Ми добре знаємо і про Івана Котляревського, і про Тараса Шевченка, і про Юрія Липу, і про Василя Стуса, про багатьох і багатьох Вічноживих, котрі становлять безсмертну еліту нашого народу. Та мало знаємо про найкращих, котрі ще посеред нас.
Хто вони, і де їх шукати, і , найголовніше, як скористатися їхньою мудрістю?

Щодо еліти:
Еліта — Вікіпедія
Українська еліта — Вікіпедія
Кавалери ордена "За інтелектуальну відвагу"
...................

а також:


Імена сучасників:
Кардинал Володимир Гузар
Академік Мирослав Попович
Ліна Костенко
Мойсей Фішбейн
...................


Поза сумнівами, сенс поняття "українська еліта" стосується усіх сфер творчого життя українського народу, та, враховуючи специфіку нашого ресурсу, говоритимемо про еліту, що формує український дух, українське слово, українське мислення. І хоча говоритимемо, в основному, про живих, та не забуватимемо і вічноживих.
Публікації на тему:
«В. Липинський, як дзеркало ситуації в Україні?»
П.Скунць «Чи належить мистець до еліти?»
Л. Шульман. «Хто я такий: сіоніст чи антисеміт?»
В.Кузан. «Поет як символ...»
С.Корнієнко. Своя «Америка»
С.Корнієнко. «Від етнічної міфопоетики до християнської постісторії»
О.Гуцуляк. «Нова культурна революція»


Зрозуміло, що на цю тему сказано достатньо. Та що б там не говорилося про еліту і людство в цілому, ясно одне: товщина озонового прошарку до всієї іншої повітряної маси над нашими головами співвідноситься схожим чином. Тобто, еліти завжди малувато; і вона, насправді, критично функціональна (без неї смерть); та (за нормальних умов) її чомусь завжди достатньо для явища суспільного процвітання, хоча дірки в її середовищі очевидні...

Що ще відомо про еліту? Напевно те, що визначальним фактором тут є не порода, не стан тіла і його (тіла) можливості, не кількість грошей, чи ж бо кількість владних ресурсів в окремих руках, а щось найбільш якісне сутнісно - душевно найкраще, найбільш духовне, на межі погляду, на обрії професійних здатностей і таланту.
Парадокс, ніби і в тому, що у кожного з нас і свої обрії. Та здебільшого ці обрії дуже далекі від тих місцин, де перебувають кращі з кращих?
І, найчастіше, заклопотана днем нинішнім більшість про справжню сучасну еліту не знає нічого і, можливо, за свого життя ніколи і не знатиме. І потрібно, воістину, бути генієм (величним духом охоронцем чогось такого, усім помітного) аби суспільство сприйняло елітність сучасника.
Тому і не дивно, що найкращих знаходять в минулому, а, отже, і скористатися мудрістю сучасної еліти вкрай важко. І ми - "ліфтом" цивілізації здійнявшись на вищі поверхи, на якісніші рівні життя (витонченіші, менш дикунські, де більше простору для творчості і реалізації своєї свободи), щоразу тільки там вже знаходимо своїх "елітних" попередників. І, звичайно, бідним кісткам дістається за те, що їх володар посмів бути кращим і, взагалі, невідомо як, обминувши суспільний прогрес, досягнув таких висот і нашого прозріння.

Словом, життя приведе і майбутні покоління українців до проміжних вершин, на котрих уже сьогодні знаходяться наші і не наші сучасники. Давайте спробуємо пошукати сучасні особистісні вершини "від майбутнього", і, якщо пощастить, може навіть зауважимо, що на них діється.


Критерії для визначення еліти:
1_1. Потужний вплив на суспільство;
1_2. Очевидне розширення українських обріїв;
1_3. Дієвий патріотизм;
1_4. Безсумнівна повага в найвищих наукових і мистецьких колах;
...................

Пропонуйте й інші критерії...