Західноукраїнська мистецька спілка / Львів

- народився 6 листопада 1925 р. у містечку Лохвиця на Полтавщині. Батько - учасник визвольних (?!) змагань в Україні в часи Громадянської війни, член КПУ. Мати - селянка, пізніше - колгоспниця.
До школи пішов у 1932 році - це рік масової колективізації, розкуркулювання і висилання, церковних погромів. Це рік страхітливого голодомору. Батько не уник репресій також... Школа поєднувалася з посильною працею: череда, колоски, городи. Під час війни потрапив до гітлеровських трудових та концентраційних таборів. Визволений американськими військами. Після повернення знову табори, уже "фільтраційні", а потім трудові - праця на шахтах Донбасу, лісорозробках та рибних промислах Камчатки. Повернувся у 1951 р. - до сестри в Броди, там працював у редакції райгазети, закінчив школу. Потім - навчання у Львові, на журналістиці, одночасова праця в редакції молодіжної газети. Потім праця на телебаченні, корреспондентом "Літературної України", звідки й був звільнений за "пропетлюрівські" вірші. У 1957 р. вийшла перша поетична збірка. На цей час Микола Петренко - автор понад сорока книг: поезія, проза, публіцистика, гумор і сатира, дитячі твори. Також кілька п'єс, багато пісень, деякі навіть визнавалися кращими піснями року. Лауреат літературних премій ім. Павла Тичини та Юрія Яновського, а також призер чи переможець ряду літературних конкурсів, між ними - й міжнародних..."