ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2021.04.11 09:38
Вітри проснулись весняні.
Усе буяє ночі й дні
У далині розмаю.
О аромат, о гук новий!
О, бідне серце, не болій!
Весна все, все міняє.

І кращає щоденно світ,

Сергій Губерначук
2021.04.11 09:25
Я плачу не за тим
безруким чоловіком,
якого жінка – заживо в труну,
дебела жінка.

І не за родичем,
якого добрий слід,
якого жовта тюль у гробовім бузку

Віктор Кучерук
2021.04.11 09:18
Я не гнався за нею
І щодня не шукав
Будь-яких привілеїв
Наяву чи в думках.
І не думав ніколи,
Що повсюди, як дзвін,
Буду чуть мимоволі
Втішне слухові: Він…

Микола Соболь
2021.04.11 07:08
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть

Микола Дудар
2021.04.09 20:09
У подумках своїх про вишкіл і повагу
Де кожен з нас підскарбій і рушій
Спочатку я заколотив би брагу
І кілька діб посидів би у ній…

У подумках своїх про смертне і безсмертне
Де кожен з нас державець і ключар…
Зізнався б я вам, людоньки, відверто

Сергій Губерначук
2021.04.09 16:29
Ай, риба..,
ніби вдих у воді…
потрапив до сита вихор,
вітре мій ти…
Розтинала ти тіло таємне
і зябра знайшла,
на тарелі тонка тарантела
перестала звучать…

Микола Соболь
2021.04.09 12:57
Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.

Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,

Ігор Шоха
2021.04.09 11:14
Коли надій на мир уже немає
і москалю Європа – не указ,
вона усе ще думає-гадає, –
як помирити Київ і Донбас?
Куди подіти з мапи Україну?
Як поділити націю її,
а заодно і землю... і руїну,
аби понаїдались буржуї?

Микола Соболь
2021.04.09 06:06
«Спасителі» крокують по землі
у колір крові їх криваві стяги.
Де підлість править не чекай відваги.
Убивці смерть смакують у кремлі.

Вони ідуть на захід і на схід…
Вбивають просто так, заради втіхи.
З убитих тіл течуть криваві ріки,

Юлія Івченко
2021.04.08 23:18
врешті яка різниця коли вона голосна
стає принишклою і мовчки іде додому
коли слово чує різке то планета їй затісна
а може у неї сьогодні нестримно боліли скроні

а може не треба під ребра пускати дим
бо не палить і сумніви часу у торбу збирає

Євген Федчук
2021.04.08 21:22
Чутки, одна другої тривожніш, долітали
Із волості до Січі. Робилось щось сумне.
З повсталих, хто потрапив до рук катів, скарали.
Як зловлять, то їх також покара не мине.
Отож брати сиділи на Січі, дослухались,
Чекали, може якось на краще все піде.
Н

Олена Музичук
2021.04.08 12:51
Перецвітають проліски у лісі.
Ще й не було, а вже нема весни.
Сіяє сонце у блакитній висі,
а білий світ усе-таки сумний.

І є чого. У ньому стільки візій
од пандемії, голоду, війни
і до найголовнішої із місій...

Ігор Деркач
2021.04.08 12:45
Наче вирушаємо в дорогу
як у перший і останній раз
вимолити прощення у Бога,
що напевне пожаліє нас.

А якщо ніде нема нікого
і не чути піднебесний глас,
то іду я сам до гаю того,

Сергій Губерначук
2021.04.08 08:06
Терпне бамбукове листя,
мліють коліна холодні:
Хоккайдо – японська північ,
пагода крайня – Хоккайдо.

Рушим до гейзерів, гейшо,
Токіо смоґом покрився:
Хоккайдо – японська північ,

Микола Соболь
2021.04.08 06:06
Картина за моїм вікном
мені здавалася не змінна:
сіріють однотипні стіни,
бордюри дихають вапном,
стоять автівки на проході
і лавки, що давно не в моді,
і недолугий гастроном…

Микола Дудар
2021.04.07 20:34
Приходять дні одні. Приходять говірливі
Холодне трав осот… ну майже як Едем
А сонце водночас на вишні і на сливі
Я ж лише блягузій, і то на сам між днем…

Приходять сни і сни… Приходить вдячне, збоже
Куди, куди, куди — в зашарпаний емейл…
А сиви

Ігор Шоха
2021.04.07 10:48
Немає світу ні кінця, ні краю.
Здається, – не воюйте і живіть
у цій оазі та юдолі раю
і не діліть на мапі білий світ.

Але сусіді ще й межі немає,
бо це – кочовики-бойовики,
і комуняки, і більшовики,

Сергій Губерначук
2021.04.07 07:57
Православна весна
у церковному сквері
присіла
і молилась
під звук
і під запах – один:
реп солодких бруньок..,
ще не всі, хто хотів, прилетіли;

Микола Соболь
2021.04.07 04:58
В небо журливе сьогодні
линуть крикливі птахи.
Скоро посипле з безодні
снігом холодні дахи.
Вітер горіхове листя
скинув додолу як міг.
І спантеличене місто
б’ється в розпутті доріг.

Сергій Гупало
2021.04.06 19:32
Між вогнями стояв і дивився на неї,
А вона гордовито шмагала думками його.
І призахідне сонце пливло по алеї,
Не хотіло сідати, щоб все це скінчилось бігом.

І розгойданий час розтягнувся надовго
Та й засвідчив остигле минуле, інтимне, святе.
Ніч н

Сергій Губерначук
2021.04.06 12:06
Ви не бачили Митця?
Не аматора – знавця!
Він опише вам за гривні
два початки й три кінця!

Сяде в тумбу при соші –
й вірші строчить від душі.
Ну, такі вже примітивні,

Володимир Бойко
2021.04.06 11:05
Вечірнього міста розвеснені крила
Грайливо голублять дівочу красу.
Я лину до тебе, як птах, моя мила,
Несу тобі пляшку і ковбасу.

Мелодія кличе людей на забаву
І нам не годиться від них відставать...
Ми пляшку доп’єм і під лавку поставим

Микола Соболь
2021.04.06 05:59
Не холодно наче.
Сонце зійшло березневе.
Та вітер заплаче,
від берега шерешень* здме…
Як сяє сьогодні
небо блакитно-рожеве
і ніби з безодні
промінчиком гріє мене.

Олексій Могиленко
2021.04.05 20:24
Безсоннії ночі,заплакані очі,
Молитви щоденні.
За кожного сина,хай будуть щасливі
І благословенні.

Із отчого дому-в далеку дорогу,
Шукатимуть щастя.
І радість й тривога:Аби лише з Богом,

Ярослав Чорногуз
2021.04.05 16:14
У холоди всі статуї накриті*...
Але громада каменів оця
Символізує лабіринт на Криті -
Така відкритість — дуже до лиця.

Як у живих, в цих каменів душа є,
Мов гурт відпочиваючих тварин.
Їх сніг і дощ, і лід лиш прикрашають...

Адель Станіславська
2021.04.05 12:57
я тебе не віддам
ні недузі ні злу
я тебе відібрала у злого...
чорноту пригорну
і любов'ю - в золу...
перетліє від спалаху мого.
я тебе не віддам
я тебе не віддам

Віктор Кучерук
2021.04.05 11:38
Мені наснилися на тижні
І залишилися в очах
Минулі дні й події ближні,
І в майбуття туманний шлях.
Мені побачились одразу
Веселі видива й сумні, –
І невисокі перелази,
І перешкоди кам’яні.

Дума Козак
2021.04.05 08:50
А сонце сяє для усіх,
один усім нам вітер віє,
через десятки дат і віх
усіх веде завітна мрія…

Вона у кожного своя:
мала, велика – заповітна.
Кохання, слава чи сім‘я,

Юлія Івченко
2021.04.05 08:42
Чи витреш ти мою гірку сльозу,
чи хай паде коню на гриву вітром?
Спливе печаль в колючу дерезу,
оту що в мами, дожидає літа.
Сама себе отямлю від поразки-
засокорію промінцями казки.

А сокори озвуться сокиркам:

Сергій Губерначук
2021.04.05 07:49
Щастя було таким прозорим,
ілюзорним, ледь ілюстрованим вами.
У ньому зливався художник з актором,
з музикантом поет, з вальтами – дами.

З’являлися витвори тобто мистецтва,
на полотнах темних маніжився ранок,
бо ви довели елементи кокетства

Микола Соболь
2021.04.05 03:51
Я шляху не зрікаюсь, ні!
Але знімаю білі догі*,
це лікарів перестороги,
на жаль, не можна вже мені.

Здавалося: як так, – Сенсей*,
роки життя в кіокушині*,
міцне здоров’я… Тільки нині

Адель Станіславська
2021.04.04 23:22
Закликаю тебе
Ти мене не минай
Увійди і прибудь,
як вода прибуває
напувай, напувай,
напувай, напувай...
Наливайся любове.
Добром замовляю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08







• Українське словотворення

• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Останній узагальнений огляд Головні поетичні огляди Дата
Майстерень Редакція : "Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинн..."
 2019.11.27

Новини: Ваша книжка
  Видати свою збірку, свою книгу! Зателефонуйте, отримайте пояснення і ціну
  Цей день у світовій історії

Актуальні теми:
Блог професора Пономарева. Як висловлюватися правильно.
Пройтися найкращими художніми музеями світу
Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови
Чому ПМ адміністративно проти приниження «людини».
Рима. Види рим. Способи римування
Поняття милозвучності української мови
 Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
Артем Денікін. Розслідування: В Київській Русі матюкалися виключно московити
Словотворення, використання, запозичення - ідеї та рішення
ВІДЕО: Поезії й переклади МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
Рейтингові голосування у рубриках
Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
Літературно-співаний клуб у Львові.
Нові поетичні конкурси журналу "Дніпро" .
Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Жива мова:
- Вірші Ігора Павлюка читає народний артист України Святослав Максимчук .
- Вірші Василя Симоненка читає Я.Нечуйвітер
o - Tbiliso -The Best Georgian Quartet with Love -Тбілісо
o - "Червона калина" - Гімн ОУН-УПА
o - Квітка Цісик "Журавлі"
o - Квітка Цісик "Сидить дівча над бистрою водою"

Весна та літо!


• Як вирватися з нашої в'язниці


До Пиріжків
До Рубаї
До Хокку
До Маньєризму
До Блюзу
До Пісень
Життя поетів і не поетів, як воно є...
o Поетичні баталії - чоловіки vs жінки
o Дамський клуб
В гостях у ДК
o Клуб усамітнених чоловіків
Жіночі таємниці ...
«Вийде заміж на час кризи...» (

Книжки | Переклади | Вірші на тему
Опитування    
Мені зараз не вистачає:







Коронавірус і ви:









Рейтингові голосування:
Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R2) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам:

Останні надходження віршів    
Вибрані вірші I  
Вибрані вірші II  
Орієнтовні рейтинги уподобань
 Статистика сайту  
Користувачів:5617
Авторів: 3461
Віршів:93024
Публіцистики:1304
Аналітики:888
 Докладніше »»»
Поем:619
Прози:6703
Рецензій:599
Оглядів:185
Іншомов.поезії:768
Усього коментарів:471778
Учасників конкурсу “Майстерень”:2161
Загалом рейтинг авторів
“Народний”:3.32
“Майстерні”:2.93
Редакторів:31

Динаміка рейтингів регіонів:
Львів:6.23
Київ:6.23
Тернопільщина:6.2
Літугрупування:
Літугрупування «Літавиці»:7.26
«Невільнича поезія»:7.08
Літстудія «Перехрестя»:6.92
 

Останні коментарі       >> Наша ні про що розмовлялка >>
Ереміт Юрій сказав(ла) про поезію  Самоповага , автор Ереміт Юрій (2021.04.10 20:32)
!
Актуальне. Поезія
Відчуття весни
Деркач Ігор
Переглядів: 3 | Коментарів: 0
Я пла́чу не за тим…
Губерначук Сергій
Переглядів: 1 | Коментарів: 0
* * *
Кучерук Віктор
Переглядів: 7 | Коментарів: 0
Великоросійська дружба
Соболь Микола
Переглядів: 5 | Коментарів: 0
Чарівна пігулка
Вождь Микола
Переглядів: 3 | Коментарів: 0
Самоповага
Ереміт Юрій
Переглядів: 13 | Коментарів: 1
Ост. коментар: Юрій Ереміт
Нотації грамотіям
Шоха Ігор
Переглядів: 58 | Коментарів: 4
Ост. коментар: Ігор Шоха
ці рядки
Кудрявцев Андрій
Переглядів: 8 | Коментарів: 0
Дождь
Швець Тамара
Переглядів: 4 | Коментарів: 0
Останні надходження:30 днів | загалом
 
Рубрики / Поезія