І що з того, що я там був.
Я був давно, я все забув.
Не пам’ятаю днів і дат,
і рік форсованих нестрим.

(Я той, невпізнаний солдат.
Той рядовий. Той анонім.
Я - просто кулі недоліт.
Я лід січневий у крові.
Я міцно впаяний в той лід -
я в нім, як мушка в бурштині.)

Та що з того, що я там був.
Я все одбув. Я все забув.
Не пам’ятаю днів, ночей.
Не можу пригадати назв.

(Я тупіт загнаних коней.
Я хриплий на бігу наказ.
Я миті недожиті дня.
Я бій на дальнім рубежі.
Я Вічного Вогню биття
і вогник гільзи в бліндажі.)

Та що з того, що я там був,
в тім бути чи не бути злім.
Я все це майже позабув.
Я хочу все забути. Ні,
не я воюю на війні -
вона воює у мені.
І Вічного Вогню Лиття
в моїх очах тремтить щодня.

(Уже не виключиш мене
з отих років, з отих снігів.
Уже не вилічиш мене
від тих, важких зимових снів.
З зимою й твердю тими вже
моїх не розлучити днів.
До тих снігів, де вже моїх
не розрізнити вам слідів.)

Та що з того, що я там був!..

Переклад 2005