КОНСТРУКТОР. ПОСТМОДЕРНІЗМ
__Можливо Постмодернізм, хоч і продовжує деякі, не "антисистемні", концепції Модернізму, проте, в першу чергу, переносить Необароко, Неоготику, Неокласику на вищий рівень існування конкретного автора?
КОНСТРУКТОР
___Друзі, вільно і невимушено керуйте течією поетичних образів, правил обмаль, вперед ____
Варіант 1:
В. Ляшкевич
Останнє надходження: 15.10.2005.
* * *
Коли Генсек прикликав до порядку,
в кутку відразу додалось пляшок.
Не те, щоб човен мій міняв осадку,
скоріше світлий обрій соц. достатку
робив черговий плановий стрибок, -
і відцентрова вперлась у куток.
Звичайно, радощі соціалізму
були без алкоголю не того -
не благосні, тому до анонізму
і до parteigenosse macht всім клізму,
ми додавали, мов Ясон в Арго,
усе, що несло радикальне “О”.
А тут іще, мовляв, “постановили!
а ви!..”, “Одні стрибають, інші – ні...”
І рідний наш кафешантан прикрили.
Де ми зрання вбирали в груди сили,
де ленінізм шукали у вині -
кружляла осінь у щемкім вбранні.
Чорт-знає що! Я подивився збоку
на дійство це сумне – зі сторони -
уперше глянув так й здалося оку,
ми, на тверезий розсуд, за півкроку
від довгої сутяжної зими -
усі - з Чимкентом і до Колими.
Стрибка не буде, буде, нотабене,
один великий і стрімкий кидок.
Ми випили за це, й за все спасенне,
що порятуємось, п’ючи у мене,
що буду їм за рятівний місток,
і світ оцінить цей величний крок.
…………………………………….
..................................................
..................................................
(Далі буде)
* parteigenosse macht (нім) - партійні товариші роблять
Варіант 2:
ІСУС
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій морської принишклої хвилі.
Відчуй Кесаріє* - як сходить тремтіння
в затягнуті латами намертво груди,
як сходить народжена в далечі дальній
невідома Риму солодка належність,
як, сяйвом відкинувши звичний порядок,
встає над зимою її протилежність.
О, де, як не тут, кругозору видніше:
подалі від Цезаря - більшає неба.
О, де, як не тут, втішить найважливіше -
народжене вище в незриму потребу.
Відчуй Кесаріє серцями еллінів
і римлян серцями - спорідненість тому,
у чому немає означень вітчизни,
а тільки осміхненість Отчого дому;
осяйність Зорі шляхом до Віфлеєму,
тугу пасовищ і здичілого саду -
із- звідси полине звучання, повіє
по світу новину, новину-розраду.
Плин мирри, цвітіння привитої Гілки,
і подих солодкий із вуст Немовляти.
Відчуй Кесаріє - як сповнює груди
Господній Дарунок,
Cтигмати.
1
І вже потім нічого незвичного, крім життя -
з відчуттями, що Інший - від плоті Провидця обставин.
Що очима глядиш зачарованого дитя
на пустелю, на дім, на буття з кольорових гущавин,
а навколо густою імлою таке забуття,
що “я знову дитя?” - триєдине твоє відкриття...
..................................................
..................................................
(Далі буде)
*Кесарія - місто-порт на березі Середземного моря недалеко від Єрусалиму, постійне місце перебування римського намісника (префекта) і різних його "служб" ( в т.ч. прокуратора).
Варіант 3:
З майбутнього -2
Не має значення "коли", - важливо - "звідки" (В.Л.)
ти пишеш послання про ночі з Вакхом...
Очікуване кожен день смеркання
над строгим, вдягнутим у камінь Тибром,
що радісне передчуття утеч із клітки, -
тебе п'янить, готує до зібрання
таких далеких від нудьги людей мовчання.
Їх гострі погляди пророчі, таємниця
їх спільності тобі здається братством,
ви п'єте нерозбавлене й піснями
із дивним і щемким, як стогін, словом
умащуєте висвячені ніччю лиця.
Затим вони ідуть кудись і з ними,
ти відчуваєш, як зникають частки тями.
Ти про учителя твердиш із гарним тілом
й очима повними такого смутку,
з яким не зустрічалася ніколи,
учителя, що досягнув достатку,
а щедро ділиться із усіма і ділом
провадить до всесвітньої любові,
але про таїнства мовчить, - всі наче в змові,
щодо посвячення твого і дійства ночі,..
(Далі буде)
(Можливо фокус постмодерністичного "абсурду" в тому, що, з часом, він стає реальністю для соціуму?)
Ви можете продовжити тему, а також надіслати інші початки.
І в якості дружнього суперництва
"Жизнь остановилась в октябре
так, життя спинилося у жовтні,.."
что, конечно, свойственно дыре,
осягнулій пастку стану - жодні
без потреби - діти Великодні...
(Можете долучитися)
..................................................
Я очарован неизвестно чем,
скорей возможностью, нежели продолженьем...(В.Л.)
Пишіть нам.
|
