це вернидубе не твоя доба
житами і свободою пропахла –
примарне місто на семи горбах
казенний дім у брудно-білих кахлях
і люд – аборигени без облич
вони тебе вполюють наче лося
і подадуть під соусом шашлич…
навіщо їм твоє дзвінкоголосся?
навіщо їм твоя лапата вись
яка тече над кіньми вогняними -
покриті стіни крилами мошви
забито діри в паралельний вимір
туди ковзкі насипані шляхи
туди б упасти в скирти чи у скити
і дивом снять у леготі руки
серед ожин твої чорняві діти
і світлий гріх зривається зі стріх
і врозсип утікають конокради
бо є в саду і груші і горіх
бо є вино із того винограду