ПОЕЗІЯ.ОГЛЯДИ САМВИДАВУ
__Друзі, відкривайте нам очі, публікуйтесь вільно й невимушено, до Ваших послуг InterNetri - "Віртуальні вірші", всі Ваші публікації автоматично беруть участь у наших конкурсах. __Постулати
___Ми взяли на себе нахабство робити те, чого нас ніхто не просив. А саме, займатись оглядом Ваших безсмертних і смертних творінь. Одначе, друзі, Ви скористалися свободою дії і тому повинні допустити, що інші зроблять те саме. Проте ми намагатимемося бути коректними відповідно до коректності Вашої i наше незнання чи там нерозуміння, не прикрашати дешевими шпильками. "Voila tout".
| "Спека" Огляд: 1.06. - 1.09. 2002p : |
Писати про літо восени єдиний вихід. Тому, що, по-перше, літо - явище, на відміну від інших пір року, цілісне, і, по-друге, - під тягарем спеки, розімліваєш по горло в пиві, перепрошую, в річній отверезливій хвилі,- який тут аналіз, один гідроліз... Одначе, Єрофєєвським аустером ("Москва-Пєтушки") виводить нас із летаргії професіоналка осінь, і ось ми знову там, звідки починали літні експедиції. З різними здобутками. Ви, судячи з усього, задекларували свої тексти, а ми їх, схоже, перечитали (якщо лічильники шановного п. Котовича вірно порахували рівень зацікавлення). Особисто я різнобічно вражений. Стільки всього і без жодної цензури - матюгально хворобливі юки (юнаки) від молодої "Просвіти", добрі патріоти, ліричні герої, любителі ханки і джефу, мандарин, незайманих і займаних, акторки і віртуальні мотористи, майбутні корифеї, і просто милі феї. І всі в творчості, у процесі. Динаміка, просто зачаруєшся. І хочеться щось мудре мовити, але жах положення у тому, що неможливо братися до порад, бо всі вони торкалися би не поезії, а авторів. Претензії до смаку назбираних у саді плодів, наштовхуються на одерев'янілість ситуації з виробником цих плодів. І тут - поливай, не поливай... Хоча можна і прищепити? Так у всякому випадку здається змученому нарзаном глузду. Кажуть, таке прищеплення можливе, видатні випадки навіть описуються в добре відомих релігійних книгах, а простіші ефекти спостерігаються наочно на кожному кроці фруктовим рядом. Але, кажуть, на відміну від дерев, ми самі можемо собі прищепити щось добре ( погане, чомусь само-собою чіпляється). Але це - добре - потрібно знайти, осягнути, прийняти. І це при такій спеці і стількох катаклізмах? Ні, нарзан, і тільки нарзан. І перший осінній тост за прийнятність. Як вашу, так і нашу... ношу, кашу, чашу.  "Літературний Термітник"
На жаль, прекрасно організований Дніпропетровський літературний сайт, "Термітник", ще слабо заповнений саме українськими поетичними творами, але ми можемо виправити цю ситуацію? Одначе, щоби вас можна було знайти там, додайте хоча би до одного вірша, після назви, в дужках означення (укр.) . Один чи два десятки (?) україномовних авторів "Літературного Термітника" не те, щоб загубилися в іншій культурній оболонці, але попадають в поле зору більшості читачів "Термітника" цілком випадково. Ми постараємося анонсувати найцікавіших. Окрім добре відомої вже нам п. Еви Шателей . Пропоную познайомитися із цікавим київським автором п. Esto Rive . Написала людина багато, ще би щирості та ясності, та це вже, як хто любить. А також є що почитати і у приємної пані, що заховалася за псевдонімом Jerma. Ну Jerma, так Jerma, аби людина була хорошою. Є ще цікаві автори, та пор них трохи згодом.
"Віртуальні вірші"
Підвищується. Неухильно наростає. Напевно такими словами потрібно описувати рівень "віртуальних" авторів? Причому, розростається в обидва боки. Як і повинно бути, чи не так там твердить філософська категорія "єдності протиріч" ?
 ЩО СПОДОБАЛОСЯ?
Василь Терещук
Вірші
Публікація Василь Терещук 30 Липень 2002
* * *
Приходили вірші, за плечі трусили,
Просили не спати, вставати просили.
Приходила жінка, вродлива, лукава.
Поцупила розум, та серця не вкрала.
Приходили квіти – жоржини і рожі,
Хвалились: “Ми пахнемо тільки за гроші!”
Приходили друзі, пили і курили,
Вдавали із себе щасливих щосили,
Поштар забігав, щоб зізнатися тільки:
Що він у листах виправляє помилки.
Заходила Смерть.
Наслідила при дверях.
Та я те не бачив, бо власне вечеряв. Так, звісно, можна було крапельку допрацювати, особливо останній рядок. Може і доопрацюється. Видається, що якби пан Василь додав концентрованості образам і дійству, стало би краще.
Ніна Кур'ята
Публікація: 17 Червня …Ти мене не побачиш.
Не розрізниш відтінки.
В пору оцю невдячну
Я - тільки начерк жінки.
В мені печаль прадавня,
Збутись її несила,
Тож на порі світання
Я - лиш уламок тіла.
В цих незвичайних нотах
Трохи замало сміху.
В мені - зерно гіркоти,
Ніби ядро горіха.
Я, мов закрита мушля,
Охороняю сутність.
Ти не заглянеш в душу.
Я - не твоє майбутнє.
Фатумний твір, і ми якось його спочатку прогавили, та і як його побачиш, якщо сказано, що "Ти мене не побачиш"?
Дуже пісенною видається Галина Кантерук, її твори теж заносимо до нашої бібліотечки, там де пісеньки, якщо шановна авторка буде не проти.
Я дивлюсь у вікно...
Публікація Галина, Lviv 26 Серпень 2002 Я дивлюсь у вікно,
і мене огортає журба.
А навколо – зима
і усе від морозу завмерло.
Вже минулося все:
зустрічання, розлуки, ганьба,
Тільки спогади ще
про минуле кохання не вмерли.
А навколо сніги
замітають останні стежки.
Та не здатні вони
заморозити люблячу душу.
Не судилось разом
нам пліч о пліч пройти крізь роки.
Поміж нами сніги,
на які я дивлюсь непорушно.
Ми літали удвох,
та зламала крило восени,
І зимую тепер,
і сумую тепер за тобою.
У кімнаті – тепло.
У кімнаті чотири стіни
Переповнені смутком
як сивий полин – гіркотою.
У кімнаті – спокій.
Залишилися - киця і я,
Залишаєшся й ти –
у душі незагоєна рана.
У хурделицю цю
тихо плаче хтось – вітер чи я.
І шепоче у ніч,
закликаючи:
- Де ти, жаданий?
Ой вже ця містерія жіночої свідомості, містерія ніколи не досяжного щастя.
Одначе, найцікавішим автором літніх "Віртуальних віршів" залишилася киянка Аня Багряна. Але, чесне слово, так хочеться по нашому, по чоловічому, дочепитися до різних дрібничок в її баченні, проте не можна, при цьому, не визнати, що її світ об'ємніший, виразніший за інші представлені нам тут світи.
"Я ПИСАЛА ТОБІ НА ЗАТЕРТОМУ ВІЧНІСТЮ КАМЕНІ..."
Публікація Анна Багряна, Київ 24 Липень 2002 * * *
Я писала тобі на затертому вічністю камені,
Я виймала перо із чорнильних і димних небес,
Я молилася снам
і гукала словами сакральними,
Проклинаючи ніч,
проклинаючи всесвіт увесь.
Як блукальник, закинутий часом і долею,
Як безсмертник зі скринею мертвих імен,
Я стояла з граніту,
я стояла із льоду і холоду
В білій магії рун,
в таїні пірамід і дольмен.
Я була скрізь і всюди,
я бачила рай і могилу.
Я висіла, прибита цвяхами до духів дерев.
І згорала в мені моя Віра, Надія і… Сила,
А Любов залишалась горіти,
як німб у старих королев.
Ти мене не почув,
ну а бачитись нам не пристало,
Тільки погляд із подивом тихо повз мене минув.
Я – німа,
бо про щастя ми тільки мовчали,
Я – сліпа,
бо ніколи ти зрячим не був.
Розлилася загублена ніжність в чужому світанку.
В кожній чаші для мене –
єдиний маленький ковток.
Я, напевно, - твоя чергова і смішна забаганка,
Ну а може - якийсь-необдумано-впевнений крок.
Зупинитися варто і трохи побити поклони,
Певно, десь за горами захований вічності храм.
Це – мені.
А тобі – трохи щему в безсонні
І тупу меланхолію ще не розіграних драм.
Навіть зорі, здається,
лишились придавлено-давніми,
І на небі життя – мов застигло в чеканні орбіт.
Я писала тобі на затертому вічністю камені.
Я любила тебе,
як повітря,
як сонце,
як світ… Цікаво, що мелодія цієї поезії (котру із зацікавленістю долучаю до рубрики "пісеньки"), схожа з мелодією вірша від Галини Кантерук, але містерія поєднується з більшими просторами. Проте, чому (смикає мене чортик чоловічої в'їдливості) стільки високого стилю відносно прихованих від нас, читачів, речей. Що там сталося такого, що викликало стільки майстерно описаних почуттів? Аню, можливо це нелегко, але щирість - це справжність і навпаки. З нею, твір перекликався із романтичними звертаннями раннього Макаревича ("Машина Времени").
ПРО ІНШЕ:
Як завжди велика кількість поезії про кохання і кохання чистого від усіляких там "і з сиром пирогів", а також кохання, можна і потрібно сказати це жахливе слово - нетрадиційного - і гормонального, і астрального. Найкоротше подав кохання львівський рижанин Ю.Садловський: "посилаю себе/ повз обійми ніг/ у взуття". Іншим цілісність здебільшого не далася, хоча спостерігаються у авторів хороші рядки і не тільки про тілесні насолоди. Наприклад, п. Косяк зауважує певні метаморфози своїх героїв, - "... в нього ясно-синя/ веселка ув очах,/ яку колись ти мала, / та згодом вона стала/ дугою із металу...". Чи "...підеш непроханим/ В край, де трава і сніг,/ Ноги омиєш порохом/ Наших курних доріг, /Будеш вростати крилами/ В світ, що зазнав пожеж..." - із поезії "Зваблює обрій втечею" Ніни Кур'яти. Що стосується одеситки, Ніни Кур'яти, то їй ще крапельку зосередитися на деяких "лінивих місцях" і все стало би ще краще. "У павутині забутих днів" - тому ще один доказ, - трішечки, трішечки - "одна сльоза". Цікава і Мандарина, але "лінивих місць" у неї багатенько... Але, це я, звісно, даремно, літу притаманні лінощі, особливо жіночі.
ЩО ВРАЗИЛО:
Перлини-висловлювання заносимо до "Пантеону закам'янілих образів"НАЙВРАЗЛИВІШЕ:Дещо розчарував М.Колиба, від кого стале очікуємо шедеври, - але його гідно підтримав, вступаючи до авторської когорти "Веселої колекції" Хома Шарпак, з чим його щиро і вітаємо. Коротко і ефектно, це вам не надмудру тянучку виписувати для високолобих і недієздатних.
Хома Шарпак
Рушник
Публікація Сергій Челядін, Хмельницький 10 Серпень 2002 За мить до того як ти від’їдеш
Я тебе цілую у шию,
І що ти не повернешся вже
Я теж розумію,
І мені ні шкода нічого
Але ,
Зранку збираючись на роботу
Я заходжу у душ
І пам’ятаю твій запах
Я занурююсь у червоний рушник
Ніби у тебе
Де ти моя bebі,
Я хочу тобі надіслати листа
І гадаю що то не треба
Що зараз вже погода не та
І що дощ вже не падає з неба
Що ти поїхав що мені тебе треба.
"Де ти, моя бебі,.. - ти поїхав..."! Ні коментарі не потрібні, ні поради, - літо, спека.
Шановні колеги, з огляду на те, що сторінки "Віртуальних віршів" не мають легко доступного славного минулого, - ми спробуємо зберігати посилання на авторів, які пропонували поетичним масам свою продукцію.
Літні "ІnterNetri" Микола ПішкалоТОБІ -Микола Пішкало29 Серпень 2002 Драганчук ЯрославЗгасає день. Ну от і зовсім згас... - slavko29 СерпеньМикола ПішкалоОсінній дощ - Микола Пішкало29 Серпень
Микола Пішкало Ти мені
більше не снишся - Микола Пішкало 29
СерпеньДраганчук Ярослав Забудь...
- slavko 27 Серпень
Драганчук Ярослав Ти не
зможеш мене забути... - slavko 27 Серпень
2002 Петро Щербина То твоє
сонце заховало вікна... - Петро 26 Серпень
косяк *** -
косяк 26 Серпень
Кантерук ГалинаТи
далеко... - Галина26 СерпеньКантерук Галина Я дивлюсь у
вікно... - Галина26 Серпенькосяк Було, як сон, а може і ніколи - косяк 26 СерпеньВасиль ТЕРЕЩУК Вірші -
Василь 26 СерпеньДраганчук Ярослав За тобою
затужить небо... - Slavko 26 Серпень
Драганчук Ярослав Це,
можливо, надто поетично... - Slavko 26 СерпеньДраганчук Ярослав Анемія артерій вулиць... - Slavko 26 СерпеньДраганчук Ярослав Все дуже просто. - Slavko 26 СерпеньДраганчук Ярослав Я залишаюсь... - Slavko 26 СерпеньРадьярд Кіплінг Мандалей
- Тетяна Рябокішка 26 СерпеньХома Шарпак Рушник
- Сергій Челядін 10 СерпеньХома Шарпак Мені
подарували плеєр - Сергій Челядін 10
Серпеньмандарина акторка
- Ірця 10 СерпеньХома Шарпак Твої
сідниці пахнуть м’ятою - Челядін.С.Г 10 СерпеньХома Шарпак Як
прикольна хворіть на чесотку - Челядін.С.Г 10 СерпеньВасиль ТЕРЕЩУК Безсоння
- Василь 10 СерпеньВолодимир ГдальЖнива -
Володимир Гдаль 10 Серпень
косяк Патріот
- косяк 10 Серпень
Романенко Олег А вдома і сніг і свята - Романенко Олег 10 СерпеньРоманенко Олегхто ти тепер ? - Романенко Олег 10 СерпеньРоманенко ОлегНащо жити двічі ? - Романенко Олег 10 СерпеньРоманенко ОлегБОЖЕВІЛЬНІЙ ( the message )Романенко Олег 10 СерпеньРоманенко ОлегТи не шукай
щастя, дурепоРоманенко Олег 10 Серпень
Романенко ОлегНі, я не
знав бідиРоманенко Олег 10 Серпень
Романенко Олег Як тобі
вмирається, мій друже ?Романенко Олег 10 Серпень
Василь ТЕРЕЩУКВірші -
Васіль Терещук 30 Липень
Володимир ЛяшкевичПам'яті
загиблих у Львові - Володимир 30 Липень
2002 Романенко Олег Самотність
з ускладненням - Романенко Олег 30 Липень
2002 Романенко Олег А вдома і
сніг і свята - Романенко Олег 30 Липень
2002 Анна Багряна В ЛИПНЕВУ
НІЧ - Анна Багряна 27 ЛипеньАнна Багряна "Я ПИСАЛА
ТОБІ НА ЗАТЕРТОМУ ВІЧНІСТЮ КАМЕНІ..." - Анна Багряна 24 ЛипеньМаксим Колиба Сади
душі - Максим Колиба 24 Липень
Володимир Гдаль Кармелюк
- Володимир Гдаль 20 ЛипеньІрця мозаїкою
вічності – миттєвості - мандарина 15
ЛипеньАнна Багряна "ТИ - НЕ
КЕНТАВР, А Я - НЕ АМАЗОНКА..." - Анна Багряна11 ЛипеньВолодимир Гдаль На майдані
біля Софії. - Володимир Гдаль 06 Липень Калитка Ольга Ранковий
сон - Калитка Ольга 01 Липеньandyдобре -
так само andy 26 ЧервеньЮрко СадловськийUscire di casa - Юрко Садловський23 ЧервеньLyudmilaЯ бачу тебе...... - Людмила 20 ЧервеньInkognito Почему....
- Barbaros 20 Червеньandy тихо -
andy 20 ЧервеньГерасименко ІринаУкраїні
- Ірина 17 ЧервеньГерасименко ІринаЯ вірю в майбутнє твоє, Україно! - Ірина 17 ЧервеньНіна Кур'ята Різдво
- Ніна Кур'ята 17 ЧервеньНіна Кур'ята Ти мене не
побачиш... - Ніна Кур'ята 17 Червень
Ніна Кур'ята У павутинні
забутих днів... - Ніна Кур'ята 17 Червень
2002 Ніна Кур'ята Я
відкорковую вуличку гравію... - Ніна 17
ЧервеньНіна Кур'ята Зваблює
обрій втечею... - Ніна 17 Червень
Максим Колиба Без
страху - Максим Колиба 13 Червень
Юрко Садловський вбивство
швидше - Юрко Садловський 12 Червень
Юрко Садловський Горизонтальний спіх - Юрко Садловський 12 ЧервеньЮрко Садловський нехай вони
бояться тебе - Юрко Садловський 09 Червень
2002 Юрко СадловськийПаліндроми
- Юрко Садловський 09 ЧервеньІола Чекатиму
- Іола Лис 08 ЧервеньМандарина насолода життя - Ірця 07 ЧервеньЮрко СадловськийКуля об яку
вдаряємося - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський я боюся що
є вона - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський Хлопчик кидає камінь - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський Про людей, що гублять і знаходять - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський Подія - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський Самознищення - Юрко Садловський 07 ЧервеньЮрко Садловський Поставте себе - Юрко Садловський 07 ЧервеньТетяна feat. (Вадимка) Не кохай..., а може...... - Вадя 07 ЧервеньСергій Антончик Вогонь любові - Сергій 07 ЧервеньСергій Антончик Вина -
Сергій 07 ЧервеньСергій Антончик Запитай ти
якось ненароком... - Сергій 07 Червень
2002
Сергій Антончик Запитай ти
якось ненароком... - Сергій 07 Червень
Сергій Антончик Клен і
ніч - Сергій 07 ЧервеньСергій Антончик Залиши у
серці... - Сергій 07 ЧервеньСтепан Костик ОСТ -
Cтепан 07 ЧервеньСтепан Костик ПОЛЛО -
Степан 07 ЧервеньМаксим Колиба Коло -
Максим Колиба 07 ЧервеньМаксим Колиба Маразм
- Максим Колиба 03 ЧервеньБжеза Над небом
серед каміння - Олександра 03 Червень
До зустрічі! Пишіть нам. |
|
