НОМІНАЦІЇ "ЛЬВІВСЬКОЇ СЛАВИ" за 2001 рік.
У нас, у Львівській сатрапії, київський намісник і його команда, вирішили кидати щорічні прихильні погляди (але, ними заявлене, не справдилося) на тубільний народ із доброчинною ціллю підмітити і підтримати кращих митців крізь цілісну призму номінацій "Львівської слави". І що ж, у 2001 р. в рамках цієї самої слави і кинули і підмітили і підтримали. Сподіваюся, що вибрали найкращих - у всіх розуміннях попередньої тиради. Але ж і вам, як і мені, цікаво, а що ж то таке сталося, і з ким. Хвилиночку, трохи потерпіть. По-перше, відразу знімемо з себе мантію строгих українських, тьху, суддів і поведемо себе вкрай толерантно (слово, до речі, не має нічого спільного з одним історичним недостойником п. Телейраном). По-друге, ще раз зауважу, що номінації Львівської слави мають цілком конкретні, в залежності від мистецьких жанрів, назви і ми з вами, в основному, торкатимемося поезії і трішечки театру.
Поміж іншим, досить цікавим є питання - чому премії названі тим, чи іншим іменем. Власне, відповідь на дане питання і є відповіддю багатьом, хто є вельми здивований рішеннями про відзначення. Найпростіше пояснення - порівняння. Уявімо собі, що нагородою в якомусь, навіть не конкурсі, а просто метафізичному визначенні, є капелюх особливої форми і далеко не модного покрою. Чи маємо ми дивуватися, що такий капелюх розігрується серед певного прошарку людей від Української культури, яким він, що зовсім не дивно, личить?
А ось, наприклад, п. Юрій Винничук, що хитро підморгує нам у многозначимій конспіративній личині Юзя Обсерватора зі шпальт найбільш "просунутого" Львівського часопису, має достатньо інформації про події, та й вибрав для ретрансляції власних думок і поглядів найбільш вдалу для домінуючого прошарку галицького п'ємонту стильово вербальну частоту, і вважає по іншому. Тож, у першу чергу, рекомендую вам познайомитися з поглядами Обсерватора:
Стиль "Львівської слави" Вартість "Львівської слави"
Про те, кого вшановують на Львівщині - часопис "Поступ". Обсервації від п. Юзя Обсерватора
Раз ми вже досліджуємо кращих із кращих, то я нагородив би, як найфайнішого Галицького журналіста, саме пана Юзя.
Вітаємо Лауреатів Премії ім. М. Шашкевича за 2001рік - Миколу Петренка, Віктора Романюка та Романа Качурівського.
Микола Петренко.
Признаюся, що раніше з творчістю офіційно кращих поетів Львівщини-2001 я не зустрічався. Та й в обличчя знаю хіба, що одного з них, - пана Миколу Петренка. То ж бо і почнемо наші розшуки розуміння саме з нього.
Аби проявити до даної творчої особи максимум зваженості - змушений відразу розповісти про обставини мого знайомства з поетом. Занесло мене якось до офісу видавництва "Світло й Тінь", до Головного...
Анонсик
ВРІВНОВАЖЕНЕ ВІРУЮ
Iз збірки "Нагорна сповідь" 2000р. Меценат - видавництво "Світло й Тінь"
"Я молюсь: я грішив. Я молюся, бо мушу:
Наблизилась межа, відрокована мить.
Був євреєм Христос - і гнітить мою душу,
Сам не знаю, та щось мою душу гнітить..."
Так, завжди добре, коли проблема чи цілий ряд проблем побачені, але рівень, на якому розглядується парадокс - ось в чому справжня проблема.
А цікаве питання "чи був євреєм Христос" упирається у відповідь, - Бог не має національності, чи не так, друзі?..
Висновки: шановний лауреат таки вартий отриманої відзнаки.
Можливо Микола Петренко на сьогоднішній день і менше встиг зробити для української культури аніж пан Маркіян Шашкевич, і його портрет не висить (як то було колись з Шашкевичем) в багатьох західноукраїнських хатах біля Шевченківського, але сидів і страждав наш номінант значно більше. Тому як митець, а ще точніше, як постать суто українського будителя, Микола Петренко цілком відповідає критеріям обласної номінації.
(далі буде)
Хто з лауреатів не повернувся з турне до США?
У світі Львівського театру відбір кандидатів на лауреатство відбувався так само, як і в інших мистецьких царинах, тобто через офіційну спілку. Голова Львівської спілки діячів театру пан Федір Стригун у приватній бесіді розповідав мені, що рекомендації згори є і, в першу чергу, мають на меті (так як театральний відбір проводився чи не вперше?) задати високий рівень усім майбутнім щорічним відзнакам. Одначе мені видається правильним, що п. Стригун зумів відмовитися від особистого лауреатства ( в класі метрів) і, разом з тим, відстояв кандидатуру Ярослава Кіржача , як найкращого молодого актора.
Мені, й думаю не тільки мені, прикро, що Ярослав не повернувся з досить вдалого турне Сполученими Штатами. Сподобався закордонним організаторам і вибрав пізнання світу, а не глибин наших проблем. Залишив пам'ять про веселого, запального заньківчанина, що так любив розповідати про свої негаразди з музикальним слухом, ну, начебто немає такого і все (за моїми спостереженнями казав правду і тільки правду), але... він при цьому співав! і, найголовніше, чув, бачив, уловлював усе, що людина хоче сказати іншій, і грав на сцені так насичено і свіжо! Ярославе, щасти тобі...
(Далі буде)
Пишіть нам. |
| |
