Поетичні майстерні - Елвіна Дивна | Західноукраїнська мистецька спілка - Львів Бібліотека кращих авторів нашого видання




   Елвіна Дивна
      



Елвіна Дивна. Київ.

Інші твори


* * *
Візьми з собою:
Відтінки сильного крила,
Вогонь, запалений журбою,
Напоєм, випитим дотла.

Нас майже двоє:
Мечем розкреслено на два
Часи, два виміри, дві долі,
Святого Духу два єства.

Зрубай тополю:
Сильнішої за те нема
Людської волі, як до болю
Близького прагнення тепла:

Вогню і, паче, після бою
Магнітність другого крила -
Вагітність...


ДИХАЄ
Дихає, подих відкритий,
Людству долоні зігрів.
Травень повернення віти
Через віки похилив;

Дихає, йде стороною -
Світлого міста манжет.
Хтозна, чиєю рукою
Доля нас підстереже?

Дихає, сонячно-живо,
Н би усміхнений птах.
Господи, чим заслужили
Подих Твій нести в серцях?


* * *
Жадання сонця!
Ось воно, святе
Покликання душі людської.
Займеться обрій! Проросте
Волання волі, неспокою!

Жадання - спрага!
Жару до сердець!
Хоробрість воїнові личить.
Кайдани кинь! Рука митця -
Свободи наймичка одвічна!



Моя епоха

* * *
(М.Цветаевой)

Губы сжимаю тесно:
Очи - немые дыры.
Им на земле нет места -
не остудить, не вырвать,

Не отступить, не сдатся;
Очи - стальная пика.
В духе пиковой масти
Нет ни лица, ни лика.

Не закричать, не вскинуть
голос на плечи эху.
Губы сжимаю: сильно:
очи - зловещей чеха.

Там, на долине, сыро.
Губы сжимаю яро.
Он не услышит лиры:
Очи молчат пожаром.

Там, за рекой, игриво
Отдано небу детство.
Ветру вплетаюсь в гриву.
Губы сжимаю - в бегство.


* * *
(М.Цветаевой)
Мне не терять лиц
на высоте дней.
Белый закат чтить
Пеной ручья мне.

И не ловить луч
в фартук былых лир.
Больно закат жгуч
(Мало, чтоб сжечь Мир.)

Мне не терять вас
на острие снов.
(Дорог любой цвет,
Страшен любой рев.)

Птичьим крылом - раз! -
небу раскрой пасть.
Нам не искать нас.
Нам не лечить страсть.

Белый восход свят
перед грядой дней.
Больше про снег, брат,
не вспоминай мне...


* * *
Спелой ночью смотреть на звезд ,
Светом падать с горы весною.
Мне успеть бы не слишком поздно
с Ним пребыть; и чтоб Он - со мною.

гроздья спелые - солнца полно;
Гроздья спелые - где садовник?
Волны ветра - прозренья волны;
Мне б успеть до Времен исполнить...

Наступи на следы - пустые...
Переполни собой просторы.
Где сады? - там спина пустыни.
Пастырь добрый не был ли вором?...