Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Франко (1856 - 1916)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-07-21 13:04:17 ],
на сторінці поезії     "Картка любові"   Франко Іван

Я нічого, Уляно, не включаю в абсурдне поняття "людська злість".
Не знаю в якому ви світі живете - напевно створеному дияволом? Навпаки Господньому?
Повторю для інопланетянки - що в нас Бог сотворив людину за Образом і в Подібності. І якщо ви наполягатимете, що Бог буцімто злий і недобрий далі, то в нас буде серйозний конфлікт.

Щодо Франка - я сказав, що Франко помилявся приписуючи людині, як такій, чужді їй якості, в чому тут "образа найвищої людської сутності"?
Здатність до логічних помилок автора в цьому творі помітна і при порівнянні наприклад цих двох рядків:
"Пробить стіну, котрою людська злість
Нас, друже мій сердечний, розділила,"
"Нема стіни, перегород між нами!
Не знає стін, перегород любов!"

Краса вища за ідеологію, краса формує світ, а не будь-яка злість, чи кривава боротьба.
Я би радив вам, Уляно, зосереджувати увагу на красі від Франка. А помилки, особливо у молодому віці властиві всім. Нічого тут такого немає, аби про них на ПМ не поговорити.
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-07-21 18:02:32 ],
на сторінці поезії     "Картка любові"   Франко Іван

Дякую за зсилку. Раджу прочитати усім, особливо про "холод", "тьму", "зло".
Але від самого початку створення світ не був ідеальним, тобто налаштованим, виключно, на добро. Візьмім райський сад і заборонений плід, існування якого, думаю, Бог міг і уникнути. Але, напевне, у цьому і був найвищий задум Творця - дати людині право свобідного вибору. Адам і Єва зробили його.
Бог створив перших людей лише за своїм Образом і Подібністю, а подібність і єдинтичність - це зовсім різні поняття. Тому я не вважаю слово "людина", як таким, що наділене божественними якостями і не підлягає оскверненню. У вашій зсилці є вираз "лукава людина", який підтверджує мою думку.
Інше діло, що не можна узагальнювати, тут я підтримую вас повністю.
І, якщо вже не ображати саме слово "людина", то давайте і не будемо ображати
" Степана, Гаврила, Одарку", які і є тілесним вираженням слова "людина", інакше це всього лиш слово.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-07-21 18:57:17 ],
на сторінці поезії     "Картка любові"   Франко Іван

Ну, дорога Уляно, в найбільшій мірі йдеться про те, що потрібно на нашому мистецькому ресурсі кожному слідкувати за своєю гординею вознестися на рівень Бога, звідки так імпозантно судити і засуджувати його Творіння...

Адам і Єва, а також і ми, були і є втіленнями бездоганної ідеї шостого дня творіння, ідеї, яка діє все наше життя, чи не так? І тут в кожного своє.
Та повноцінне рішення - що той чи той є "людиною" можливе лише від Творця. А нам дана коректність нижчого рівня - де ми можемо оцінювати, але, знову ж таки, не на рівні Бога.
Бог може оцінювати - зі своїм баченням свою дитину як завгодно, ми ж можемо так поступати, напевно, лише щодо своїх дітей. І мені дуже хочеться, коли я чую злі слова від якоїсь мами або татуся щодо людини в цілому прошепотіти їй-йому на вушко, що те саме можна зараз сказати про її ще юну дитину. Та чи хтось має право на таке?

* * *
"Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, -
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення земне і зміст.

То лиш приходить раз, але назавжди.
Не стерти образу цього тобі,
Ти не втечеш, дивись вперед - і знай:
Одно тобі зосталось тільки: жити ним,
І сповнитися ним, воно - від Бога.
Як же ж не вчув призначення свого, -
Ти ще не жив, і ще не вартий вмерти".

Юрій ЛИПА
Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-03 12:04:36 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Коментатор Улянка Надбужанка, [ 2011-08-03 15:33:43 ],
на сторінці поезії     "***"   Франко Іван

Але про особисте життя треба говорити дуже обережно, бо це та сфера життя, котра не піддається логіці.
Чи винен Франко, що втратив Ольгу Рошкевич, першу і взаємну любов?
" Тричі мені являлася любов" - зізнається поет.
Юзефа Дзвонковська, надзвичайно вродлива і розумна з передовими і оригінальними поглядами, справила на Франка сильне враження. Він знову покохав і вирішує, що після Ольги Рошкевич, це саме та жінка, яка може йти поруч. Але Юзефа не відповідає взаємністю. Поет страждає. Лиш потім довідався, що справжня причина - хвороба. Дівчина чесно і відверто зізнається, що кохання не для неї. Вона не могла його любити, але і вбивати любов у собі не можна.
Вона, Юзефа, не має права відмовитися від любові, бо лише той, хто збагнув силу кохання, здатний глибше зрозуміти і велич любові до людей. Він бажає їй всього- навсього... полюбити.
1   2   3   4   5   6   7   8   ...   13