"Поетичні майстерні" - конструктор модернізму - Львів
Організація власних та підтримання існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Філософія розвитку нашого сайту не полягає в періодичних змінах обріїв, а швидше в деталізації ландшафтів поетичного існування
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Контакти

ВАША ПРОГРАМА



КОНСТРУКТОР. МОДЕРНІЗМ

"_ Модернізм, як суспільний вир і течія, замкнута на одну і ту ж водойму нашого вчорашнього сьогодення?"

КОНСТРУКТОР
___Друзі, вільно і невимушено керуйте течією поетичних образів, правил
обмаль.

Варіант 1:

Коханки Львова
1
Так і кохаю - з відстані,
вичистивши від мешканців
русла, лагуни, пристані;
дихаючи надією
щодо взаємо-радості
при володінні мрією.

Потім усе збувається -
гостро, бентежно, гамірно -
посеред тих, що маються,
світом сюди позичені,
дико кому і сутінно
в місті мені присвяченім.

Нам не до них ж, бо - солодко
вдвох на постелях кам’яних, -
дощик здіймає паводком
тисячелюбопристрасті -
руслом обіймів огненних
плину з проханням милості.

2
"Я повернусь в це місто" * -
знайоме до сліз,
переповнене смаком
пригаданих рис
і летітиму вгору
й ступатиму вниз,
зупиняючи миті
про себе "на біс”.

Я повернусь у подих
твоїх підворіть.
Обернуся у протяг
тривожних століть,
і ми будемо разом -
хай нами щемить
від засніжених часом
твоїх верховіть.

Миле місто, тобою
єдино жила,
як ховала надію
і прагла тепла.
І тепер, видно чашу
допивши до дна,
я вертаю до тебе
одного
одна.

Прихились до своєї
билинки, листка,
до частинки малої,
живого ростка -
подаруй гілки вулиць,
і зори святих,
пульс на скронях воскреслих
людей дорогих.

Я кохаю тебе -
без вини, без вина,
наче дівчинка й ніби
в обіймах сповна.
Я люблю тебе й кращого
в світі нема
задля юнки, якій
так іде сивина...

* - Поряд з темою Й. Мандельштама.

3
А за мною горять мости,
а за мною дзвенять підкови,
раз дано мені тут цвісти -
тут і мучитись вам, панове!

Божеволіти від жадань,
вибухати сердечним шалом,
загинатися від кохань
“за новим, ходовим товаром”.

І кінців уже не звести,
не утішитись полюванням,
пропоную вам підрости
трохи вище над домаганням.

Я кохаю весняний світ,
сходи в небо ступенів міста,
Тих, які ними линуть від
небуття в зовсім іншу пристань.

Я суть глини від їхніх рук,
буква рими, мотив звучання -
все моє, і Амура лук
вчиться обсягу попадання.

І не буде інакше, бо
долю тішить коханців мова -
мого пристрасного танго
у обіймах Крилатих Львова.




Варіант 2:

* * *




Ви можете продовжити тему, а також надіслати інші початки.






Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
   
  AD     MARGINEM


Про модернізм

Правила

ІНШІ КОНСТРУКТОРИ

Блюз, джаз (Пісеньки)

Класицизм

Куртуазний маньєризм

Необароко, Неоготика

Фламенко

Постмодернізм