І
Запахло літом
звісно всюди дами -
у гречці,
коноплі,
у житі.
Багатоликі груди не прикриті
повсюди
геть усюди
дами.
Феміна-сонце лине світом -
над коноплею,
гречкою
і житом.

ІІ
У погляді твоєму ключ,
замок, вірніше замок, надто близько,
і хоч попід ногами слизько,
я понесу тебе, о моя кицько!

і кину до безодні круч:

бо в замку - міць, замок же збити - низько.
У прірві рішення -
бо, врешті-решт,
безодня саме те, що прагне дати ключ.

Я понесу тебе моя кохана кицько...


м. Львів. 2002 р.