У нас, у Львівській сатрапії, київський намісник і його команда, вирішили кидати щорічні прихильні погляди (але, ними заявлене, не справдилося) на тубільний народ із доброчинною ціллю підмітити і підтримати кращих митців крізь цілісну призму номінацій "Львівської слави". І що ж, у 2001 р. в рамках цієї самої слави і кинули і підмітили і підтримали. Сподіваюся, що вибрали найкращих - у всіх розуміннях попередньої тиради. Але ж і вам, як і мені, цікаво, а що ж то таке сталося, і з ким. Хвилиночку, трохи потерпіть. По-перше, відразу знімемо з себе мантію строгих українських, тьху, суддів і поведемо себе вкрай толерантно (слово, до речі, не має нічого спільного з одним історичним недостойником п. Телейраном). По-друге, ще раз зауважу, що номінації Львівської слави мають цілком конкретні, в залежності від мистецьких жанрів, назви і ми з вами, в основному, торкатимемося поезії і трішечки театру.
Поміж іншим, досить цікавим є питання - чому премії названі тим, чи іншим іменем. Власне, відповідь на дане питання і є відповіддю багатьом, хто є вельми здивований рішеннями про відзначення. Найпростіше пояснення - порівняння. Уявімо собі, що нагородою в якомусь, навіть не конкурсі, а просто метафізичному визначенні, є капелюх особливої форми і далеко не модного покрою. Чи маємо ми дивуватися, що такий капелюх розігрується серед певного прошарку людей від Української культури, яким він, що зовсім не дивно, личить?
