З Вами Володимир Ляшкевич.

"Хто ми?" На перший погляд, відповідь проста ми - люди. В сучасному (плюс - мінус довбня) вигляді існуємо близько 50 тисяч років. Однак, якщо відповідь шукати в нинішньому часі, то відразу впираємося очима у власні образи. І відповідь на питання починаємо з самоідентифікації.

Тут вже виникають деякі складності, але що нам складності - головне дорога.

Так ось - самоідентифікація. Хоч не пам'ятаю іншого особистого минулого, окрім свого, не можу заперечувати й можливої теоретичної вічності моєї свідомості. Навіть більше того, напевне, для кожного в майбутньому вкрай важливим є збереження особистого "Я".

Якщо життя - це Вічність, і Вічності, як і Ідеального, не досягнути в якомусь замкнутому, конкретному просторі, то для "живого пересування вгору" потрібно набути потрібної якості. Щоб далі мене, як, наприклад, гірке молоко, не вилив за непотрібністю Господар.

Якої якості, чи ж бо якостей? Звісно, відомих доброчинних. Їх результуючою є Любов. Від дикунського - люблю себе і своє - через біблійне - возлюби ближнього свого, як самого себе - до Христового - возлюби ближнього свого всім серцем своїм, всіма помислами своїми, "як Я возлюбив вас".

І маючи любов (усе ж таки чуттєве поняття), знаходитися в стані максимальної рівноваги. О, як це важко! Тим більше, коли поряд існує зваблива результуюча інших, протилежних якостей. З владою і всесильністю (тільки видимими звісно) у цьому світі.

"Хто ми?" Особисто я відчуваю себе зростаючою, а інколи - вмираючою частинкою, сегментом загального нескінченного Закону. Закону Життя. Життя, що є, як відомо, рухом, але рухом вгору, бо зупинка і ковзання вниз є смертю.

2 - "звідки прийшли?"

3 - "куди йдемо?"

Будьте з нами, поправляйте нас, робіть висновки.