•  Моя епоха

Моя епоха – епоха сильних:
Кар’єри, гроші і власне еґо,

•  не можна так писати

Коли ти пишеш про кохання,
Про те, як боляче, як сумно,

•  Спинити б лік

В душі, як завше, вічні революції,
Сама з собою розгортаю битву,

•  Дивно

Трохи дивно, що перша цигарка
вже не збуджує - просто сліпить,

•  Про музику

Рояль і скрипка своє зіграли,
Останні ноти і пустка в залі.

•  Щиро

У душ є безліч публічних масок,
Лише сміливий шукає справжність.

•  Про зло

“Зла мало, а зламало не одного”,
Ламає вічно, множиться на правду.

•  Про сон

Він кидає мене на ліжко
І зриває із мене одяг.

•  ***

Не допила тебе і лишила засохнути в пляшці,
До сердечних атак і себе, і весь світ довела.

•  Сьогодні двісті і вчора двісті

Сьогодні двісті і вчора двісті. Суцільна хмара.
Культурні тости. Окремі гості вже сплять у барі.

•  Піщана правда

З піску і глини будуєш правду -
В морях обману примарний острів.

•  Зіпралось плаття

Зіпралось плаття і видно груди:
Полився сором крізь теє сито.

•  Боже

Загуби мене, Боже, благаю
І нехай я сліпою зостанусь.

•  Держава хвора

Не слухай пісню — чужою стала.
Послухай серце, послухай совість.

•  Зраджені

Між здорових лиш я занедужала,
Споглядаючи сонце на відстані.

•  Неосяжне

На дисплеї світилось салатовим,
І кричало про зраджену розумом.

•  Зальвовлені

Покотилися спогади краплями,
Наче перли намиста погублені.

•  Без назви

Чергова доза йде у кров,
Свідомість плавиться на сонці.

•  Твій слід болить мені ще й досі

Твій слід болить мені ще й досі,
Невинним плюшевим «прости».

•  Почуттєва аналітика

Ми спалили міст,
Щоб сховати зміст

•  Занадто

Занадто літньо,
Пливуть століття

•  Ота заплакана душа

Ота заплакана душа,
Нарешті сонцю усміхнулась.

•  Із роздумів (закінчення)

Зацвіло і запахло жоржинами,
У повітрі, на дотик гарячому.

•  Із роздумів (продовження)

Літні ночі стають небезпечніші,
Я ненавиджу їх, м"яко кажучи.

•  Із роздумів

Заблоковані виходи з відчаю,
І навколо печально сигналили.

•  МРІЯ

Мені з тобою не зустрітись,
Роками довго буду йти.

•  ***

У тиші плаче крихітне НІЩО,
І обтирає сльози, мов дитина.

•  Десь плакав дощ

Десь плакав дощ
У тиші темноокій.

•  Згадую

У травні сніг буває часом,
Кружляє тихо над життям.

•  Трамвай

Блукаю в погляді чужому,
Неначе рідні очі ті.

•  У Львові дощ

У Львові дощ, постійно-тимчасово,
Торкнувся спраглої душі.

•  Про сердечний вокзал

Стоп зневірам і сльозам,
Хай покинуть совість.

•  Ранок

Звучить думкам команда "Струнко",
Бо ранок стукав у вікно.