З Вами Володимир Ляшкевич.

"Куди йдемо?"Як куди? Відомо куди. До Бога. Так люди вважали, вважають і, сподіваюся, будуть вважати.

Відразу нагадаю, що ми твердо домовилися не лікувати цивілізацію, а займатися собою. Тоді ж куди маю йти особисто, якщо відомо, що прийду так чи інакше до Бога? Напевне, питання потрібно розуміти таким чином: що станеться після Зустрічі і Суду. А отже, до якого вироку йду? І йду саме сьогодні. Схоже, що всі класичні питання "західної" філософії про одне і те ж.
Однак наберусь сміливості, продовживши асоціації майбутнього вироку на сьогодення, спитати: а кому сьогодні я потрібен? І для чого? Чи я творю ( а робити добро, як стосовно якісного матеріального, так і "нематеріального" - чутливо-позитивне), чи займаюсь руйнуванням і, в першу чергу, самого себе? По крихті збираю, чи хочу усього відразу і тут? Роблю довго і важко - чи отримую відразу і легко?

І так не хочеться зволікати, тягнути до останнього каяття і так хочеться завчасно повторити вслід за Григорієм Савовичем: ловив мене цей світ, і таки не піймав!

Хочеться...

1 - "хто ми?"

3 - "звідки прийшли?"

Будьте з нами, поправляйте нас, робіть висновки.