Тут менше снігу й чорніші душі,
Бракує простору вільно дихати.
Я маю право на всюдисущість
Однак не всюди своїми вдихами.
Я до весни учора ввечері
Заходив з кавою і круасанами.
Ми так домовились: прийду я з печивом –
Тоді насправді весна й настане.
Ховає місто бетонне тіло
І тільки очі готують повені.
Весна сьогодні вдягає біле,
Хоча зеленим уже наповнена.
І час для вчинків та для рішучості
Для поцілунків, тепла і ніжності.
Весна чекає твоєї участі….
Тобі проб’ється сама підсніжником.