Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юлія Радченко (1981)
"Спотвориш мене гуашшю?" - чіпляюсь до перехожих.
Вони у склянім безладді зникають. Мабуть, дарма
Зрізала волосся й шкіру. Він чимось на мене схожий.
Обох нас вже зіпсувала акваріумна зима.

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-18 19:46:50 ],
на сторінці поезії     "Сповідь польової криниці"   Радченко Юлія

Щиро дякую! Як не дивно, вірш написала інтуїтивно (в той час свято вірила у феномен ВІЧНОЇ ЛЮБОВІ). Виявився пророчим (все одно ВІРЮ)...
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-20 20:03:13 ],
на сторінці поезії     "Продріботіли – площа сумовита…"   Радченко Юлія

Дякую Вам, Даріє, за відверто-теплі райдужні слова!Навіть не знаю, що ще сказати (стан "хвилюючої розгубленості")... Щиро радію від того, що Вам БЛИЗЬКІ мої образні істини!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-28 17:14:24 ],
на сторінці поезії     "Відверто ниций нетиповий стиль…"   Радченко Юлія

Головне, щоб серце "доходило"...Дякую за увагу!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-30 23:29:35 ],
на сторінці поезії     "Насквозь. Как огонь… Обжигающие силуэты…"   Радченко Юлія

Пусть небо затянется кромкой полярного льда,
Я буду, как солнце, струится и верить всегда!
Спасибо Вам за прочтение!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-11 20:43:50 ],
на сторінці поезії     "***"   Мединский Андрей

У кого-то из кричащей говорливости произрастает беззвучная тишина, а у кого-то из безмолвия и многоточий - впечатанные в Вечность вдохновенные строки...
Можно было бы попытаться написать аналитический комментарий, но я - не литературный критик (ни по самоопределению, ни по призванию), поэтому воспринимаю Ваши тексты исключительно как читатель (чаще всего на эмоционально-интуитивном уровне осмысления). И мне они нравятся. Спасибо!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-11 20:53:16 ],
на сторінці поезії     "Знавці давно мовчать. Все сказане – забвення…"   Радченко Юлія

Дякую, Наталіє! Справді схожа? Можливо, і є якась спорідненість... Хоча я у Харкові лише навчалася, а народилася й живу - на Луганщині. На жаль, Ваше прізвище чую вперше. Тож приємно познайомитися!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-12 21:14:25 ],
на сторінці поезії     "Знавці давно мовчать. Все сказане – забвення…"   Радченко Юлія

Дякую Вам, Людмило, за увагу та щирі побажання! Щодо зауваження - згодна. Треба допрацювати... Спробую.
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-13 19:45:43 ],
на сторінці поезії     "Где-то старится дождь. Невесомо-небрежная…"   Радченко Юлія

Щиро дякую!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-13 19:51:41 ],
на сторінці поезії     "Где-то старится дождь. Невесомо-небрежная…"   Радченко Юлія

Большое Вам спасибо, что читаете мои стихотворения! На самом деле совсем не грустно. Это другое:
І невимовністю бентежить даль,
Й своїм нечітко визначеним станом...
Мені не сумно. І мені не жаль.
Лиш мрія плаче за сумним парканом...
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-13 23:37:54 ],
на сторінці поезії     "Монолог зів'ялої квітки"   Радченко Юлія

Юрію, щиро дякую за увагу! Відповідь на Ваше запитання - "авторське поетичне абстрагування" (можливо, і "виміри абсурду" )...
Мабуть, окрилена стривожена квіткова душа і досі блукає десь між небом і землею і ніяк не може знайти прихисток... А мені якимось чином вдалося тоді відчути її емоції...
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-13 23:52:06 ],
на сторінці поезії     "Монолог зів'ялої квітки"   Радченко Юлія

У кого як виходить... Залежить від того, яку "висотність і величність" людина може осягнути... Хтось - у захмаррі, хтось - на відстані кількох метрів від землі...
Очікувати продовження риторичних запитань щодо беззмістовності? Чи, можливо, будуть якісь конкретні побажання?
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-14 10:02:13 ],
на сторінці поезії     "Монолог зів'ялої квітки"   Радченко Юлія

Так, просто старий вірш (про трикрапки подумаю, але це ж лише елемент "формального відтворення"?)... Дякую, що читаєте! Піднесення Вам і натхнення в новому дні!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-14 10:02:46 ],
на сторінці поезії     "Монолог зів'ялої квітки"   Радченко Юлія

Дякую!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-17 22:08:03 ],
на сторінці поезії     "Я з ним"   Кримовська Софія

Софіє, мені дуже сподобався Ваш твір! Віриш кожному слову. По-справжньому одухотворені емоції. Натхненно й щиро. Дякую за враження!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-17 22:43:19 ],
на сторінці поезії     "Гріховна суть – у кожному кущі…"   Радченко Юлія

Дякую за увагу! Так, згодна. Сама знаю, що недопрацьовано. Спробую переосмислити.
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-17 23:14:52 ],
на сторінці поезії     "Гріховна суть – у кожному кущі…"   Радченко Юлія

Здається, що переробила... Ще раз дякую, що допомагаєте знайти ІСТИННЕ.
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-19 21:04:42 ],
на сторінці поезії     "Чарівна квітко! В душу не дивись..."   Радченко Юлія

Щиро дякую!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-20 22:13:42 ],
на сторінці поезії     "Не соромлюсь тепер винуватців запліднень і пилу..."   Радченко Юлія

Якщо уважно послухати, можна, мабуть, зрозуміти ще багато чого (чи видумати)! :)
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-20 22:38:10 ],
на сторінці поезії     "Не соромлюсь тепер винуватців запліднень і пилу..."   Радченко Юлія

Перечитала ще раз останній катрен... Тепер здається, що "опоетизовані жаби" - контрастно інша тема... Вилучаю. Дякую, що звернули увагу на цю мовну й образну недоречність...
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-05-20 23:39:01 ],
на сторінці поезії     "Не соромлюсь тепер винуватців запліднень і пилу..."   Радченко Юлія

Щиро дякую, Магадаро, за висловлену думку! Дуже кортить Вам заперечити, але... Сама знаю, що значить "високохудожній твір" і яким критеріям він має відповідати. Те, що пишу останнім часом, - просто спроба пошуку образно-версифікаційних форм самовираження... Цілком можливо, що результат - "нагромадження поверх нагромадження"... Буду аналізувати і прагнути до творчого зростання. Врешті-решт такою (може, й беззмістовно-заплутаною) є моя теперішня дійсність...
1   2   3   4   5   6   ...   14