ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2022.07.07 10:20
Лежало під кленом, мов лист, пожухле
загублене кимось Єванґеліє.
Глаголило тихо.

Не спав монастир – дівоцтво притрухле
у корчах шукало Єванґеліє.
Не молено, тихо.

Микола Соболь
2022.07.07 07:47
Купальська ніч грозою йде зі сходу.
Із тих країв, напевно, що й орда.
Що ти несеш слов’янському народу?
Чому з тобою поруч йде біда?

Купальська ніч, хай вогнище осяє
твою довіку нескінченну тьму.
І сонце зійде хай над небокраєм,

Віктор Кучерук
2022.07.07 06:22
Горобина ніч минула
І безсоння відійшло, –
Перед досвітом заснуле,
Снами тішиться село.
Лиш мені чомусь не спиться
На світанні з усіма,
Хоч вже й духу громовиці
Поміж хмарами нема.

Сергій Губерначук
2022.07.06 22:25
Ступає Цар Господь убогою землею,
скаравши всіх і всяк за первородний гріх…
Ятрять і кров, і плоть, і всі церкви з єлею…
Позаду розпач-плач. Тепер – самотній сміх!!!

Регоче Сам Творець над власними думками!
І Хто ще є над Ним? Бо звідки ж доля ця?.

Іван Потьомкін
2022.07.06 13:11
Я сина вчив мовчати біля моря.
Не говорив йому: “Дивись,
Он Кара-Даг напруживсь аж до тріщин,
Щоб море до плюскоту найтоншого вловить”.
Не говорив:
“Дивись, як зависа над морем Кара-Даг.
Мовби збирається забрати клаптик суші,
Колись так необачно да

Микола Дудар
2022.07.06 08:33
Переселю свій тенор у сопрано…
Від цього ж не закінчиться життя?
Приходить ніч, а слідом свіжий ранок
І кожен з нас вгрузяє в забуття…

Це якщо я, чи ви… чи зовсім інші…
Каприз на те й існує, що каприз…
Проціджуються вистраждані вірші

Віктор Кучерук
2022.07.06 07:31
Позолочений сонечком обрій
Розчиняється в сутінках синіх, –
Підкотилось під серце недобре
Щось таке невідоме донині.
Вечоріє небачено швидко
І минає в могильній мовчанці, –
Заяложена мухами шибка
Не вилискує весело глянцем.

Микола Соболь
2022.07.06 06:31
Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.
Вишукуючи уцілілі цілі,
летять ракети гаспида бичем.
Усе живе паде відразу мертвим.
Шматує плоть гартована шрапнель.
Людина все вигадує для смерті
та руйнування створених осель.

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди авторів/користувачів):

Володимир Тимчук
2010.02.24

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23

Ярослав Нечуйвітер
2007.02.07

Редакція Майстерень
2006.12.10

Ігор Павлюк
2006.09.28

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Огляди авторів/користувачів

 Театральні, акторські аспекти поетичного існування
Ми не говоримо зараз суто про бардів, про жанр співаної поезії. Узагальнюємо щодо дійства на сцені на основі Поезії, і з нахилом до певної сценографії.
Так чи інакше автори озвучують свої творіння. Тобто, попри самостійне життя Поезії на папері, важливе й інше ЇЇ життя - у виконанні. Звичайно, на перший план тоді виходять приховані речі - у поєднанні містерійностей твору і виконавця. Тому важливі, як авторські, так і не авторські читання. Все має значення.
Деякі поетичні твори можуть стати, чи стають основою професійних театральних постановок.
Деякі твори можуть бути візуалізовані аматорськими групами виконавців.
Усе важливо. І якщо ми говоримо про те, що автор є першим виконавцем власних віршів, то маємо на увазі - і не останнім? Звідси, щонайменше, дві течії. Перша - автор не повинен бути найгіршим виконавцем.
Друга течія - і найкращим теж. Тобто, я маю на увазі, що надмірне акторство небезпечне для справжності, щирості, самобутності непересічної особистості...

Споріднені тематичні сторінки:
Композиції для сцени.
Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси
Жива мова .
Постійні заходи «Поетичних Майстерень»
Акція "Лабораторія драматургії сучасної України"
Поетичні дійства. Відзначення, конкурси
Ваші погляди, враження, питання, відповіді щодо явища Поезії на сцені можна висловлювати або тут, або на споріднених тематичних сторінках.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-10 15:53:04
Переглядів сторінки твору 17414
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.07.02 12:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-10 17:22:55 ]
Безумовно, тут цілий континент, який потрібно для себе відкривати. Але його таки потрібно відкрити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-10 18:16:24 ]
Тобто, якщо ми говоримо про те, що автор є першим виконавцем власних віршів, то маємо на увазі - і не останній? Звідси, щонайменше, дві течії. Перша - автор не повинен би бути найгіршим виконавцем.
Друга течія - і найкращим теж. Тобто, я маю на увазі, що надмірне акторство небезпечне для справжності, щирості, самобутності непересічної особистості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-02-10 23:05:34 ]
а як щодо розділу композиція для сцени, це підходить під дане визначення чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-02-10 23:09:16 ]
і переклад Ваш "прєдсєдатєль совнаркома" хороший.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-02-10 23:10:59 ]
Здибалась іще з поетом, в нього тут мистецька ложа,
почитала йому вірші - він говорить - я дивачка.” - класно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-11 10:13:36 ]
Дякую, Наталіє, за зауваження.
Композиції, що ніби пишуться для сцени, це ж потрібно напевно розуміти в контексті "що світ - театр, і ми у нім актори". Але у нашому випадку, як на мене, точніше "і наші поетичні герої там актори"?