"Поетичні майстерні" - Ляшкевич Володимир | "Кінець древності" - Частина VIII Глава 2 "Тутанхатон" 'Кінець Древності'
      

Частина VІII: 'НЕФЕРТІТІ'



Глава 2. 'Тутанхатон'


1
Сандал так постарів - волосся сиве,
на диво схоже з піною морською,
клубочиться навкруг його обличчя,
стікаючи струмками бороди 
на різнокольорові пишні шати.

Та очі ті самі - швидкі і хитрі,
і той же голос – і м’який і владний:
“Такі у нас на побережжі справи.
Але у вас тут що? Я чув Амону
стару вдалося повернути велич?
А то буває в Кемет приїжджаєш
й ніде його не бачиш…” 
		 “Нині повно” –
високий, мужній  Са біля Сандала
всміхається: “Надіюсь незабаром
і вас навідає це божество.”

“Ох ти негідник!” – І Сандал грайливо 
в обіймах ще міцних стискає  Са:
“Ось зараз покажу, що буде з ним,
коли посміє показати роги!”
Са вдавано випрошує пощади.
Сандал крехтить щасливо: “Буде знати!”

Раі милується з обох, за хвилю
говорить до купця: “Ти кажеш, краще
в останні роки було у Троаді ?
А хети, що - туди не сунуть носа?”

Сандал нарешті відпускає Са:
“Які там хети, в них такі ж, як тут -
поміж собою безперервні війни.
Утримують допоки володіння
у Ханаані, над верхів’ям річок,
але кажу вам – все це ненадовго!

О Троя! Ви би бачили її! 
Хіба таку твердиню взяти в приступ?!
Високі грубі мури, сильне військо.
Збирають податі з морських шляхів.
Могутній цар і жителі багаті.
Ні, з Троєю за краще торгувати.

Але коли у вас порядок буде?
Туди не сунься, а сюди не ткнись -
всяк своє витворяє, різні мита,
за кожний крок доводиться платити. 
Не можу я так торгувати, дикість!
У Нижньому - повсюди Хоремхеб,
у Верхньому вже скільки править Ейє.
А що ж Тутанхатон, при кому він?”

“При Нефертіті, дорогий Сандале,
і донечці її - Анхесен ладній.
Але уже Тутанхамоном зветься -
Амон сьогодні при царях, Сандале.
А Ейє і вояка Хоремхеб
закохані здавна у Нефертіті -
вона, що зірка Сопдет, поміж ними,
хоча належить лиш Ахатетону.
Та, думаю, невдовзі будуть зміни,
жерці Амона прагнуть, щоби цар
іще до повноліття перебрався
до Уасету, під невсипне око.

Тутанхатон уже віддав Амону
усе, що Ехнатон колись забрав.
Із-звідусіль, як бачиш, лізуть роги.
У Нефертіті вибору не має
і Ейє скоро сяде біля неї,
щоб говорити за Тутанхатона.
Сам бачиш, цар занадто молодий
і поки повністю в чужих руках.”

Від заростів до павільйону йде
високий, вкритий з головою муж.
Раі змовкає, хитро косить оком
у бік Сандала - на обличчі в того
помітно виростає здивування.

Жрець входить в середину, владним рухом 
скидає з голови накидку. “Ой,
це ж цар” – шепоче здавлено Сандал,
підскакуючи з-за стола. 
		“Сиди -
байдуже вимовляє Семнехкара:
А то ще хтось побачить, чи почує.”

“Великий Пераа – живий, здоровий,
яке безмірне щастя! - стільки років
Величність вашу я не бачив в Кемет!

Так ось Раі кого відвезти маю,
міг би мені завчасно натякнути, 
а то я ледь не відкусив язик.“

“Забудь, мій друже, про минулі дні,
сьогодні Семнехкара просто гість,
який у нас проїздом з Ханаану
і скоро повертається назад.”
Раі глядить Сандалу прямо в очі:
“Я впевнений ти добре розумієш,
яка потрібна обережність з цим.
Тому і опираємось на тебе,
бо знаємо - Сандал не підведе.”

Купець киває ствердно головою,
що ж - таємниці хліб його життя.
 
2
Молочна мла перед самим світанком
укутала Ріку. Човен Сандала
безшумно розрізає полотно
спокійних вод, пливе крізь володіння
туману і ховається у нім.

“Колишній цар живим покине Кемет,
а Са вернеться разом з ним в Гошен…”

Навколо повна, абсолютна тиша.
Хоч незабаром вилетять із гнізд
і подадуть свій голос ранні пташки
й на їхній поклик вигляне Світило.

“Жаль, що провів так мало часу з Са…”

Раі іде назад в свою обитель.
Пригадує прощання з Семнехкара.
Воістину великий муж - любов
не заступила поглядів тверезих.
Щоб не накликати біди на ближніх,
повинен зникнути і назавжди.

І ось він вже з дружиною в дорозі. 
Хто розуміє, що любов не втіха,
а лиш служіння, вчинить те саме.  
Що ж, далі жити, йти своїм шляхом,
допоки не призвуть тебе десь інде -
важкий, чи не єдиний справжній путь.
А Са? Як міг забути він, Раі,
про те, що Са уже давно дорослий.
Ще многомудрий Менес присилав 
їм з Ону в Храм старий умілих жриць,
аби в житті все йшло своїм порядком.

А він про це забув. Бідненький Са -
бентежно каявся, що думи грішні
від поглядів пастушок чарівних
вночі і вдень турбують безустанно.
При храмі, тут, для цього жриці є,
а він там, наче схимник у пустелі, -
зарано ще йому таке, зарано.

Дві жриці послані сьогодні з Са
повинні будуть час від часу жити
в Гошен, при школі, і жінкам тамтешнім
поради при хворобах надавати.
А також і учителям-жерцям 
допомагати у потребах різних.

Та схоже, що недовго всім там бути.
Багато з учнів вчились далі в Оні
і навіть у Ахатетоні, що
сьогодні ставлять школі за провину.

Іще раніше, у останні дні
знаходження на троні, Семнехкара
жерцям в Гошен порадив заховати
Єдиного в обличчі бога-Змія,
аби не дратувати час прийдешній.
Змій - то прихована одвічна Мудрість,
поза якою бачиться Творець,
а заодно і традиційний в Кемет,
між різних інших, образ поклоніння.
І Са сказав, що ніби йде до того.
Та й чи могло інакше бути? - все ж
усі жерці найкращі з пастухів
пройшли через навчання в храмі Тота…

3
Раі назустріч йдуть гуртом рибалки,
вклоняються жерцю, вітають дружно
його з черговим днем. Він підіймає
над ними знак життя і просить в Сонця
для цих людей щасливих днів, удачі.

Рибалки раді зустрічі з жерцем, 
стоять і дивляться йому услід,
шепочуться, пригадуючи різні
учинені колись ним чудеса.
Та ось один з них вказує на обрій,
що вже світлів світанком і усі  
швиденько завертають до Ріки.

Вода спокійна, тішить плеском риби.
Рибалки впевнені у вдалім лові.


      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Шему (др.єг.) - час сухості - закінчення жнив і пекельної спеки з жарким вітром пустелі.

Хамсин - сухий гарячий південно-східний вітер в Північній Африці з кінця квітня до початку червня (40 днів).

Атон (др.єг.) - початково бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

Анкх (др.єг.) - ієрогліф життя, в виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, - атрибут богів, який вони вручали царям.

Ахатетон (др.єг.) - буквально "Місто Сонячного обрію", столиця древнє Єгипетського царства з 1370 по 1350 роки до Р.Х.

Ахет (др.єг.) - повноводдя, водопілля.

Ехнатон (др.єг.) - буквально - "Щит Атона" - Аменхотеп IV, узявший нове ім'я при зміні віри.

Хоремхеб - колишній друг Ехнатона, владний воєначальник стає Пераа (1340-1324 роки) чи не найпершим відрікається від Атона, нищить сліди "єретика".

Гошен - (Гесем) область в південно-східній частині дельти Нілу.

Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки