Ви бачили, як зранку навесні
Приходить витязь світлий увісні?
Із золотим мечем, і з щитом,
І срібний герб на ньому витий.

Ви бачили, як зранку навесні
Крізь вікна стріли йдуть рясні?
На стінах створюються сліди прекрасні
Так, ніби то сини їх власні.

Ви бачили, як навесні удень
Красою розкидає старий пень?
А на землі розвіюється листя,
Немов священик вийшов із захристя.

Ви бачили, як навесні удень
По небу ходить молодий олень?
А деколи надходить стадо коней,
Що сиві є, а деколи й вороні.

Ви бачили, як навесні під ніч
Спадає тяжкість вся із пліч?
І світлий та рогатий буйвол
Всю темну ніч, як серп траву, рве.

Як бачили, то ви щасливі.
І живете в щасливій ниві,
Бо все це є аж дуже красно -
Побачити красу на очі власні.

Максим Колиба
Як собі хочеш
Публікація Максим Колиба, Львів 19 Травень 2002

Яу собі хочеш.
Можеш лежати,
Можеш стояти,
Можеш вже й пальці із меду лизати.

Як собі хочеш.
Можеш бажати,
Можеш кохати,
Можеш хоч сам собі просто страждати.

Як собі хочеш.
Можеш пробачити,
Можеш не бачити,
Можеш хоч сім грошей клянчити.

Як собі хочеш.
Можеш хоч красти,
Можеш пропасти,
та не смій в прірву безбожну попасти.

Максим Колиба
Все
Публікація Максим Колиба, Львів 30 Вересень 2002

Мила. Мила могила.
Довго цю могилу
Предки наші рили.

Спомин.
Не мій, а долин.
Довго моїм болем
Грав я свої ролі.

Рай.
Це Божий край.
Добре чекай
І Рай свій май.

Краса.
Прекрасна коса.
Яку мило чеса
Та прекрасна краса.

Любов.
Як завжди в світі мов.
Відчуваєш знов,
Як булькоче кров.

Все.
Тебе несе
То про те, про се.
Та кінець вже. Все.

7.07.2002

Заснуло лихо в хаті під печею
І тихо спить собі солодким сном,
А у куточку мурухтить зорею
шматочок щастя взятий павуком.
І миша виє у норі совою
Й підсвистує їй вітер надворі,
В передпокоях рипають засови,
А тиша лиє в сінях колискову,
І ,наче скрипка, яблуня скрипить.
І хлів хропе,немов оркестр грому,
І хліб в коморі тихо й міцно спить..,
Й вкриває небо,наче матір доню,
Липневу ,теплу,тиху,літню ніч

(Насправді це - крутий і дуже крутий авангард, справжній сільський реп, і це без жодної насмішки, бо образи справді яскраві і насичені, інша справа, що автор поєднав всі існуючі протилежності, але чи не таке нині життя, особливо за містом? Так і хочеться продовжити, вириваючися вже до класичного року в нашому його трактуванні - "Галю приходь...!" В.Л.)