Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
кохання зимові дні
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
кохання зимові дні
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
в об'єм
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
в об'єм
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
мене тягнуть причепом стрічки асфальтів
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
мене тягнуть причепом стрічки асфальтів
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
Ми не чужі -
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
Ми не чужі -
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Укривши д
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Укривши д
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
показує, що ідемо туди
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
показує, що ідемо туди
2026.01.26
18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
все затуманене...
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
все затуманене...
2026.01.26
16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
Сьог
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
Сьог
2026.01.26
16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
2026.01.26
12:08
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
• Директор фільму
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
• Директор фільму
2026.01.26
09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
2026.01.26
07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Кохання пити дивовижу.
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Кохання пити дивовижу.
2026.01.26
06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
2026.01.25
23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Я тут — «безду
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Я тут — «безду
2026.01.25
21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
Птахи омертвівають на леті
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
Птахи омертвівають на леті
2026.01.25
19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2026.01.25
18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Тільки шум отой далекий…
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Тільки шум отой далекий…
2026.01.25
16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
2026.01.25
12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.
Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
I вночi на волю випускає.
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.
Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
I вночi на волю випускає.
2026.01.24
23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
і бути дуже злим.
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
і бути дуже злим.
2026.01.24
21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала
зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -
до нь
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала
зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -
до нь
2026.01.24
19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.24
18:03
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане
розбивала б каміння гріха
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане
розбивала б каміння гріха
2026.01.24
16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Для нас, незламних, це вж
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Для нас, незламних, це вж
2026.01.24
12:13
Ось в жодному випадку характери авторів Поетичних Майстерень не відрізняються від рис, притаманних рідному народові. Яка основа, такі й ми - паростки. Що маємо, те маємо, тому тут, зазвичай, і звертаємо найбільшу увагу на творчі процеси, а не на прояви ха
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
В нього цілувати.
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
В нього цілувати.
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
Завжди готовий, тільки б лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
Завжди готовий, тільки б лютий
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
розпочавсь ажіотаж.
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
розпочавсь ажіотаж.
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
наче щастя у краплених картах
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
наче щастя у краплених картах
2026.01.23
16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
ми випили до дна поспішно?
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
ми випили до дна поспішно?
2026.01.23
11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
2026.01.23
10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
2026.01.23
06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн...
Майстерень Редакція |
2019.11.27 |
Новини:• Рейтингові голосування у рубриках
• Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
• Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Актуальні теми:
• М.Хазін. Постмодерн – реальність чи ж бо фантазія?..
• Про російсько-грузинську війну "Ежедневный Журнал" Юлія Латиніна
• Герман Істоков (ФСБ). Цхінвальська рапсодія. Контрверсії
• Дніпропетровський театр "ВІРИМО" Творча акція "Лабораторія драматургії сучасної України" (на стор. "Майстерень").
• Жива мова великих поетів:
o Анна Ахматова - читає "РЕКВІЄМ".
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Кока Черкаський "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Олена Побийголод "Мертві Душі, Поема" |
"Із Олександра Васильовича Некрасова *
" |
2025.12.22 13:54 |
| Іван Потьомкін "Довбуш і Ребе" |
"«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –" |
2025.11.22 20:00 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Сумний полон смарагдової тиші
Диктує щедро скупчення рядків." |
2025.08.02 03:57 |
| Артур Курдіновський "Смарагдова тиша (к" |
"Висвітлює зелений оберіг
Кохане серце серед безсердечних." |
2025.08.01 02:53 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Серго Сокольник "Баллада о любви. М" |
"Неба серый тоннель
Божьей карой разверзнут во мгле..." |
2016.01.09 03:21 |
| Серго Сокольник "Офисный сон. Сюр. " |
"Дремлет офисных суток
Антракт. Тишина." |
2016.02.18 00:43 |
| Серго Сокольник "ОРФЕЙ І ЕВРІДІКА. " |
"Поема створена у співавторстві з поетесою Тетяною Череп-Пероганич
" |
2016.12.17 10:47 |
| Серго Сокольник "До дня виводу війс" |
"ШЕВЧЕНКО І Я. Маленька сюрреалістична поема
" |
2017.02.15 09:44 |
| Ярослав Чорногуз "Світло кохання (ко" |
"Світи мені, любове осяйна,
У мирний час чи дні гіркі сваволі," |
2018.02.07 00:16 |
| Ярослав Чорногуз "Світло кохання (ко" |
"І (ІІ)
" |
2018.02.08 21:39 |
| Публікації | Дата | |
|---|---|---|
| Майстерні Колективні "Інтернет-проект «У" |
"Колеги, долучайтесь,
ставайте знаменитими драматургами!" |
2008.02.12 14:22 |
| Юхим Дишкант "візія" |
"замикаються плямі на вітрі,
то кола води, що вмістилище зір," |
2008.06.16 17:12 |
| Анатолій Притуляк "Студень" |
"Колима… Тридцять сьомий…
На завісах замки." |
2008.12.15 17:47 |
| Олександр Заруба "Скраплений час" |
"Громадяни! Увага! Ексклюзивно для Вас
Продається скраплений час!" |
2010.08.01 09:03 |
| Ігор Герасименко "Небо кульбабине" |
"О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять," |
2022.05.22 14:52 |
| Ігор Герасименко "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
| Автор | Народний | Автор | "Майстерні" |
|---|---|---|---|
| Дністран Оксана | 5.43 | Забужко Оксана | 5.45 |
| Могиленко Олексій | 5.43 | Лоза Олена | 5.45 |
| Качмар Ольга | 5.43 | Чухран Михайло | 5.45 |
| Олещенко Тетяна | 5.43 | Гречкосій Анастасій | 5.45 |
| Білоус Зоряна | 5.43 | Кіс Олена | 5.45 |
| Доля Олег | 5.43 | Лівобережна Ірина Бондар | 5.45 |
| Марач Віктор | 5.43 | Матузок Любов | 5.45 |
| Куренівець Дмитро | 5.43 | Лимар Вікторія | 5.45 |
| Мрія Мрій | 5.43 | Овчар Олеся | 5.45 |
| Матей Міла | 5.43 | Ткачук Олена | 5.45 |
| Перехожий Юрій | 5.43 | Роман Василь | 5.45 |
| Сидорович Леся | 5.43 | Цибульська Таїсія | 5.45 |
| Бражник Ольга | 5.43 | Бражник Ольга | 5.45 |
| Чаплинська Ярина | 5.43 | Хмельницький Валерій | 5.44 |
| Алетея Маріанна | 5.43 | Куренівець Дмитро | 5.44 |
| Низова Леся | 5.43 | Басаргин Александр | 5.44 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Динаміка рейтингів регіонів:
|
Літугрупування:
|
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2026.01.05 10:26)
Чорногуз Ярослав
сказав(ла)
про критику
Турист і футурист
, автор Черкаський Кока
(2025.12.26 20:59)
| Рецензія на | Автор і текст |
|---|---|
|
Антонич Богдан-Ігор
2010.10.25 12:49 |
"І. Калинець: "Б-І. Антонич"" |
|
Андрухович Юрій
2010.03.15 23:16 |
" Марк Соколянський: У полоні гротескової стратегії" |
|
Вітмен Волт
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Рецепція доробку Волта Вітмена" |
|
Мордатенко Костянтин
2009.12.24 13:23 |
"Лесь Герасимчук. Щаблі поступу" |
Мертві Душі, Поема (2019)
Побийголод Олена
Побийголод Олена
Переглядів: 122 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Олена Побийголод
Ост. коментар: Олена Побийголод
Рубрики / Поеми
ЕПОС
(Початок: 2008.04.16, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Черкаський Кока "Турист і футурист" |
"Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!" |
2025.12.24 21:29 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
| Панін Олександр "Фантасмагорія" |
"Святкова пригода
" |
2020.08.05 13:55 |
| Панін Олександр "Демониця" |
"Невеличка поема - фентезі
" |
2020.06.21 00:13 |
| Панін Олександр "Ельфійські Світи" |
"Іронічно - драматична
поема" |
2020.05.09 15:18 |
Композиції для сцени
(Початок: 2008.04.17, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Побийголод Олена "Про Федота-стрільц" |
"Із Леоніда Філатова. Казка для театру
" |
2023.05.11 11:17 |
| Павлюк Ігор "Володимир-Василій " |
"Дійові особи:
" |
2019.04.21 13:30 |
| Войтович Зоя "Легенда про три де" |
"На пагорбі, ось так, обабiч лiсу
Росли три дерева. Хилилися гiллям." |
2019.04.04 23:42 |
| Булат Сергій "Урок для тигриків " |
"Тигр мама, тигр тато
І маленьких троє тигренят," |
2018.06.07 10:00 |
| Булат Сергій "Півник і Сонце" |
"Ходив ліском упертий Півник,
Такий малесенький розбійник." |
2018.04.12 21:57 |
ІСТОРИЧНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Хто ми?" |
"У широкому степу
Бовваніє могила" |
2025.10.17 11:06 |
| Олексій Пекун "Місто над Дніпром " |
"Впродовж величних трьох століть
Наш благословенний град стоїть" |
2025.05.15 00:21 |
| Олексій Пекун "Скіфська війна" |
"П'ятсот літ зо двоє пар
І століття ще чотири" |
2025.05.04 09:33 |
| Федчук Євген "Тарас Трясило" |
"Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були." |
2024.10.24 14:20 |
| Федчук Євген "Русь Велика" |
"Вступ
Сонце піднялось високо та гріє не надто," |
2024.09.01 15:26 |
СУЧАСНЕ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
| Публікації | ||
|---|---|---|
| Олексій Пекун "Біографічні пейзаж" |
"Пливе над містом
марево осіннє." |
2025.12.19 10:05 |
| Олег Оранжевый Олег "Субстанция Жизни (" |
"Юная пара любила друг друга страстно, до изнеможения. И страсть эта была тем сильнее, ибо" | 2024.01.18 15:09 |
| Герасименко Ігор "Ранкове алегро" |
"Мчи, поете, маршруткою вдаль
золотистим і листям, і містом." |
2023.02.26 16:17 |
| Федчук Євген "Вася Стрьомкін" |
"Вася Стрьомкін іде на війну.
" |
2023.01.12 17:14 |
| Чорногуз Ярослав "Ліки від війни*" |
"Я все думаю нощно і денно,
В Боже небо дивлюсь голубе --" |
2022.05.20 09:40 |
РОМАН У ВІРШАХ
(Початок: 2008.04.18, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори
ПЕРЕКЛАДИ
(Початок: 2008.04.19, Постійнодіючий)
Умови | Рейтинги '1', '2', '3', '4', '5' | Усі надаслані твори

Був присутній якось на обласному телебаченні, де колеги В.Симоненка розповідали, як він насправді загинув. Їх розповідь в ефір не пустили, бо... "ми ж повинні мати свого місцевого національного