Поетичні майстерні - Ляшкевич Володимир | "Кінець древності" - Долина Оронта 'Кінець Древності'
      

Частина IІI: 'Ступені Сходу'

 Художник - Девід Робертс.

Глава 7. 'Долина Оронта'


1
“Прощай Сандал!”.
Човен чорнобородих
вертає в море. 
Він все менший й менший.
Ще чути крик купця.
І Са кричить.
А ще гучніше репетують чайки
над головами вершників у чорнім.

Принцеса заховалася у ношах
від невідомо звідки налетілих 
дрібних, жадаючих крові, комах.
Такі ж самі, здавалося, як в Кемет,
одначе з іншим голосом дзижчання.
І Са, злякавшись, лізе до принцеси. 

Раі уважно озирає тюки,
укладені на спинах невисоких
гривастих коней і затим злітає 
на гарного міцного жеребця.

Са дивиться крізь просвіт з нош принцеси,
йому цікаво, чи Раі зуміє
управитися із таким конем.
Та дівчина свариться з-за комах,
які в щілину стали залітати
і щільно засмикає полотно.

Жрець знак дає царевому посланцю
і караван неспішно виступає.

2
Забитий в пил під стопи Пераа
маленький край над водами Оронта
скоріше був подібний на болітце,
аніж на царство.
                             Дім Великий Кемет
сам правити чомусь не забажав
і одарив тутешнього вождя
високим титулом царька і скромним,
до сану відповідним, рівнем дані.

Це всіх задовольняло, бо царю
Аляшії , як звалася долина,
платити видавалося простішим,
аніж в місцях цих повсякденно битись 
за набагато меншу власну владу.

Проте недавно поповзли чутки -
володар хетів, Супилуліума, 
наказ віддав зібратися військам,
аби навічно стати над Оронтом.
І цар нервує, жде підтримки Кемет.

Його палац сіренький, всередині
покритий шкірами і світлим дубом,
царю здається цінністю, такою,
із-за якої стрітися повинні
у смертній битві два великі війська.
Цар вислав вже гінців до Пераа,
аби той поспішив на допомогу.

Раі питається у нього про
причини, що сюди штовхають хетів.
І поміж іншим, недалеким, враз
підтвердження знаходить тим думкам,
які ще чув від Менеса у Оні.

Жрець споряджає до Аменхотепа,
від себе посланця в підозрі, що
до Пераа лист царський не дійде.
Яка ж бо справа синові Амона
до безперервних свар чужого люду.
Він навіть зацікавлений у сварах,
аби міцніше втримувати владу.
Проте, коли йде мова про союз,
який Мітані  скоро доведеться
укласти з хетами аби вціліти,
то це вже справа інша, зовсім інша.

І не дарма Династія сьогодні
вподобала Мітані царських доньок, -
о, не одна лише земна краса
принцес виводить в головні дружини
під гнів Ашшуру  і Кардуніяшу…

Царьок Аляшії безмежно-вдячний.
Сам проводжає караван до згір’я
і каже, що його провідники
таємними шляхами проведуть
їх до Мітані швидко і безпечно.
Й дав охорону - вершників десяток.


      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Аляшія - невеличке царство в описуваний період, в нижній течії річки Оронт.

Мітані - царство, в описуваний період знаходилося в краю, де протікає верхня частина Єфрату, - нижче хетського Кархемишу.





Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки