ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Шон Маклех
2019.06.10 01:36
Кам’яне крислате дерево
Виросло в саду обітниць
Міщан-монахів міста Кляштор.
А ви ще питаєте,
Чому вони вдягнені в чорне –
Всі, навіть діти, навіть повії,
Навіть кондуктори перукарень.
У цьому місті горобці не цвірінькають,

Шон Маклех
2019.06.09 16:28
У колодязь старого міста
Темного, наче ніч у задушній сельві,
Затхлого, наче нотатки конкістадора,
Я занурюю дерев’яне відерце.
Відерце сонця.
А ви питаєте, що там намальовано
На його округлій поверхні:
Чи бодай хтось, бодай безкрилий

Шон Маклех
2019.05.27 22:42
Другу Вільяму – сумному диваку. Щиро.

Він шукав зелену троянду
На квітнику мертвого графа,
А там тільки червоні та білі,
Ніби жили ми не в часи телефонів та танго,
А тоді, коли мурували башти
Понурого Пейлу

Мирон Шагало
2019.05.14 13:24
Ліс повечорів,
і зелені гомони
у траву вляглись.

Тихо — ні шелесь,
тільки всохле дерево
скрипнуло чомусь.

Іван Потьомкін
2019.05.13 22:18
Холера нещадно косить люд у Вільні.
Молитвами й постами, напучують рабини,
Ми випросимо в Бога порятунок.
Може, сьогодні, в Йом Кіпур ,
Всевишній відведе це лихо.
Хто самотужки, хто з поміччю здоровших
Бредуть юдеї у Велику синагогу.
Недужим голосо

Шон Маклех
2019.05.11 18:15
Місто,
Яке засипало попелом
Сірим, наче кроки Господаря в сутінках,
Попелом
Спалених душ єретиків
Чорної віри старих дерев
Білого запашного цвіту,
Твердих блискучих горіхів:

Іван Потьомкін
2019.05.03 10:25
Якось раббі Агарон вів службу в синагозі Межереча.
Звертаючись до Бога, тільки-но намірився сказати: «Царю!»,
Як сльози ринули потоком, і він уже не зміг продовжувать молитву.
«Що сталось з вами, раббі?»- питали богомільці.
«Бачте, тої миті згадав я

Ірина Вовк
2019.05.02 13:57
Ми –первородні люди, АДАМ і ЄВА, на благо сотворені Богом,
посеред Саду райського з дивовижними створіннями поруч,
живимось озону земного ефірними кульками,
що розквітають віялами павичів солодоустих,
плодимо Дерево Роду людського на гіллях вічнозеле

Іван Потьомкін
2019.05.01 09:23
Чималу вівців отару
Заганяв пастух в кошару.
Вийшло б все, як і годиться,
Та нагодилась молодиця.
І почалися поміж ними балачки:
Хто розлучивсь, зійшовсь хто з ким...
Стачає і в селі новин –
Там радість, там сум, там кпин...

Іван Потьомкін
2019.04.24 09:18
Неймовірно, що соловей співа не про кохання.
* Як добре, що звірі й птахи не довіряють нам – пізнали б долю дерев, кущів і квітів. А їх же набагато менше...
* Гора замислилась і стала схожа на мудреця.
* За день до смерті був йому Голос: «Не обжени себ

Шон Маклех
2019.04.23 22:55
Хороші міцні двері,
Що не пускають до хати чужинців,
Що дозволяють піти нескінченною дорогою,
Що ставлять межу між схованкою спогадів
І полем, де росте важкими зернами хліб,
Завжди майструють з мертвого дерева:
Дерева, що бачило юрми прочан,
Збігов

Шон Маклех
2019.04.23 22:09
Замуровую вікна
У моєму домі,
Що збудований з каменю
Жовтого, як патлате сонце,
Білого, як вицвіле небо,
Сірого, як падолистові будні,
Темного, як глибини моєї свідомості.

Іван Потьомкін
2019.04.14 09:25
Гермес їхав возом, а на нім –
Мішки з облудою, брехнею й помстою.
Хотів залишить він у тому краї,
Що не злюбивсь йому бозна завіщо.
Але зламалися колеса опівночі.
Як чумаки, Гермес заліз під віз і захропів.
У стомленого сон був такий,
Що хоч стріля

Іван Потьомкін
2019.04.11 12:32
Був ярмарок великий у Бердичеві.
Раббі Леві ходив поміж рядами і дивувавсь,
Що витворяють з цінами й вагою торгівці.
Не витерпів такої наруги над людьми,
Заліз на дах і закричав щосили:
«Схаменіться! Страх Божий напевне ви забули!»
Не заспокоївся й

Шон Маклех
2019.04.08 19:34
Селище, в якому нічого не відбувається:
Ось уже три тисячі років та сама нудьга:
Ворожнеча кланів і торф фарбований вохрою,
Щербаті мечі, іржаві ножі – криця срібляста,
Що так легко іржавіє від рідини все тої ж –
Кольору вохри.

У кожну халупу та

Іван Потьомкін
2019.04.01 09:52
«Які ж бо нісенітниці наснилися вам, тату.
Мабуть, переборщили в пиятиці вчора.
Це ж треба отаке: на попіл перетвориться Содом!..
Та ж подивіться, любий тестю наш,
Як місто не тільки вночі, удень гуляє.
Усього ж вдосталь – і вина, й жінок,
А є й та

Іван Потьомкін
2019.03.30 13:13
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що сталось

Шон Маклех
2019.03.26 19:30
Хочеться взути теплі й важкі
Черевики безбатченка Сонця –
Такі собі світлоступи та теплокроки,
Коли чисто ірландська мокрінь
Вдирається в душу злодієм:
Так, наче граф кирпатий Стронбоу
Знову шматує пагорби Ерінн,
Як шматують кавалки торфу,

Іван Потьомкін
2019.03.22 11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Іван Потьомкін
2019.03.15 21:25
Великий камінь лежав на висоті.
Гілля дерев схилялося над ним,
Сідало птаство і пісні співало.
Здавалось, кращої місцини не знайти
Для мрійників і мудреців.
Та камінь нудився усім цим
І заздрісно дививсь униз на товариство.
«Набридли мені дерева й

Шон Маклех
2019.03.07 21:07
І я люблю це торфовище:
Так м’яко тут ступати
І минуле сумне згадувати,
Ховати в його утробі
Важкі й холодні заліза шматки.
А потім щось вишукувати,
А потім землю як пиріг різати –
На паливо.

Шон Маклех
2019.03.07 20:47
Відчиняються двері
З кімнати, де повно квітів,
Де стіни і стеля розмальовані синім,
Де підлога зелена й м’яка,
А за дверима темрява –
Тільки темрява…

Якийсь прот* серед міста Деррі **

Микола Дудар
2019.03.07 18:26
Читаючи мої вірші, що відчуваєте?
Ви думаєте мене розпізнати
Пірнувши углиб моєї душі
Крізь рядок моїх одкровень
У потаємну кімнату
Щоби наситити своє голодне нутро
І взамін лайканути?
Ні, читачу…

Микола Дудар
2019.03.05 15:43
Як жаль, що я такий земний
А Ви до сказу… всі небесні!!!
Хоч в три погибелі зімнись -
Ніразу не воскреснеш...
05.03.2019.

Катерина Теліга
2019.02.28 14:51
дівчинка
зі споду літа
жінка
в ламкому вищирі дзеркала
жінка
з памороззю у волоссі
і мудрістю в пергаменті
борозен

Юлія Зотова
2019.02.21 14:10
Зважуватись, зважувать, вагатися...
Дійте і не бійтесь помилятися!

Анастасія Поліщук
2019.02.18 16:14
Моє волосся трохи розпатлане, як і мозок
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до

Шон Маклех
2019.02.18 00:50
Місто, яке живе поночі.
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,

Шон Маклех
2019.02.10 23:39
Я би відчинив сіру вулицю,
Як відчиняють ковані двері
Господині притрушені борошном –
Білим, наче друїд на Белтайн:
Відчинив би для перехожих
Не зайд, не пророків і не жебраків,
А саме для перехожих у капелюхах,
Перехожих - бідних як я.

Катерина Теліга
2019.02.10 19:50
лютий німує повздовжньою білизною
пасує сизу понурість із крони на скроні
настільки підшкірну що сам собі ввижаєшся ноєм
ще й грива повз гриву парами в прозорість
відчалюють розгойдані коні

кучері їхні нечесані гуснуть і полотніють
наче забуті п

Віта Парфенович
2019.02.07 17:03
ти будеш моєю землею? скажи?
ти будеш моєю ріллею?

я посію у тобі ніжність
я посію у тебе любов
я посію у тебе довіру і дружбу
ти будеш?

Нінель Новікова
2019.02.01 17:53
Вона прийшла із морозу,
Розрум’янена,
Заповнила кімнату
Пахощами повітря та парфумів,
Дзвінким голосом
Та зовсім не шанобливими до заняття
Теревенями.

Іван Потьомкін
2019.01.31 11:41
Спитали якось раббі Баруха ,
Чому це Бога названо спочатку творцем ліків
І тільки потім – творцем див?
«А це тому,- цадик на те,- що Господь не хоче,
Аби славили Його як Бога чудес.
Природа передує їм і зцілення природнє –
Вартніше зцілень чудесами.

Нінель Новікова
2019.01.30 17:02
Коли ви стоїте на моєму шляху,
Така жвава, така вродлива,
Але така змучена,
Говорите лише про сумне,
Думаєте про смерть,
Нікого не любите
І зневажаєте свою вроду –
Так що? Чи зможу я скривдити вас?

Галина Михайлик
2019.01.21 21:42
В ієрархії його цінностей
їй – порцелянове місце,
почесна першість
у визначеній регламентованості,
дозовані літери, звуки, видива,
пошанівок і дистанція.

О так! Корона!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олекса Палій
2019.06.14

Євген Чорний
2019.04.01

Ярослав Куцела
2019.03.17

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Катерина Гуменюк
2018.11.29

Катерина Теліга
2018.11.22







• Українське словотворення

• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Останній узагальнений огляд Огляди неритмізованої поезії Дата
Майстерень Редакція : "Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмуванн..."
 2009.11.21

Актуальні теми: Український прорив! Як створити в кожному селі, районі, місті, області територіальну громаду-власників, які є в Конституції, але майже відсутні в Україні!

Словотворення, використання, запозичення - ідеї та рішення
ВІДЕО: поезії й переклади МОЙСЕЯ ФІШБЕЙНА.
Рейтингові голосування у рубриках
Загальні рейтингові голосування: називаємо кращих авторів.
Літературно-співаний клуб у Львові.
Нові поетичні конкурси журналу "Дніпро" .
Нове відзначення за кращі українські поетичні твори - Премія імені Леоніда Первомайського
Жива мова:
- Вірші Ігора Павлюка читає народний артист України Святослав Максимчук .
- Вірші Василя Симоненка читає Я.Нечуйвітер
o - Tbiliso -The Best Georgian Quartet with Love -Тбілісо (5,5 mb);
o - "Maminy glaza" - The Mother's Eyes - T.Gverdciteli (5,5 mb);
o - Гвердцітелі "Ніжність" (5,5 mb);
o - Тамара Гвердцітелі - «Ленинград» (5,5 mb) Публікація: Осип Мандельштам ;

До Рубаї
До Хокку
До Маньєризму
До Блюзу
Життя поетів і не поетів, як воно є...
Опитування    
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:










Останні надходження іншої поезії    
Вибрані твори I  
Вибрані твори II  
Орієнтовні рейтинги уподобань
 Статистика сайту  
Користувачів:5334
Авторів: 3368
Віршів:85853
Публіцистики:1156
Аналітики:836
 Докладніше »»»
Поем:588
Прози:5796
Рецензій:562
Оглядів:185
Іншомов.поезії:684
Усього коментарів:465799
Учасників конкурсу “Майстерень”:2099
Загалом рейтинг авторів
“Народний”:3.38
“Майстерні”:2.97
Редакторів:31

Динаміка рейтингів регіонів:
Львів:6.23
Київ:6.23
Тернопільщина:6.2
Літугрупування:
Літугрупування «Літавиці»:7.2
«Невільнича поезія»:7.08
Літстудія «Перехрестя»:6.92
 

Останні коментарі       >> Наша ні про що розмовлялка >>
Маклех Шон сказав(ла) про критику  Вир готичних лiтер , автор Маклех Шон (2019.06.11 21:48)
Маклех Шон сказав(ла) про критику  Димар , автор Маклех Шон (2019.05.29 01:08)
Маклех Шон сказав(ла) про критику  Димар , автор Маклех Шон (2019.05.29 01:07)
Актуальне. Інша поезія
З голосу Езопа
Потьомкін Іван
Переглядів: 1 | Коментарів: 0
Дівчинка-осінь
Палій Олекса
Переглядів: 2 | Коментарів: 0
Подив
Тимчук Володимир
Переглядів: 6 | Коментарів: 0
Замість скрипки
Сіренко Артур
Переглядів: 7 | Коментарів: 0
Розчинення
Сіренко Артур
Переглядів: 7 | Коментарів: 0
Хаос і світло
Маклех Шон
Переглядів: 65 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Шон Маклех
Вир готичних лiтер
Маклех Шон
Переглядів: 68 | Коментарів: 2
Ост. коментар: Шон Маклех
Спогади зникли
Сіренко Артур
Переглядів: 60 | Коментарів: 0
Над берегом
Василенко Вадим
Переглядів: 36 | Коментарів: 0
Переклад з Ч. Мілоша. Вислухай
Лоза Владислав
Переглядів: 53 | Коментарів: 0
Останні надходження:30 днів | загалом
 
Рубрики / Інша поезія