| КОНСТРУКТОР. КЛАСИЦИЗМ
 "_ гармонійна ясність мислення, рівновага чуттєвого та інтелектуального у поєднанні з широтою та багатством традиційних способів осягнення і здобуття світу?"
 
 КОНСТРУКТОР
 ___Друзі,  вільно і невимушено керуйте течією поетичних образів,   правил  обмаль.
 
 Варіант 1:
 
В. Ляшкевич
 
  ПодорожуваннявідплилаБатьківщиною  Повністю >>
 
 ...........................................
3
 Чаклунка
 
 Схлинула,
 
 хвиля заніміння.
 Закололо в грудях,
 зацвіло жеврінням,
 і в очах воскресло подивом удачі.
 Що ж, виходить в світі я не все ще бачив.
 
 Хто ти, чорноока, - лісова богиня,
 німфа скутих річок, зваби господиня?
 День, чи два раніше – вже би залицявся,
 нині інше – кволий лицар вам дістався.
 
 Але ж очі, очі! з переливом ночі!
 у таких тонути – невгамовність вдачі:
 від одних подався, з цими ось зустрівся,
 Доле-жартівнице, може б де спинився?!
 
 Тільки де? кохають - бо жадають сили,
 Дивляться на “гроші” і шепочуть - “милий”.
 А зникають злоті - завертають сани…
 Що ж ти припадаєш до душі, до рани?
 
 Прикладаєш трави, промовляєш стиха
 і слова від болю, і слова від лиха,
 зігріваєш ночі витончено-хтивим
 тілом - без обіймів, подихом цнотливим.
 
 Та хіба зі мною це можливе діло?
 Довго тліло, швидко полум’ям вхопило.
 А гасили жар із дивної криниці -
 досита живої випив я водиці.
 
 Ранком став на ноги і ступив за двері,
 і метнулись в очі кольори зелені!
 Кольори веселі, п’яні і бентежні –
 Боже! – я ж пролежав місяці, що тижні!
 
 Вороний на лузі, - гей! до мене, брате!
 Тут гніздо відьмацьке - нумо утікати!
 Лиш злетіли німо у зіниці мої
 чорні з переливом два безмежні болі...
 
 
 
 * * *
 
 Заморозило мене, заморозило,
 лихоманкою обхопило,
 пропасницею прив'южило, -
 але це , моя люба, лиш тіло.
 ...............................................
 ...............................................
 (Далі буде)
 
 
 
 
 Ви  можете продовжити тему, а також надіслати інші початки.
 
 
 Пишіть нам.
 | 
 |       |  |