Поетичні майстерні - Жіноча поезія - Львів
Поезія. Засоби та зразки для створення власних справжніх концептуальних світів. Конкурси, огляди, відзначення, аналітика, рейтинги уподобань.
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Наш сайт  близько 1000 сторінок. Поетичні майстерні, що розвиваються в руслі альтернативному до поняття 'performance' чи 'акція'
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого
Тлумачний словник
Енциклопедія
Знайти книжку

НАШІ ПОЕТИЧНІ
СВІТИ.
1. Куртуазний маньєризм
2. Сонети
3. Фламенко
4. Осягнення любові
5. Класична музика
в поетичній інтерпретації

6. Неоготика Необароко... Модернізм Постмодернізм
7. Блюз. Джаз...
8. У жанрі хайку й танка.
9. Пісеньки
10.Фемінізм. Постфемінізм
11.Хроніки
12.Епос
__ Про поезію в прозі.





ПОЕЗІЯ. ПОСТФЕМІНІЗМ. РОЗДУМИ

"Феміністки відстоювали свої права, постфеміністки відновлюють права людини. В цьому головна відмінність між цими течіями..." А. Багряна

А чому, власне, у світі переможного фемінізму мистецький п'єдестал по-старому не жіночий?.." Майстер

"Omne ignotum pro magnifico est"?
Містерія. Omne ignotum pro magnifico est - Усе невідоме уявляється величним. Чоловікам доведеться змінитися?
Куди течуть мистецькі, поетичні ріки? Звичайно туди, куди і завжди. Сплавляючись ними на плотах наших сутностей ми так, чи інакше відчуваємо зміни як у собі, так і в довколишньому. Загальноуподобаний нині судохідний фарватер Постмодернізму звісно не єдиний шлях, тим більше, що кажуть вдалині, він явно відходить від упорядкованих цивілізацією місць. Поряд з ним тягнуться модні і немодні, старі і не дуже вчорашні шляхи. А також дороги майбутні і в майбутнє. Лоціїї нового часто відсутні, відомі лише постаті, які вже зуміли колись, і які знаходять дорогу сьогодні. Ці постаті нам знайомі і незнайомі. Їх вирізняє рух - вільніший, красивіший і доцільніший, а також, як не дивно, питання статі. Вірніше ситуація, що виникла після затяжної боротьби за те, аби цього питання не існувало. Довгий час чоловіки (незаслужено, за рахунок нахабства, брутальної сили, печерних інстинктів, іншого __________ вписати ) займали провідні позиції всюди, у тому числі і в мистецтві. Придумали байку про першостворених і про жінок "від ребра" і заспокоїлися за бокалом пива. Одначе даремно. Бо навряд чи Бог мав той мавпячий вигляд, який, у першу чергу, вирізняє сильну стать (дарвіністів?) від кращої половини людства. А також і часи змінилися. Витончилося все. Чоловічий авангард, втративши дорогою соціальні функції, впевнено дійшов до повного безглуздя і формалізму. "Король голий!" І п'єдестал, раптово, виявився порожнім. Жінки, отримавши всі блага цивілізацій, зненацька, чи не вперше в історії людства, отримали і можливості самовиразу і матеріальний фундамент під ногами. Тонкість і прекрасність їх форм і устрою почали продукувати вироби витончені і комплексно гармонійні. Їм вже не потрібно наслідувати чоловікам, вони роблять те, що мужі не вміють і не тільки в сфері тілесного відтворення людства, скільки в сфері духовного відтворення. "Сім'я розпадається", "дітей не народжують!" В якійсь мірі це так і, до того ж, з вини чоловіків, бо жінки завжди будуть перейматися земним, і вестимуть дітей у майбутнє, оминаючи загрози, у першу чергу, від наслідків чоловічої діяльності. І коли у мужів опускаються руки, ростуть крила і вони зникають в небі, життя все таки залишається земним і рухається далі. Себто "позавоєнний" постфемінізм, як альтернатива постмодернізму, є явищем цілком соціальним і оновлює світ на "жіночих засадах", до речі без потягу до кардинальної зміни доктрин. Що, звісно, не означає прихід матріархата, просто чоловікам доведеться змінитися.
Але по порядку

Лист 1 В-Н
Привіт Вам, Н...
Дякую за надіслану поезію.
Звичайно про неї можна говорити дуже багато, але для нас з Вами важливіше трохи інше?
Проте ж повинен я щось сказати стосовно надісланого?!
Якби зрідка Ви не зупинялися на "спать" - "готувать" - "зрозуміть" - "назвать", я вважав би Вас взагалі бездоганною, а так Ви іще земна. Дуже сподіваюся, що не образив.
Поема Ваша ("Жанна Д'арк") і мила і музикальна, наче це і є лібретто для цікавої постановки в "Опері". Цікаво і те, що навіть заради такої епохальної, воєнної теми, Ви не стали зраджувати своєму характерному м'якому жіночому (містерійному) стилю. До речі, я його сьогодні назвав би "нео-готикою", але містерійність і можлива тенденція до обсягів понад конфліктом "він-вона" належать новим щаблям світового мистецтва...

Лист 2
Н-В
Ні, Ви зовсім мене не образили, навіть зробили комплімент. Мені одна справді добра людина, фахівець в царині поезії, радила стати нарешті земною і злізти із хмарок на землю. А також населити своі вірші плащами, борщами... Я ще дуже переживала з цього приводу...
Про мою ж нео-готичність мені вже рік назад говорив донецький прозаїк Дмитро Білий і дуже вітав це. Він теж написав, на мою думку, дуже цікавий нео-готичний роман "Басаврюк-ХХ", який цього року вийшов у "Смолоскипі". Я б цей роман назвала теж літературою майбутнього...

Лист 3
В-Н
Коли жінки плинуть вгорі, на хмаринках, нам, чоловікам, внизу дуже радісно і щасливо.
Можливо, інша справа, як на те дивляться жінки. Одначе, якщо серйозно, я не помітив ірраціональності в Ваших творах, можливо деякі незавершеності системних поглядів, так на то і довершеність Божественна існує. Пам'ятаєте, у древніх майстрів, недовершеність була в моді?
Відносно неоготичності, Ви в ній знаходитеся рівно стільки, скільки приймаєте біблійно-евангельські погляди на земну роль жінки. Тобто в основному підсвідомо, що врешті формує Ваш стиль. Вся інша Ваша частина - це вже постфемінізм (дорога до наступної епохи? чи ціла епоха?) і це вже Ваш дійсний Образ, - що іноді не задоволений стилем? Власне, епосі постмодернізму властиво опиратися на плащі, борщі, вірніше відштовхуватися від них, злітаючи, як їй здається, - але, в першу чергу, з-за вперше досягнутої людством індивідуальної цільності і незалежності від домінуючих масових ілюзій. Тут парадокс, але тільки на перший погляд, бо реальність, і справді, завжди вища і цікавіша за ілюзії, - успіх постмодернізму в реально існуючих неймовірно різних індивідуальних успішних цікавих реальностях. Але за всяким розкиданням йде збирання. Тому наступна мистецька епоха в основному мала б характеризуватися цільністю. Цікаво, що її наступність відноситься тільки до загалу, бо, насправді, її струмок вже давно перетворився в річку. Інша справа, що це ще не осягнуте популярне місце масового "відстою".
Пробачте за втягнення Вас у таку "наче-теорію". Чоловічий склад розуму, що з цим поробиш. Власне, це і є характером постмодернізму - логічні вибудови, перечислення і деталізації за для гармонійного багатоточкового збігання з Божественністю видимого і невидимого, а також відхід від негармонійного людського суспільного. Альтернатива - містерійність, сукупна, початково цільна картинка життя, що несе відчуття правди і істини, і не потребує, у наслідок своєї досконалості, різних там нудних доказів.
А відносно майбутнього, то і в мистецтві воно вичислюється за кількістю опанованих гармонійних свобод (як передач у автомобіля, що гармонують з можливостями його двигуна і задумом конструктора), що ведуть до збільшення живого в нас і довколо нас. Не плутати з відходами життєдіяльності.

Тому ця - наступна епоха - Ваша, милі жінки. А називати її можна як завгодно.
Крапка. Вірніше багато крапок.




Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
   
  AD     MARGINEM

Що таке Жіноча Поезія?


Мережеві скриньки:

Печалі
Здобуття
Свобода


Огляди

Наші читачі про вплив жінки на суспільство

Конкурсна арена

Наші переможці

Поетичні уподобання