•  Осіннє ретро

Яворина у моїм вікні
розіп’ята. Кроною густою

•  Надії на згарищі мрії

Не відаю, кого я удостою
подякою за явний плагіат,

•  Заперечення заперечень

Нема надій на рай у цьому світі,
якщо його оточує пітьма,

•  Архетип сучасності

Нема кому жалітися на втрати
і витирати сльози крадькома...

•  Досягнення

Ступаємо на береги ріки
у течію, вируючу зі споду...

•  Напередодні

Ще маємось... почиємо у Дусі.
І Божі діти, і Його сини,

•  Нерозмотаний клубок

Усе мине, а спокою немає...
це, наче, когнітивний дисонанс –

•  Поетична інклюзія

Немає досконалому межі.
Одне й те саме не буває всує.

•  До неї

У павутинні бабиного літа
літає осінь – ще на двох одна,

•  Предковічність

Великі води у ріки,
в яку впадають інші ріки.

•  Кораблики дитинства

Уже за синіми морями
усі симпатії мої,

•  Метафоричні іпостасі

У Музи є такі слова,
які почує тільки Ліра,

•  Без сантиментів

Свої путі у кожної душі,
що посилає з далечі привіти.

•  Комедійний вінок сонетів

IНе ангели явилися мені –
усі талановиті і крилаті

•  Одна єдина

Усупереч всьому і, завдяки
одній-єдиній, ще візьмуть у герці:

•  Суєта суєт

Багатіями набрані борги
ініціюють націю до злету!

•  Сон в унісон

Не уповаю на путі слизькі,
але кому не снилася дівчи́на

•  Само-тлумачення

Перекладаю ранки дощові –
на есперанто, мовою сонету.

•  Непрошене виправдання

Напиши мені ще пару слів,
уяви, що я тобі цікавий

•  Міраж

Надія є. І це немало,
коли ще є вітрила.

•  Писане по воді

Забуваю недавнє минуле,
а про тебе тихенько мовчу,

•  Літні русалії

Які роки, які твої літа,
напоєні джерельною водою!

•  На схилі літ і літа

Веслує літо в заводі ріки,
де поїть таїна латаття біле,

•  За покликанням

Що є, то є! Рубаю із плеча.
Ні міфами, ні радістю, ні горем

•  Сонетний синдром

Позичимо сюжети у Шекспіра.
Якщо є пара, буде і дует.