Із Андрія Бєлого
Землі моїй бідні лани
в незбутній скорботі застигли.
Розлоги всі ці вдалині -
горбами, рівнино, повигни!
Простягнених просторів рать
таїть широчінь неозору.
Куди тут втечеш від заклять
пияцтва, безхліб’я та мору?
Від голоду й холоду тут
вмирають і вмерли мільйони.
Чекають на вимерлий люд
скорботні рівнини безсонні.
Тут Смерть протрубила свій клич -
в ліси і у ниви мізерні,
у села й міста, навсібіч,
у простір голодних губерній.
(2019)