ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
і картату краватку від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт губ поцілунку хмільного.
Птаха міцне крило в хмарнім небі, а ще

Ярослав Чорногуз
2019.04.23 11:42
Я ніколи не сяду без весел в човна,
Без вітрил не пливу в океані.
Моя подруго мила, від чого сумна?
Чом душа, наче далеч туманна?

Чи гостреньких любителька ти відчуттів?
А чи жити набридло на світі?
Позникали з голівоньки думи святі,

Олександр Сушко
2019.04.23 10:47
Хто сказав, що любов - це дурман,
Той зневаги та осуду вартий.
Від лебідок відбою нема,
Не встигаю красунь цілувати.

Щойно пані сумній догодив,
Встала з ложа, неначе з похмілля.
Дарував їй солодкі меди,

Любов Бенедишин
2019.04.23 08:59
Тулюсь до крила німоти:
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Бували й меткіші кати,
А цей – ще вагається, наче.

Згасивши сумління вогні,
Вигадує – як покарати.
Так легко й спокійно мені

Юрій Сидорів
2019.04.23 07:39
гукаю небо на розмову
і шлю Творцю земний уклін
за цю красу життя казкову
доби покращення та змін
і в молитвах шаную знову
Його не в церкві а з колін
я попри виправку військову
природні лінощі та сплін

Олександр Сушко
2019.04.23 06:47
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжаки збіг

Віктор Кучерук
2019.04.23 06:29
Лоскоче ніздрі запах пряний
Розквітлих дружно абрикос, –
Манливі пахощі дурманять
Мене і збуджують чогось.
Здається, в юності лиш пахли
Так терпко й солодко вони, –
Вдихаю жадібно і спрагло
Цілющі подуви весни.

Іван Потьомкін
2019.04.22 21:48
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

Вячеслав Семенко
2019.04.22 19:34
Вже звечоріло. Поховала.
До цвинтаря вели сусіди.
Стояла, наче скам'яніла.
Заупокійну відспівали,
розплився біль по хмарах сірих.

Лише тоді здригнулась мати,
коли по цинку домовини

Ярослав Чорногуз
2019.04.22 16:07
Хмарин прозорих дим –
Легкий то неба подих.
І сад увесь під ним
Зеленим гіллям водить.

Верхів`я – як мана –
Укрила грива біла.
Мов юність чарівна

Вікторія Лимарівна
2019.04.22 15:49
Терпіння у склянку налито надміру!
До краю дійшов терпець!
Бо втрачений шанс та й немає вже віри:
Для влади прийшов кінець!

Роками війна йде, зруйновані мрії!
Шкода, незворотній час.
В чеканні вже згасла остання надія.

Олександр Сушко
2019.04.22 14:42
Я ж неначе помер! Триста літ як уже поховали,
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
З пекла рвуся на волю крізь диби, розп'яття і палі,
Щоби діда на очі побачив байдужий онук.

Хай помацає пальцями рану під серцем від кулі,
Руки рвані зал

Ін О
2019.04.22 11:20
Навколо тумани...до кого ти йшла?
Сорочка тонка та волосся вологе...
Навшпиньки, ледь чутно торкалась підлоги.
Бліда та русява, два білих крила...
До кого ти йшла ще допоки пливли
Хвилини містралей до цих видноколів?
Лиш очі, що ледь споглядали спр

Володимир Бойко
2019.04.22 11:02
Повстаньте, голодні і гнані!
Об землю ударимо лихом!
Як нас москалі не дістануть,
То гідно помремо від сміху!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього.

Ми зустрілися на чаті,
Ти мені назвалась Катьой,
А насправді ти Іван,
Ах, який ти хуліган!

Слова народні, обробка О.Скрипки, 2001

Образ твору
Чудова тема, дуже цікаво було би її дослідити разом, опираючись на ваші коментарі, так?
У тих межах, зрозуміло, які можуть бути оприлюднені.

І, звісно, зважаючи на те, що наш сайт літературний, а не сайт знайомств, тобто, якщо вже такі віртуальні стосунки відбуваються, то про це говоримо серйозно.

Я би розбив тему на декілька підтем і дав наприкінці розділ "Техніки безпеки".
Але якщо пропустив щось, то підказуйте, додамо.

Отже

І. Для чого це потрібно?

1.1. Можливо і не потрібно, а можливо - і навпаки, так чи так це відбувається і досить часто.

1.2. Дають знати себе спільні інтереси, або взаємна симпатія, або ж взаємодопомога у бажанні позбутися старих проблем, або ж просто авантюризм натури...

1.3. Це може бути Доля, але може бути і марево власної уяви...


ІІ. Як почати?

2.1. Все починається дуже просто - слово за слово, знаки уваги, гра текстами і підтекстами.

2.2. Свідоме чіпляння "гарячих" для твоєї віртуальної симпатії тем, майстерне чи ж бо продумано не надто майстерне відтворення цих тем.

2.3. Вивішування цікавих (але правдивих) світлин на своїх сторінках.


ІІІ. Як правильно вибудувати стосунки?

3.1. Правда і тільки правда. Але не вся :)

3.2. Це все мало би мати якесь вище оправдання, наприклад, - для творчого натхнення, чи навчання, чи свідомого торкання меншої маси більшої - для зміни орбіти свого зоряного польоту :)


ІV. Віртуальні стосунки вибудовано, що далі?



V. Як припинити стосунки або ж їх максимально розширити?

5.1. Звичайно, досить перестати відповідати на мейли, і тебе зрозуміють.

5.2. Запропонувати руку і серце.

VІ. Як позбутися отриманої залежності?



Техніка безпеки







Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-08 11:52:19
Переглядів сторінки твору 8471
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.882 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.882 / 5.5  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:39:32 ]
Важко, о благородний і осяйно простодушний Ланселоте, з вами не погодитись! Погоджуюсь із усім, що ви сказали.
Та хочу додати дещо зі своєї скромної практики - про рівні взаємин.
Більш ніж упевнений, що в деяких питаннях такі віртуальні стосунки йдуть далеко за ті межі, де спинився театр. І якщо у таких віртуальних взаєминах питання творчості на найперших місцях, то дійти можна до дуже і дуже дивовижних речей. Важливо, звичайно, щоби невидимий "колега" по "вірту" був непересічною особистістю, а ще "краще", якщо цей "колега" "пробитий" світом, який оточує наш, "земний".

В ході роботи над романом про потойбіччя, я пішов на такий експеримент, відчувши, що мій "співрозмовник" має потрібні задатки медіума. Зрозуміло, що це була жінка, і, зрозуміло, що все це вимагало максимального відсторонення від тілесного реалу. Я глибоко вдячний такій своїй віртуальній "знайомій", хоча проблема, яка постала у результаті таких стосунків, вельми непроста, хоча і справді залишилася лише в межах творчого літературного вирішення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 09:53:38 ]
Е.Берн "Ігри, в які грають люди" - варто прочитати. Це до питання масок і ігр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 10:00:46 ]
Юлечко, а хто говорив про дитячий садок і ігри?
Я про серйозне, більш ніж серйозне...
Навряд чи у шановного, названого вами, автора, є потрібна практика, саме про яку я й казав у останньому своєму коментарі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:30:22 ]
А я й не про садок) Дорослі люди грають в ігри теж) А у названого мною автора практики повно, думаю. Бо він "батько" транзактного аналізу, відомий психотерапевт. І книга ця мега-серйозна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:04:24 ]
Все може бути, Юліє. :)
Але Батько в нас, як на мене, Один. А всі інші - діти.
Але ще раз хочу зауважити, що ви мене не почули,
я не говорив про ігри.
Я кажу про шляхи осягнення і набуття...

А про гру, на відміну від нинішньої професури, в мене вельми консервативні погляди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:59:32 ]
А я влюбляюсь, если так складывается, что что-то совпадает. А ведь не должно. Я мужчина, а она - женщина. Мы же разные.
Но что совпадает. Первым совпадением есть ареал обитания. А их два. Земля как планета и виртуальное пространство как среда. Далее идут другие совпадения.
Вслед - реалии. И все может прекратиться или принять другие формы совершенно природного происхождения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 10:03:31 ]
И что получается?
С женщинами мы разные.
Да, но мы одинаковые с мужиками.
А мне они неинтересны. И я с ними все время ссорюсь.
И мы расходимся в разные стороны.
Им нужны женщины.
А я просто творчествую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 01:14:11 ]
=) Познайомилася в інеті. В принципі, наміру знаходити кохання у мене і на думці не було. Просто хотілося спілкування, якого на той час здавалося катастрофічно не вистачало.Деякий час спілкувалися по телефону (більше місяця). Врешті зустрілися. Почали зустрічатись. Потім одружились. А зараз у ліжечку тихенько спить наше хлоп"ятко =) А з чоловіком інтереси на початках були кардинально різні. Тепер уже не зовісім кардинально. Ось така от історія, на мій погляд доволі таки банальна.
Бажаю усім щастя! Ми всі на нього заслуговуємо, і не має значення, де ми його знайдемо =)