РІЗДВЯНА ПОЕЗІЯ
Твори, що написані до 2001 року
Жити на Різдво
Юрій Тітов.
Я сніг в долонях збережу,
Своїм повітрям обігрію.
Розтане він, а я скажу:
"Не тань моя Різдвяна мріє!"
Дорогу довгу зав"яжу.
Змете її морозний Січень.
Вона погасне, я скажу:
"Є, ще горять Різдвяні свічі!"
Я хочу жити на Різдво,
Коли у спину б"є хуртеча.
Моє завіяне чоло
Благаннням дивиться у вечір.
Я хочу жити на Різдво,
Від зір лице не відвертати.
Торкнутись серденьком всього,
Дійти до Бога-немовляти.
Свята сльозо, святим плачем
Не дай загинути без сліду.
Маленьке чадо біль січе -
І розтають морозні біди.
Не стерти погляду того -
Співають янголи у зорях.
Я буду жити на Різдво -
Хвалу нести в Святому хорі.
Молитва з вуст, тепло долонь
Нехай зігріють крок жаданий.
Боронь нас, Боженьку, боронь,
Щоб не минути мить Різдвяну!
Різдвяний сонет
В. Ляшкевич.
На “раз” - кінець, на “два” - початок.
І ніби все - одне і те ж:
в крові первогріховний спадок,
на серці прагнення без меж
і дивовижні царські очі,
що споглядають, вкотре, світ:
Зорю, вертеп, вогні урочі,
бучний, гучний волхвів прихід...
І раз…
І два.
А поміж ними
і ти, і я; вчорашній день,
і день майбутній; літа, зими,
різдвяне торжество пісень;
де все, що варто нам пізнати:
Отець-Любов, Дитя і Мати.
Пишіть нам. |
|
