УКРАЇНА ТА ВСЕЛЕНСЬКА ЦЕРКВА
"Богоматір-Одигітрія"
- духовний світ України - Вселенській церкві
|
... Для багатьох людей у світі великою новиною є те, що ми не десять років існуємо, а можемо представити високомистецькі твори ще від XIV століття. Українська ікона є унікальним явищем у світовій культурі.
Будьмо свідомі того, що даруючи цей чудовий твір Вселенській Церкві в особі Святішого отця Івана Павла ІІ, ми представляємо духовний світ України цілому світу.
Єромонах студитського уставу Севастіян |
| |
1. Паралелі.
Л.В. Усе має свій початок, продовження і кінець.
Початок - як подарунок, надана можливість. Продовження - як осягання і використання даної можливості. Кінець - як досягнення, в ідеалі, мудрості в любові, що забезпечує продовження життєздатного за покликанням, воздання згідно віри і якості.
Питання форми подальшого, звичайно, давно вирішено Загальним Законом Життя.
Наведені рядки, не дивлячись на аксіомний характер подання, і є прикладом послідовно-логічного осягнення інформації, через ланцюжок взаємопов'язаних понять.
Але є ще і чисто образний шлях отримання знань і відчуттів. І якщо хочете - істини. І в цьому розумінні Ікона є вищим здобутком людства, поглядом у Вічність, спогляданням і пошануванням Першообразів - Спасителя, Пресвятої Богородиці, угодників Божих, і врешті - поглядом на самого себе. А разом з тим і на своє оточення. Поглядом на нашу Україну у її погрішимій і Непогрішимій розбудові.
До того ж, не маю сумніву, що кожен народ, як оправа поняття нації, виростає від Божественної іскри Віри. І український народ є чи ненайкращим взірцем цього.
І доля наших Ікон, нашої Віри так нагадує долю всіх тих, хто вже відчував себе не русином, не москвином, не слов'янином чи кимось іншим, а УКРАЇНЦЕМ. У першу чергу не через назву образу, а за його сутністю. І смію взяти на себе таку сміливість заявити, що народження образу Українства сталося від поєднання на наших теренах промислів Першоапостольської Церкви і Церкви Візантійської. Заходу і Сходу. Великого цивілізаційного творіння і Великого творіння самозаглиблення. І хоча "шлюб" був не надто щасливим, дитя, зачате Божестенно, з тих часів невпинно зростало - спочатку в тілі Речі Посполитої, а за тим і в тілі асимільованих старослов'янського і староруського народів Російського царства.
2.Врятовані від загибелі і забуття.
"Врятовані від загибелі і забуття" - таку назву мала виставка ікон із колекції "Студіон", що у січні 2001 року експонувалася у Культурно-мистецькому центрі "Дзига". http://www.ii.lviv.ua(м. Львів, вул. Вірменська, 35) під керівництвом отця Севастіяна та за допомогою народного депутата України Тараса Стецьківа і директора "Дзиги" Маркіяна Іващишина. У ході роботи виставки і набула завершеності ідея подарунку-передачі однієї з унікальних ікон із колекції міській владі з тим, що після консервації та виготовлення реконструкції (копії ймовірного вигляду) ікони-оригіналу обидві ікони могли би бути подаровані Папі Римському Івану Павлу ІІ як цілісний експонат. Цей дар від громади міста, дар, що не голосно і без рекламного позування винесли із напівзабуття монахи Студитського Уставу,
буде гідно представляти Львів ( та й саму Україну) у колекції Ватикану.
Символізм "часу і незнищенності" є очевидним, - ікона, створена у часи Берестейської Унії, була майже знищена, сьогодні відшукана і врятована...
Єромонах Севастьян - Наприкінці 1920-х рр. Митрополит Андрей Шептицький та Архимандрит монахів Студитського Уставу Ігумен Климентій Шептицький заснували невеликий монастирський музей старовинних ікон. Його експонати широко використовувалися під час навчання та праці художників "Іконописної школи", яка діяла у студитських монастирях у Львові та в Уневі (1927 - 1939).
1945 р. - львівська збірка ікон "Студіону" була передана на збереження Національному музею у Львові.
1950 р. - за наказом Перемишлянського райкому кпрс було закрито Унівську Лавру та спалено її експонати.
Збиральницька та музейна діяльність монахів Студитського Уставу відновлюється із відродженням їх монастирів у 1990 р. Мешканці багатьох українських сіл і міст Галичини почали передавати до Свято-Успенської Лаври твори українського церковного мистецтва. Завдяки такій патріотичній, висококультурній поставі наших краян та невтомним пошукам монахів і виникла нова колекція студитів.
Експонати музею реставрують знані львівські фахівці. Зокрема, в останні роки складні консерваційні та відновлювальні роботи виконують Д. Кравчик, В. Радомська, Л. Чайковська, копію-реконструкцію Попелівської Богоматері виконував художник-реставратор Ярослав Мовчан.
Тарас Стецьків, народний депутат України.
Завжди відчувається певне внутрішнє хвилювання при дотику до пам'яток, залишених нам у спадок минулими поколіннями... Ця ікона створена невідомим майстром між двома важливими датами у нашій історії. 1569 року було укладено Люблінську унію, згідно якої українці стали разом із поляками і литвинами засновниками найбільшої держави тогочасної Європи - Речі Посполитої. 1596 року було укладено Берестейську Унію, внаслідок якої Українська Церква відновила духовні мости з Першоапостольською Столицею. Друга половина XVI ст. символізувала собою посилений рух українців у Європу, і ця ікона символічно освячувала наш (можливо, не зовсім усвідомлений та ідеологічно необгрунтований - прим.Т. С.) європейський вибір. Нині ми знову йдемо до Європи. І ми маємо святиню, яка стане символом нашого новітнього руху в Європу, символом перегукуі зв'язку між віками і поколіннями.
Повернутися на головну сторінку
Пишіть нам. |
|
