Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тамара Ганенко
"Чи згадаєш мене, Раставице?.."

...Русалка з вод річок і Атлантичного ...


Інфо
* Народний рейтинг -
* Рейтинг "Майстерень": -
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Переглядів сторінки автора: 109777
Дата реєстрації: 2009-08-30 04:40:39
Звідки: Київщина (зараз проживаю в Америці)
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2022.01.17 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народилася на мальовничій Київщині, в гарному просторому селі Дулицьке Сквирського району, що розляглося на річці Раставиці. Назавжди люблю його золоті поля, тінисті ліси й глибинну украінську душу…
Читати навчилась, мама каже, в 5 років, а творити поетизовані спроби почала (вже знаю сама, бо лишилися тому власні дитячі письмові докази:) - як тільки пішла до школи і там навчилася справно виводити літери:)
Дотепер є авторкою трьох книг поезії й прози та численних публікацій (поезії, прози, публіцистики) в альманахах та періодиці, радіо й телебаченні України, США та Канади. Перша поетична збірка "Тече Раставиця" ("Український письменник", Киів, 1992) здобула Першу Молодіжну Літературно-Мистецьку премію (нині імені Вінграновського) міста Білої Церкви. Друга збірка вийшла на Білоцерківщині (2003) і має назву "Із тернами в серці". Книга любовної лірики та прози "Смак щастя“ побачила світ 2015 року, написана вона трьома мовами. Я також підготувала до друку (маю на пам’ять примірник читки за редакціі світлоі пам’яті Володимира Іванціва) також книгу публіцистики «Америка очима еміганта» (котру писала протягом кількох перших років на еміграціі), але не продовжила з публікацією книги (не захотіла публіцистику самофінансувати:), а уривки іі вийшли в різних американських виданнях, і частина глав представлена також тут, на віртуальних сторінках «Майстерень».
Переможниця поетичного конкурсу журналу "Дніпро" (2009). Оповідання також видавалися в альманахах Украіни "Нова проза" та "Мистецькі грані". Учасниця Ірпінськоі Наради молодих письменників, чарівних літературно-мистецьких фестивалів "Веселки над Россю" (Біла Церква) та Фестивалю Поезії (Вірляна Ткач, Нью Йорк) та безлічі інших пам"ятних подій в Україні та США.
Працювала в 90-х роках кореспондентом районноі газети «Замкова гора» в Білій Церкві та редактором відділу регіонального видання «Новини Надросся». Родом з учительськоі династіі Батют, і сама починала трудовий шлях вчителькою-філологом та організатором позакласноі роботи (Дулицьке) і вчителькою музики (Терезине).
Певний час вже живу в Америці. Тут скінчила нью-йоркську школу комп’ютерних технологій та інтернетного й графічного дизайну (Xincon Technology Institute) і довгі роки успішно й захоплено працювала інтернет- і графік-дизайнером та програмістом в американських компаніях (VA, TriZetto, Scope Travel, Digital Grit та інших). Також, звичайно, продовжувала тут журналістську діяльність та поетичну творчість, публікуючись в основній періодиці української діаспори США.
Вся моя найближча родина теж тепер зі мною в США. Маю двох чудових і красивих синів од першого шлюбу - Віктора і Вадима Житовозів. Віктор закінчив тут університет (Rutgers University) за спеціальністю комп‘ютерних технологій і тепер працює з інтернетними мережами (networking). Молодший, Вадим, працює водієм дальніх перевезень і має хорошу сім‘ю, ростить синочка.
Я рада і щаслива всією своєю хорошою - дружною й творчою - родиною. Мій чоловік Роберт DeNais - американець, що має украінські (мамині) й ірландські (татові) корені. Він працює фармацевтом в госпіталі. Неподалік од мене живе моя мама - Ольга Степанівна Батюта (понад 40 років працювала вчителькою хіміі в нашому селі Дулицьке) і сестричка Леся, що теж вчителювала в Украіні.
Граю на баяні, люблю співати і танцювати (тато мій, Ганенко Василь Григорович, був знатним баяністом, співаком і танцюристом, свого часу - завідуючим будинком культури (клубом) і керівником хору. Добре співали й грали, зібравшись за родинним столом, і його сестра, моя тьотя, Тетяна Григорівна (гра на мандоліні) і брат мій, світла йому пам‘ять, Григорій Васильович (гра на гітарі). Також прекрасний голос мала, за переказами мами, ніколи не стрічена мною бабуся Степанида з Чернігівщини)…
Зараз я - вільний художник. Пишу, окрім часом поезій, ще й картини - олією, акрилом, трохи акварелей і пастелі, люблю розписувати скло, і, власне, працюю при нагоді й в багатьох інших техніках (трохи про це є на сайті - https://fineartsbyhanenko.wordpress.com, і тут - https://www.facebook.com/hanenko.art/).
В основному ж - просто живу і радію кожній миті.
Життя - барвисте і різностороннє, тому слава кожній його хвилині!

Тамара Ганенко
(Tamara Hanenko DeNais)

Найновіший твір