Оленці О.
Примарності
Озера-дні, на дні листки осінні,
осонні, - ніжку краля у хотінні
оголює і пестить нею воду,
і ще тверда рука у кавалера,
ще вірить у безкарну насолоду,
а краля - що віддасть не хтивій тіні
на дні свою, таку небесну, вроду.

Снива
А сон, красуне, де тебе Ясон
бере і знову, зовсім не мара, -
а справді рай, а тут сумна діра,
в якій затримуватись не резон.
Одне лише - виходити за сон
тебе навчити зможу тільки я,
та надто горда усмішка твоя.

Оголення
Невже ви не радієте ніколи?
Не прагнете єднатися з коханим?
У дзеркалі минає ваша врода...
Надворі ж осінь звичного окови
знімає у захопленні багрянім.
Це більше, аніж вивільнення тіла -
оголеності не пасує цнота.

Щедрість
І виверження, лиш окличний знак.
Одвіку так, до поклоніння діві
героя налаштовують цілунки.
А як інакше, раз у нас од віку
немає кращого за ці дарунки -
Верзувій і усотуюче море
жадань жіночих, вироками скоре...

Навернення
- І груди, грона винограду литі -
важкі і соковиті, - що однині
для них обмеження земної миті,
душа твоя давно жадала, знаю,
нести щедроти в медяному квіті…
- Мій Світовúте, від жаги палаю,
налий мене вином своїм до краю!

2009

Світовúт - Святовит, Святовид, Свантевіт, Свєнтовіт, ім'я головного, Білого божества у західних слов'ян,