ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Паучек
2018.02.23 08:51
Замело, завіяло, засніжило,
Заховалось сонечко між хмар,
Захрумтіло інію мереживо,
Заглядає вітер у димар.

Мружаться дерева, позіхаючи,
Загорнувшись у солодкий сон,
Завірюха сіє, ніби граючись,

Ярослав Чорногуз
2018.02.23 00:39
І (ХІІ)

Веди вперед, за межі небокраю
Душа – об`ємна вдалеч і ушир
Усесвіт неохопний обіймає,
Лише уяву їй розворуши.

У ній – печаль, розпука світовая

Сергій Гупало
2018.02.22 21:13
Поетичні друзі, поетичні хвилі
І думки високі, і відверті струни
Біля мене завжди та для серця милі,
Прийдуть і освітять,і сповиють сумом.

Відібрали тихо знаки рівноваги.
Я не нарікаю. Значить, Богу треба.
Оберіг мене він від поетомагій,

Ярослав Чорногуз
2018.02.22 21:09
Хто плює душком на тінь лелеки,
Той, либонь, на розум недалекий.
Бо ляга на того тінь невдахи,
Хто глумився зі святого птаха!

22.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)

Микола Дудар
2018.02.22 20:24
Британія не за горами -
Велика - зі слів примар,
Махає мені руками:
Не вам цей від Бога дар…
Ну що ж, заб’юся в куточок
Курчам, а краще як лис.
І вириватиму з мочок
Свою волохатість - брись!

Микола Дудар
2018.02.22 20:22
Ех жаль, не зустрічав я Вангу
Я би присів і запитав…

Самотній страх все грає танго
За кожним тактом - «зап’ята»…

Звиняйте, кома - крапка й хвостик
Це ж задля рими, куражу

Гренуіль де Маре
2018.02.22 20:15
Сніги старались як могли,
Та їх було занадто мало -
І сірість, посестра імли,
Розкошувала й панувала.

Дахи сіріли і дими,
Вже й сажі марилось про біле…
Такої сірої зими

Іван Потьомкін
2018.02.22 18:58
– Ну как? – спросил я своего знакомого об очередном туре на первенство Иерусалима. – Проигрыш, – ответил Игорь, но как-то без досады, что случалось ранее. Он прикрыл ладонями глаза и где-то с полминуты молчал. – Такого у меня еще не было... – Покажи

Ярослав Чорногуз
2018.02.22 17:27
Краями у цього трищастя -
дві площі, а в центрі - Майдан:
з пришестям мільйонів, з причастям,
Простим прикладанням до ран.
Як цілили в нас відморозки,
чий погляд з-під масок склянів,
ти знав: ми лише відголоски
нестомлених Стусових слів.

Василь Світлий
2018.02.22 16:01
Колись тут був садок і вишні,
Витав над ними дух всевишній,
Співали німфи і птахи:
Живи, Поезіє ! Живи !
Яка, скажи, була капела!
Краси небесної озера.
І тут творилися дива,
І тут Поезія цвіла.

Анонім Я Саландяк
2018.02.22 13:13
дай то Бог – щоб нісенітне)

“...тече довга – довга червона ріка.
Та...”* завжди робилося буденним
переступати мертвих і іти... та ні! ще
немає права на червоне інше -
по берегах тої ріки... ще рано
сіяти червоні буряки

Олександр Сушко
2018.02.22 13:00
У трупа раптом відновився пульс,
Букетами себе назвали мітли:
- Тепер я дятел, а не чорногуз!
Довбати хочу! Жабки остогидли!

Чимало є у живності хвороб,
Та лікувати глупство неможливо:
Застряг в сусідськім тині довгий дзьоб,

Андрій Грановський
2018.02.22 11:30
Пронзительный ветер вдоль набережной кружил,
Пролетая прибрежье столицы до самого Южного моста,
В этот край из мест жлобских многоэтажных жил
Шла фигура в плаще и очках не зная куда.

Фигура имеет прямую осанку, прямой подбородок, и прямолинейность

Юрій Лях
2018.02.22 11:02
По кому подзвін? Чия то міна?
Прошелестіла, розірвалась.
Ні. Не моя. Загусла слина.
Секунда. Друга. Яка тривалість…

У бліндажі, у два «накати»,
Життя рятуєм, така ось штука.
Накрила тілом родюча мати,

Світлана Майя Залізняк
2018.02.22 10:47
Екстазні місяці...
Кружляння... завірюха...
Коханця від поезій Ліліт не відтягти...
Балансували вдвох на крайці, лезі... Сухо.
Обжити залишається прокурені кути.

До кинутої - зась... Від яблук тих оскома.
Для музи помаранчі. Волога нагота.

Олександр Сушко
2018.02.22 08:13
А кохана сьогодні гаряча,
Шалом дихає від божества.
Обціловую їй кожен пальчик -
І змертвіла душа ожива.

Ми навчилися щиро любити
Без щитів, без брехні та одеж.
Одізвались луною бескиди:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього.

Ми зустрілися на чаті,
Ти мені назвалась Катьой,
А насправді ти Іван,
Ах, який ти хуліган!

Слова народні, обробка О.Скрипки, 2001

Образ твору
Чудова тема, дуже цікаво було би її дослідити разом, опираючись на ваші коментарі, так?
У тих межах, зрозуміло, які можуть бути оприлюднені.

І, звісно, зважаючи на те, що наш сайт літературний, а не сайт знайомств, тобто, якщо вже такі віртуальні стосунки відбуваються, то про це говоримо серйозно.

Я би розбив тему на декілька підтем і дав наприкінці розділ "Техніки безпеки".
Але якщо пропустив щось, то підказуйте, додамо.

Отже

І. Для чого це потрібно?

1.1. Можливо і не потрібно, а можливо - і навпаки, так чи так це відбувається і досить часто.

1.2. Дають знати себе спільні інтереси, або взаємна симпатія, або ж взаємодопомога у бажанні позбутися старих проблем, або ж просто авантюризм натури...

1.3. Це може бути Доля, але може бути і марево власної уяви...


ІІ. Як почати?

2.1. Все починається дуже просто - слово за слово, знаки уваги, гра текстами і підтекстами.

2.2. Свідоме чіпляння "гарячих" для твоєї віртуальної симпатії тем, майстерне чи ж бо продумано не надто майстерне відтворення цих тем.

2.3. Вивішування цікавих (але правдивих) світлин на своїх сторінках.


ІІІ. Як правильно вибудувати стосунки?

3.1. Правда і тільки правда. Але не вся :)

3.2. Це все мало би мати якесь вище оправдання, наприклад, - для творчого натхнення, чи навчання, чи свідомого торкання меншої маси більшої - для зміни орбіти свого зоряного польоту :)


ІV. Віртуальні стосунки вибудовано, що далі?



V. Як припинити стосунки або ж їх максимально розширити?

5.1. Звичайно, досить перестати відповідати на мейли, і тебе зрозуміють.

5.2. Запропонувати руку і серце.

VІ. Як позбутися отриманої залежності?



Техніка безпеки







Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-08 11:52:19
Переглядів сторінки твору 7528
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.882 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.882 / 5.5  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:39:32 ]
Важко, о благородний і осяйно простодушний Ланселоте, з вами не погодитись! Погоджуюсь із усім, що ви сказали.
Та хочу додати дещо зі своєї скромної практики - про рівні взаємин.
Більш ніж упевнений, що в деяких питаннях такі віртуальні стосунки йдуть далеко за ті межі, де спинився театр. І якщо у таких віртуальних взаєминах питання творчості на найперших місцях, то дійти можна до дуже і дуже дивовижних речей. Важливо, звичайно, щоби невидимий "колега" по "вірту" був непересічною особистістю, а ще "краще", якщо цей "колега" "пробитий" світом, який оточує наш, "земний".

В ході роботи над романом про потойбіччя, я пішов на такий експеримент, відчувши, що мій "співрозмовник" має потрібні задатки медіума. Зрозуміло, що це була жінка, і, зрозуміло, що все це вимагало максимального відсторонення від тілесного реалу. Я глибоко вдячний такій своїй віртуальній "знайомій", хоча проблема, яка постала у результаті таких стосунків, вельми непроста, хоча і справді залишилася лише в межах творчого літературного вирішення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 09:53:38 ]
Е.Берн "Ігри, в які грають люди" - варто прочитати. Це до питання масок і ігр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 10:00:46 ]
Юлечко, а хто говорив про дитячий садок і ігри?
Я про серйозне, більш ніж серйозне...
Навряд чи у шановного, названого вами, автора, є потрібна практика, саме про яку я й казав у останньому своєму коментарі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:30:22 ]
А я й не про садок) Дорослі люди грають в ігри теж) А у названого мною автора практики повно, думаю. Бо він "батько" транзактного аналізу, відомий психотерапевт. І книга ця мега-серйозна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 11:04:24 ]
Все може бути, Юліє. :)
Але Батько в нас, як на мене, Один. А всі інші - діти.
Але ще раз хочу зауважити, що ви мене не почули,
я не говорив про ігри.
Я кажу про шляхи осягнення і набуття...

А про гру, на відміну від нинішньої професури, в мене вельми консервативні погляди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 09:59:32 ]
А я влюбляюсь, если так складывается, что что-то совпадает. А ведь не должно. Я мужчина, а она - женщина. Мы же разные.
Но что совпадает. Первым совпадением есть ареал обитания. А их два. Земля как планета и виртуальное пространство как среда. Далее идут другие совпадения.
Вслед - реалии. И все может прекратиться или принять другие формы совершенно природного происхождения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 10:03:31 ]
И что получается?
С женщинами мы разные.
Да, но мы одинаковые с мужиками.
А мне они неинтересны. И я с ними все время ссорюсь.
И мы расходимся в разные стороны.
Им нужны женщины.
А я просто творчествую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-20 01:14:11 ]
=) Познайомилася в інеті. В принципі, наміру знаходити кохання у мене і на думці не було. Просто хотілося спілкування, якого на той час здавалося катастрофічно не вистачало.Деякий час спілкувалися по телефону (більше місяця). Врешті зустрілися. Почали зустрічатись. Потім одружились. А зараз у ліжечку тихенько спить наше хлоп"ятко =) А з чоловіком інтереси на початках були кардинально різні. Тепер уже не зовісім кардинально. Ось така от історія, на мій погляд доволі таки банальна.
Бажаю усім щастя! Ми всі на нього заслуговуємо, і не має значення, де ми його знайдемо =)