Віночком – косу... І вперед
на барикади зла!
І гостре слово-штик пере
і «хама» і «козла».

За Батьківщину! За любов!
За президента «Ю» !
– За мене не турбуйтесь, бо
й за себе постою!

«Принцеса газова» колись,
шукай крутіш – дарма!
Кучмізм палив, самоспаливсь,
солом'яна кучма!

Вона ж сміється як завжди,
із вогнища гука:
– Кому в прем'єри? Йди сюди,
станцюєш гопака!!!

Той помаранчевий вогонь,
мов серце із долонь...
Хто розкладав, хто зігрівавсь,
а третій – сам-вогонь!

Лиш імітатори вогнів,
постфактум так сказать,
бряжчить в троянському коні
данайців хитрих рать.

А той, хто в «кублищі химер»
на Банковій зростав,
тепер о п о з и ц і о н е р.
До власного хвоста!

Вона ж – на кухню… Тарілки
після гультяйства мить,
бюджетні зашивать дірки,
щоб стало краще жить.

І стане! І Весна-Краса
дощами перемін
омиє душі й небеса
на всі часи...
                     Амінь.

16 лютого 2005р.