай розкажуть...
      08.08.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Сплелися пальці...
      Сплелися пальці, наче вічність
      З миттєвістю переплелись.
      Сьогодні народилась ніжність,
      Зачата дотиком колись.
      Два подихи перемішались,
      Як вітер з росами в траві.
      Неначе коні буйні, мчали
      Думки в шаленій голові...
      Солодка пустка залишилась
      З медовим присмаком пітьми.
      Земля і досі ще крутилась,
      Та вже крутили її Ми.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    36. Тридцять секунд зізнання
      Тридцять секунд зізнання
      Мені ти зараз даєш,
      А решту скаже мовчання –
      У нього ж немає меж.

      Зізнання в любові. Диво
      Буває навіть тоді,
      Коли годинник зрадливо
      Відбиває секунди мої.

      А диво стається раптово,
      Хай відоме усім і давно.
      Це просто... просто два слова
      Для неї... для нього... для двох...
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Він грав
      Він грав, вона сміялась.
      Він знав. Вона не знала.
      Як жаль, що не зостались
      Там, де весна буяла.

      Вони пішли. Він грав.
      Вона вже не сміялась.
      І час їм не віддав
      Те, що весна забрала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Побудь зі мною наодинці,
      Побудь зі мною наодинці,
      Не відпускай у гамір днів,
      А подаруй коханій жінці
      Мовчання незбагненних слів.

      Я те мовчання зрозумію,
      Принаймні, хочу зрозуміть.
      І буду вчитись, як умію,
      У гаморі з мовчанням жить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --