Глава 7. 'Долина Оронта'
1
“Прощай Сандал!”.
Човен чорнобородих
вертає в море.
Він все менший й менший.
Ще чути крик купця.
І Са кричить.
А ще гучніше репетують чайки
над головами вершників у чорнім.
Принцеса заховалася у ношах
від невідомо звідки налетілих
дрібних, жадаючих крові, комах.
Такі ж самі, здавалося, як в Кемет,
одначе з іншим голосом дзижчання.
І Са, злякавшись, лізе до принцеси.
Раі уважно озирає тюки,
укладені на спинах невисоких
гривастих коней і затим злітає
на гарного міцного жеребця.
Са дивиться крізь просвіт з нош принцеси,
йому цікаво, чи Раі зуміє
управитися із таким конем.
Та дівчина свариться з-за комах,
які в щілину стали залітати
і щільно засмикає полотно.
Жрець знак дає царевому посланцю
і караван неспішно виступає.
2
Забитий в пил під стопи Пераа
маленький край над водами Оронта
скоріше був подібний на болітце,
аніж на царство.
Дім Великий Кемет
сам правити чомусь не забажав
і одарив тутешнього вождя
високим титулом царька і скромним,
до сану відповідним, рівнем дані.
Це всіх задовольняло, бо царю
Аляшії , як звалася долина,
платити видавалося простішим,
аніж в місцях цих повсякденно битись
за набагато меншу власну владу.
Проте недавно поповзли чутки -
володар хетів, Супилуліума,
наказ віддав зібратися військам,
аби навічно стати над Оронтом.
І цар нервує, жде підтримки Кемет.
Його палац сіренький, всередині
покритий шкірами і світлим дубом,
царю здається цінністю, такою,
із-за якої стрітися повинні
у смертній битві два великі війська.
Цар вислав вже гінців до Пераа,
аби той поспішив на допомогу.
Раі питається у нього про
причини, що сюди штовхають хетів.
І поміж іншим, недалеким, враз
підтвердження знаходить тим думкам,
які ще чув від Менеса у Оні.
Жрець споряджає до Аменхотепа,
від себе посланця в підозрі, що
до Пераа лист царський не дійде.
Яка ж бо справа синові Амона
до безперервних свар чужого люду.
Він навіть зацікавлений у сварах,
аби міцніше втримувати владу.
Проте, коли йде мова про союз,
який Мітані скоро доведеться
укласти з хетами аби вціліти,
то це вже справа інша, зовсім інша.
І не дарма Династія сьогодні
вподобала Мітані царських доньок, -
о, не одна лише земна краса
принцес виводить в головні дружини
під гнів Ашшуру і Кардуніяшу…
Царьок Аляшії безмежно-вдячний.
Сам проводжає караван до згір’я
і каже, що його провідники
таємними шляхами проведуть
їх до Мітані швидко і безпечно.
Й дав охорону - вершників десяток.
Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки
Аляшія - невеличке царство в описуваний період, в нижній течії річки Оронт.
Мітані - царство, в описуваний період знаходилося в краю, де протікає верхня частина Єфрату, - нижче хетського Кархемишу.
Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки