Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Козак Дума (1958)
Душа колись полине до світил,
але сердець торкатимуся знову,
бо аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово!

Інфо
* Народний рейтинг 4.758 / 5.18
* Рейтинг "Майстерень": 4.580 / 5.02
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Переглядів сторінки автора: 200204
Дата реєстрації: 2016-10-24 19:49:34
Школа та стилі: Школа - життя, стилі - аляудські (різноманітні)
У кого навчаюсь: Тарас Шевченко, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко, але повчитись можна у будь-кого...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.01.10 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Невиправний реаліст. Читаю, пишу, насолоджуюсь життям, борюсь, в т.ч. і з собою…

Найновіший твір
Воля не поляже
Невже не стихне часу аркебуза
і непроглядна упаде пітьма?!
На цвинтарі розхристаних ілюзій
могилам місця вільного нема…

Дивізії лягли у чорноземи
і сотні тисяч гибіють од ран,
та лише усміхається казенно
пихатий карлик, схиблений тиран.

Позбавлену і совісті, і честі,
потвору ницу підганяє страх.
Воно готове ради маніфестів
країну обернути всю у прах.

Нуртує серце і лютує розум,
душа горить у сотні мегават,
у високоссі шаленіють грози,
а на землі… справляє тризну кат.

Усе суспільство – то відкрита рана,
сочиться кров’ю зболена земля,
скотилася сльоза у ветерана
і тягне соки свита «короля».

Якби ж усі одурені прозріли
й полеглі безневинно ожили,
то нам напевне вистачило б сили
перевернули світ оцей гнилий!

Але ростуть хрести на виднокрузі,
зефір колише зім’ятий ковил –
на цвинтарі розтерзаних ілюзій
не вистачає місця для могил.

Та бійтесь ненаситні, хижі круки:
подує вітер, опаде пітьма,
і візьмуться ошукані за руки –
закі́нчаться сумні часи розпуки,
бо воля не загине задарма!