ОСЯГНЕННЯ ЛЮБОВІ. РОЗДУМИ
Зорі великі дрижать в оксамитному, чорному небі.
Віти дерев понад ставом, як сіті. Співають женці...
Ноче єдина, дай з чаші твоєї напитись спокою!
Зблизився час, коли серце здригнулось в великій потребі,
В дивній потребі сказати, як глибоко жило й любило...
Падає тінь десь згори. Велетенський, як обрії, птах,
Невисловимости птах розгортає і згортує крила,
В чорнім польоті своїм, понад серцем моїм, понад гаєм,
І понад зоряним шляхом у синьому небі безкраїм. Автор
І що то таке, Любов? Хіба не кожен, хто брав у руки ручку, перо, пензлик, крейду, цеглу, камінь, врешті-решт, жінку або чоловіка, хоча б раз, але описував своє розуміння даного явища? Тому ми і змушені поставити деякі греблі, аби води почуттів і пристрастей додавали до горизонтального руху і вертикальний. Отож ідеться про любов класичну - серйозну і безмежну. Ми вже щось про неї говорили раніше, можете поцікавитися.
___"Взагалі, кажуть, що любов - безсмертна, але ж ми не вічні. Дві тисячі літ для любові надто мало, а для нас??? ..."
Можете вважати, що на даній сторінці ми просто продовжуємо той, попередній, конкурс і намагаємося пояснювати, що це ми розуміємо під любов'ю. А можете так і не вважати, але для розширення образу, пропонуємо вам надсилати нам свої роздуми з цього приводу. На кшталт, любов - це відчуття квітучого життя.
Кращі тематичні твори представлятимемо на сторінці Осягнення любові
(класика)
ПРОХОДЖЕННЯ:
...Як злотий дзвін монастиря,
Співає пристраснеє літо,
І неба синього зоря
В мені захована укрито.
В цвітучій мудрості доріг
Мене сповили сонні міти
Про дні, що йдуть, що я не встиг
Ще, сміючися, покорити...
Автор
Делікатість ситуації в тому, що від великого до смішного один погляд, один крок, і взагалі, дуже близько. Ті переживання, що спричиняють сльози в однієї людини, викликають усмішку в іншої. І, зрозуміло, ми тут не будемо займатися крайностями, а намагатимемося дотримуватись середини - там де посмішка і сльози накладаються одне на одного, і застигаючи так, створюють і образи, і гримаси сучасного стану того самого "Осягання любові". Зупиняємося на образах? І обрисах.
* * *
Я так боюсь відчинених дверей...
Я так боюсь дивитися у очі...
Я так боюсь не пережити ночі
І загубити віру у людей.
Я так боюсь не пам'ятати снів,
Боюсь, коли життя не має змісту
І на папері порожньо і чисто...
Я так боюсь, що я
недолюбив.
Автор
Пишіть нам.
|
|
|
