1
“Скажи, Раі, опісля того, як
наш Пераа найширше сповістив,
що визнає верховним богом Ра,
чому він знову думає про зміни?
Ідуть чутки і Ра його не тішить.”

Са дивиться уважно на Раі,
який готує страви для вечері,
і додає по паузі:“ Я бачив,
я бачив на базарі чоловіка,
він запитав чи я навчаюсь в школі.

А потім розповів про свої біди.
І говорив, що був колись жерцем,
та зараз змушений бродити світом
заради заробітку будь-якого -
Цар тисне на служителів Амона,
урізує мізерну їх платню, 
і накликає тим біду на Кемет,
бо ці жерці оберігають край.
Показував на тілі письмена
і навіть Правди знак на язиці.
Мовляв, одну лиш істину говорить.

Чи це можливо вчителю? А ще
казав, що Пераа узяв хебреїв, 
тих бідних чабанів, і замість знаті,
що вірою і правдою служила,
аби закабалити наш народ.
Таке колись вже було при гіксосах.
І поміж чабанів усі такі,
що мають обрізання знак на тілі,
як в Пераа, чи у жерців найвищих.
Мовляв, вони готові взяти владу.
Казав, щоб учням іншим розповів.”

Раі, закінчивши приготування,
сідає з хлопцем за плетений стіл:
“Бери коржа і молока попий.
Тобі вже десять років і повинен
ти розуміти хто і що говорить.

Воістину кажу тобі - Усеру
магічні формули, що вітру порох.
Усі вони залишаться на тілі,
коли підеш, як і прийшов, - душею.
Серця на Суді важитиме Правда.
Хіба тебе я не навчав цьому?
Ти думаєш, раз правди знак - не бреше?
Повинен довіряти ти знанням,
які отримуєш від мене, в школі,
довкола озиратися, глядіти,
а не водити порожньо очима.

В роки правління батька Пераа
не відбувалося великих воєн
і нині теж немає - глянь навколо,
повсюди при роботі безліч люду,
піски від Річки стале відступають,
і тут і там старі канали живлять
поля, в яких росте нове зерно.

То чи жерці явили це добро?
Чи може захистили від хамсину ?

А раз ростуть багаті урожаї -
в містах пожвавлення, туди привозять
селяни задля обміну продукти,
а значить добре чуються майстри,
та і купці тоді готують судна
з товарами в чужі багаті землі.

Коли немає війн, зростають всі,
і навіть скотарі, - чому би їм
не розростатись на левадах щедрих.
Вони данину платять справно, рештки
до міст і сіл приводять на продажу.
Багатшають на цьому, та поміть, -
мій любий Са, своїх земель не мають.
Чужинцям заборонено у Кемет
поля купляти, сіяти для себе.
Що пастухам лишається іще,
як не чіплятись за життя у місті.
Нема нічого дивного й у тім,
що Пераа наймає нині слуг
з простого різноплемінного люду,
поміж якими, звісно, й пастухи.
І цар таке, звичайно, має право.
А що із знаті багатьох нагнав,
то це, я знаю, Кемет до вподоби, -
знущання та крадіжок стало менше.
Але чому ти наших пастухів,
хебреями назвав?
 	Той хитрий жрець
зумисне перекручує. Хебреї,
то племена, що надійшли з-за Тігру,
з гіксосів-агедійців родом теж, 
але не те саме, що наші люди.
Сто років, як вони живуть окремо.
Ці, наші, випасають табуни.
Хебреї ж повернулися за іншим.


Тепер, мій дорогий, про обрізання.
Тобі відомо, що Ісет знайшла
усі частинки чоловіка свого
окрім одної, що ковтнули риби.  

Відомо й те, що зроблена була
частина ця із золота взамін.
Відомо, що Унефер царював,
коли тут жили різні племена.
Чому ж тебе дивує, що у славу
і пам’ять, крім жерців і Пераа,
й сусіди наші обрізають плоть?
Скажу, що обрізання є й корисне,
коли живеш подовгу без води
й не можеш тіло вчасно обмивати.
 
Про задуми ж царя мені відомо,
що незабаром Пераа від’їде 
в нову столицю, котру збудував
Аменхотепу наш умілий Менес.
А більше знати не повинні ми.
У нас з тобою повно інших справ
і ніколи вслухатися в дурниці.”

Са вже поїв - стоїть біля жерця
і тулиться до нього головою:
“Я бачив сон, що ти у храмі правиш,
а Менеса чомусь ніде немає.
Скажи йому про сон мій, я не хочу,
щоб він надовго знову від’їжджав.”

2
Запряжена четвіркою коней,
виблискуючи золотистим сяйвом,
летить понад Рікою колісниця.

У голих ще полях незвично людно.
Народ кричить, вітаючи царя.
В момент проїзду юрби завмирають,
схилившись, чи припавши до землі:
“О, будь благословенним наш Палаце!”

Слідом за Пераа мчать колісниці
сановників - різноманітна знать.
Всім весело, окрім звичайно тих,
у кого поле прямо при дорозі.

Цар їде у збудовану столицю.
Він видимий народу, наче Сонце, 
коли над обрієм воно росте
й любов’ю світ довкола обіймає.
Він так задумав, він бажає так!
І значить так воно усе і буде. 
Аменхотеп щасливий, незабаром
він зробить новий крок до світла Правди,
хай тільки добереться до Палацу.

Весь світ почує справжнє ім'я Бога,
впаде обману віковічна мряка.
Проте нехай не думають, що їм
він намалює щось нове, чи зліпить.
Правдивого Творця не можна зріти,
бо він не має в цьому світі форми,
окрім, звичайно, усього того, 
що є довкола нас, і в нас самих
і, звісно, Ока в чистих небесах.

А раз невидимим є справжній Бог,
чи можуть бути видимими інші?
Їх недарма ніхто ніде не бачив,
а Сонце бачать, бачать – ось воно.
І Він тоді просвітленим є Сином
невидимої Сутності – що раз
родивши Ра, вбирає Ра щоночі,
і править світом одноособово.

Бог західного Сонця, Бог Атон ,
ось ім'я Того, Хто вбирає Ра!
Хто закриває й відкриває Око!

А що ж Усер, для чого він потрібний?
Аби лише жерці йому служили?
Писали свої письмена магічні,
і брали щедру плату за товар. 
Лише на перший погляд в них Амон,
чи сотні інших богів і божків,
насправді всі займаються одним,
протягуванням через Суд по смерті.
Нема уже Усера, він пішов!
Куди? Куди послав його Атон.
Бо що є Бог, як не Правдивий Суд,
як не Велика, Справжня Справедливість,
як не Одна Безмірна Особистість,
що не підвладна хитрощам людським.      

Раі ж і Менес слів заклять не пишуть,
не вимагають у Творця нічого,
а тільки просять сил і доброти.
Хоча мені усього не відкрили,
та й того, що пізнав достатньо, щоб
відмовитися від життя в обмані.

Мій батько мусів ладити з Амоном.
Казали, що народжений від нього!
Явили Тутмосу Мутемуа ,
за тим пішло-помчало безупинно.
Чутки поширилися  – непорочній 
являвся вісник від Амона – Тот,
який і сповістив Мутемуа,
що матір’ю вона невдовзі стане. 
Бог Неф  підніс тоді їй Анкх  до губ.
І сталося зачаття непорочне, -
як без гріха зачала сина Гора
також божественна Ісет колись.

А народився батько і відразу
йому прийшли вклонитися боги,
царі з дарами, многі, многі люди.
Цікаво чи хто бачив тих богів?

І що міг батько вдіяти з усім цим?
Лише одне - женитися на Тейє
і виростити сина для борні.

Як він боявся, щоб мене не вбили. 
чи ж бо мої хвороби не з отрути,
яка постійно зблискує в очах
прислужників кривавого Амона?
Ну що ж, прийшов нарешті помсти час!
Мій батько мусів ладити з Амоном.
А я не буду, я відкрию правду!

Цар підіймається і батогами
стіба коней, що стишили політ.

      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Нефтіда - сестра Усера і Ісет, - богиня пустелі, неродючої землі.

Хамсин - сухий гарячий південно-східний вітер в Північній Африці з кінця квітня до початку червня (40 днів).

Атон (др.єг.) - початково бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

Мутемуа (др.єг.) - мати фараона Аменхотепа III, нібито народженого непорочно.

Неф - один з др. єгипетських богів.

Анкх (др.єг.) - ієрогліф життя, в виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, - атрибут богів, який вони вручали царям.