Поетичні майстерні - Львів
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Наш сайт  близько 1000 сторінок. Поетичні майстерні, що розвиваються в руслі альтернативному до поняття 'performance' чи 'акція'
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого



Rambler's Top100

ПОЕЗІЯ. ПІСЕНЬКИ НА ВІДОМУ МЕЛОДІЮ

Перша сторінка:

Автори:
Володимир Ляшкевич - 2

Володимир Ляшкевич
м. Львів

"Аzzuro" Adriano Celentano
(Інтерпретація)

I
Важко, вертаючи додому
під самий ранок,
знайти слова.

Важко, викліпуючи втому,
шукати гроші,
яких нема.

І відчувати як судомить
тремтячі пальці
сосок дзвінка...

Прошу я
тебе, кохана, о не сердься -
на серці туга!
Прошу я
тебе, кохана, посміхнися -
у всіх ж це бува!

Не хочеш
аби я з горя застрелився,
аби нагло вмер?!
Відкрий же
скоріше двері
і не питай де був я дотепер!

II
О, поглядаючи на мене
безжальним зором
кохана знай.

Я повертаюся до тебе,
і за для тебе,
проте вважай -

в разі якщо не впустиш зараз
я піду ще раз,
і ще не раз.

Прошу я
тебе, кохана, ти не сердься -
на серці туга.
Прошу я
тебе, кохана, посміхнися -
у всіх так бува.

Не хочеш
аби я з горя застрелився,
аби нагло вмер?!
Відкрий же
скоріше двері
і не питай де був я дотепер...


(2001p.)
Б.Стельмах - І.Білозір -
В.Ляшкевич

"Вечірній птах здійметься на крило,
густий туман впаде на дно долини...
Десь там цвіте цілюще джерело
під золотим, густим кущем ліщини..."

Стою одна, ховаючи з очей
видіння в пам'ять, мов у домовину,
і сльози жаром призвані грудей,
до серця линуть слідом без упину...

О, мила осінь, я так довго йшла,
забула дні, в які звалась я "мила" -
невже ворожці тій недодала
коли любові, хоч до снів, просила...

"Воно цвіте в сталеву пору дня.
Воно цвіте в мідяну пору ночі,
в його воді відбилась тінь моя
і тінь журби і материнські очі..."

Малим дівчам збігаю за струмком,
несе вода вінок - опале листя,
ковзаю битим, п'яним каблучком,
у твердь повіривши слизького місця.

Не пізнаю на нім свої сліди,
не хочу знати про майбутні біди,
напевно маю, маю пронести
аж до кінця свої осінні квіти...

"Так хочу знов, щоб щастя привело
мене туди, де в тихих тінях гаю
невпинно б'є цілюще джерело
невтомне серце батьківського краю..."

Могутніх скель холодне ремесло
вітри спиняти об грудей граніти,
мені ж сльозами берегти тепло,
яке з краплин цих нікуди вже діти...

"Вечірній птах здійметься на крило,
густий туман впаде на дно долини...
там б'є і б'є цілюще джерело
живе і вічне серце батьківщини..."

















Повернутися на головну сторінку поетичного розділу.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів