Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Мистецтвознавчі розшуки
Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього.
Чудова тема, дуже цікаво було би її дослідити разом, опираючись на ваші коментарі, так?
У тих межах, зрозуміло, які можуть бути оприлюднені.
І, звісно, зважаючи на те, що наш сайт літературний, а не сайт знайомств, тобто, якщо вже такі віртуальні стосунки відбуваються, то про це говоримо серйозно.
Я би розбив тему на декілька підтем і дав наприкінці розділ "Техніки безпеки".
Але якщо пропустив щось, то підказуйте, додамо.
Отже
І. Для чого це потрібно?
1.1. Можливо і не потрібно, а можливо - і навпаки, так чи так це відбувається і досить часто.
1.2. Дають знати себе спільні інтереси, або взаємна симпатія, або ж взаємодопомога у бажанні позбутися старих проблем, або ж просто авантюризм натури...
1.3. Це може бути Доля, але може бути і марево власної уяви...
ІІ. Як почати?
2.1. Все починається дуже просто - слово за слово, знаки уваги, гра текстами і підтекстами.
2.2. Свідоме чіпляння "гарячих" для твоєї віртуальної симпатії тем, майстерне чи ж бо продумано не надто майстерне відтворення цих тем.
2.3. Вивішування цікавих (але правдивих) світлин на своїх сторінках.
ІІІ. Як правильно вибудувати стосунки?
3.1. Правда і тільки правда. Але не вся :)
3.2. Це все мало би мати якесь вище оправдання, наприклад, - для творчого натхнення, чи навчання, чи свідомого торкання меншої маси більшої - для зміни орбіти свого зоряного польоту :)
ІV. Віртуальні стосунки вибудовано, що далі?
V. Як припинити стосунки або ж їх максимально розширити?
5.1. Звичайно, досить перестати відповідати на мейли, і тебе зрозуміють.
5.2. Запропонувати руку і серце.
VІ. Як позбутися отриманої залежності?
Техніка безпеки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього.
Ми зустрілися на чаті,
Ти мені назвалась Катьой,
А насправді ти Іван,
Ах, який ти хуліган!
Слова народні, обробка О.Скрипки, 2001
Чудова тема, дуже цікаво було би її дослідити разом, опираючись на ваші коментарі, так?
У тих межах, зрозуміло, які можуть бути оприлюднені.
І, звісно, зважаючи на те, що наш сайт літературний, а не сайт знайомств, тобто, якщо вже такі віртуальні стосунки відбуваються, то про це говоримо серйозно.
Я би розбив тему на декілька підтем і дав наприкінці розділ "Техніки безпеки".
Але якщо пропустив щось, то підказуйте, додамо.
Отже
І. Для чого це потрібно?
1.1. Можливо і не потрібно, а можливо - і навпаки, так чи так це відбувається і досить часто.
1.2. Дають знати себе спільні інтереси, або взаємна симпатія, або ж взаємодопомога у бажанні позбутися старих проблем, або ж просто авантюризм натури...
1.3. Це може бути Доля, але може бути і марево власної уяви...
ІІ. Як почати?
2.1. Все починається дуже просто - слово за слово, знаки уваги, гра текстами і підтекстами.
2.2. Свідоме чіпляння "гарячих" для твоєї віртуальної симпатії тем, майстерне чи ж бо продумано не надто майстерне відтворення цих тем.
2.3. Вивішування цікавих (але правдивих) світлин на своїх сторінках.
ІІІ. Як правильно вибудувати стосунки?
3.1. Правда і тільки правда. Але не вся :)
3.2. Це все мало би мати якесь вище оправдання, наприклад, - для творчого натхнення, чи навчання, чи свідомого торкання меншої маси більшої - для зміни орбіти свого зоряного польоту :)
ІV. Віртуальні стосунки вибудовано, що далі?
V. Як припинити стосунки або ж їх максимально розширити?
5.1. Звичайно, досить перестати відповідати на мейли, і тебе зрозуміють.
5.2. Запропонувати руку і серце.
VІ. Як позбутися отриманої залежності?
Техніка безпеки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Василь Шкляр: Крим, як ложка дьогтю, він ніколи не був українським"
• Перейти на сторінку •
"С. Рахманін. Останній прихисток"
• Перейти на сторінку •
"С. Рахманін. Останній прихисток"
Про публікацію
