ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лілія Ніколаєнко
2019.10.18 11:04
Вінок 12. Прокляття Афродіти

1.
Одвічністю стає прекрасна мить –
То знову Афродіта сни тривожить.
Жагою у сонетах палахтить
Її велична і сліпуча розкіш.

Віктор Кучерук
2019.10.18 09:24
Не спиться… Тоскно… Самотужки
Не подолати сум оцей,
Коли улюблена подушка
Тікає рвучко від грудей.
Знедавна їй уже несила
Вдавати радість силоміць, –
Терпіти довго і безсило
Моїх обіймів шал і міць.

Олександр Сушко
2019.10.18 09:18
Вдягнув мороз ув іній сивий луг,
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
Команда ЗЕ царює у тилу,
А я лежу, поранений, в окопі.

Бо кожному - своє. Мені - війна,
Криваві сльози вдів, брати-каліки.
А дезертири ріжуть кабана -

Тетяна Левицька
2019.10.18 08:21
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
Розкришиться в руках свята обітниця,
лиш у звабливі очі зазирну.
Розтану, не тужавітиму крицею,
холодною, байдужою...так є.
Та поділитися хоча б дещИцею
любові - нам сумління не дає.

Микола Соболь
2019.10.18 06:08
За вікном листопаду краса
Літо бабине ген догорає,
Йду осіннім, золоченим раєм,
Де берізок палає яса.
Ще не тулиться лист до землі,
Свіжим подихом дихає осінь,
Павутинку гойдає між сосен
І благають про щось журавлі…

Серго Сокольник
2019.10.18 02:57
трохи іронічне, трохи літературне*

Хтось хотів літератором стати?
Я порадити можу багато,
Як повстати з колін... Та на власні граблі...
(Власні гулі зручніш набивати)))

Власне поле доцільно зорати

Ярослав Чорногуз
2019.10.17 23:48
Мов осіннього сну поволока,
Вечір ліг на затінений сад.
Не була до нас доля жорстока.
Як достиглий була, виноград.

І неначе зорею від Бога
Вечорова засяяла мла.
Мов із дерева нам чарівного -

Олександр Сушко
2019.10.17 19:45
В Ерато дар лежить на терезах,
Вирішує чи дати... довго судить.
А я сузір'я слів у небесах
Пасу і кличу:- Забирайте, люди!

Звела нас доля чи щасливий рок?
Це ключ до раю чи бандитська фомка?
Не відпуска від себе ні на крок,

Оксана Логоша
2019.10.17 17:55
І помирали руки,
І опадало листя.
Які ж пекельні мУки
Багряні ті намИста!

І в*янули суцвіття,
І закривались вени.
О!Як у цьому світі

Роксолана Вірлан
2019.10.17 15:55
Вона піде...вона завжди іде...
Вона не обертається ніколи
На ті дороги, де погибнув день,
Де окіл поторочений і доли.

Вона піде зникати в чорний гай-
Гордіша сонця і висока духом.
Не окликає в мить оцю нехай

Петро Скоропис
2019.10.17 14:34
Світ ковдр поруйнувався сном.
Але маячить неозоре
очима пильним і вікном
у ніч розтяте навпіл море.
Дві лоді, оголивши дно,
вподібнюються парі туфель.
Здійняте дибом полотно
і хвилі означають дупель.

Сергій Губерначук
2019.10.17 12:23
Розляглися в чотири боки
три дороги, як дві стежини.
І, побачивши світ широкий,
я сховався в кущах ожини,
а чи, може, в кущах верболозу,
щоб не лізти в колючки марно;
чекав ночі я анабіозно,
поки сонце не впало за хмари.

Віктор Кучерук
2019.10.17 08:43
Г. С...
Дарма знедавна не приходиш
Ти без пояснення причин
Туди, де пес хвостом зі сходів
Змітає пасма павутин.
Дарма вирощуєш байдужість
І себелюбство жнеш повік,
Якщо тобою занедужав

Ігор Деркач
2019.10.17 08:25
Буває і ніщо дає урок
як замінити ямбами хореї.
Сонети це не купа балачок
і не подяка Музі чи Морфею.

І рупори беремо на замок,
і маємо від болю панацею.
Уміємо у попелі думок

Іван Потьомкін
2019.10.16 21:44
Де сховок, про те вона лиш зна.
Ніхто її не бачив в пору сухостою.
Зграбненька, мов та прима-балерина,
Являється в Єрусалим лиш восени.
Дрібніш од горобця, але така ж проворна.
Не для музичного, сказати б, благозвуччя
В їм’я її вплелось Імення

Микола Дудар
2019.10.16 20:39
У бутлях світ, а небо в корках
Понтифік зник. Осиротів…
На поле битви пруть з Пріорки
Престол - хто встиг, той опосів…
А в Альпах сніг такий сліпучий!
Як хоч - засліпни, хочеш - з’їж
В Кореї "північ" знову пучить
От - от зів’яне цінний вірш…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Публіцистика)

 Життя поетів і не поетів, як воно є...
Наше дзеркало Споріднені теми:
Щодо Поезії
Дамський клуб
Клуб усамітнених чоловіків
Щодо правильності нашої мови
Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього
Вийду заміж на час кризи!

Шановні колеги,
на цій сторінці - коментарями -
ми разом із вами подаємо гарячу інформацію, -
хто, де, коли і як,
літературні справи,
довкололітературні,
цікаві зустрічі, просто життя -
наше і Майстрів.

Можливо у різних світах,
різних галактиках,
можливо поруч.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-17 15:44:16
Переглядів сторінки твору 10339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.591 / 5.5  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.10.16 09:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-17 15:46:49 ]

Отже нині, о 18-00 і пізніше.
Усіх львів'янок і гостей Західної столиці України жіночої статі, запрошуємо - на площі Ринок, столики біля скаменілого Царя морів і океанів, з відламаною десницею, що тримається на грізному не галицькому списі!
Ігор Павлюк і Редакція Майстерень і невеликий пивний фуршет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-19 12:43:45 ]
До речі, завтра, у четвер, з 18-15, знаний мольфар і поет-чарівник Ярослав Нечуйвітер наставлятиме Редакцію Майстерень на шлях мольфарства у внутрішньому дворику Бернардинського храму.
Знову ж таки, запрошуємо авторок-львів'янок і гостей Західної столиці України жіночої статі. :)
Столики під внутрішньою стіною, довідка за телефоном Редакції 8-096-3961850


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 20:51:23 ]
І де цього разу випити нам келих чаю, в оточенні спеціально запрошених для щастя Муз?
Ярославе, може у найбільш чаклунській точці історично центральної частини міста Львова?
Ви її добре знаєте.
Запрошуються відьми і чарівниці, які знають про що йдеться.
Хто з таких ось магічно налаштованих персон випадково забув (смуток осені, палаючі левади, підпалювачі злобні вурдалаки...), то пишіть ось тут-коментарями, а я підкажу де. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 20:52:11 ]
Скажімо, починаючи з 18-30, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:17:03 ]
Отже, о 18.30 ті, хто читають ці рядки, можуть приєднатися до нас завтра! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 11:23:38 ]
Як на мене, Ярославе, все пройшло вельми симпатично - магічне місце, три чарівні авторки Майстерень, і ми, скромні аматори справ небесних. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 11:46:10 ]
Все пройшло класно. Ми ше потім троха побродили Львовом в дощик, попили кави по Караїмськи з коньячком... Словом - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-13 19:06:36 ]
:)
І як казав Кобзар, "залишилися по селах діти та собаки, жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки..."
Шановне товариство, діліться, будь ласка, враженнями про фестивальний Львів :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-13 19:52:04 ]
http://sevama.uaforums.net/post56990.html#56990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-12 09:36:01 ]
15 жовтня Культурно-мистецький центр «Є» запрошує Вас на творчу зустріч із поетом Ігорем Павлюком.


Початок – 18 година.

Адреса КМЦ “Є” у м. Івано-Франківськ:
вул. Незалежності, 31 (4 поверх).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 21:11:19 ]
Можливо цікаво буде на цій сторінці подавати хроніку із життя Майстрів і нашу...

Щодо Майстрів, то інформація здебільшого печальна...

Ось стало відомо, що Мойсей Фішбейн ліг учора в лікарню...
І, взагалі, після років і років непотрібності Україні, і нині живе Мойсей Фішбейн із дружиною Оленкою в Києві майже без жодних грошових надходжень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 22:11:04 ]
А сьогодні, ось, помер наш прекрасний автор - Володимир Солодовніков.

Останнім помахом широкої душі приїжджав цього літа у Львів. Бо всюди був, а у Львові - ні. Пив з нами, ось зі мною і Ігорем Павлюком, горілку і сяяв, як сяє над рідним Запоріжжям сонце.

Звав на Хортицю цією осінню.
Тепер ось за нас добре слово в небесах мовить.

Володю, не забувайте про нас, земних, і доброї вам дороги.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 14:26:46 ]
Михайлина Коцюбинська

Пішла з життя філолог та літературознавець Михайлина Коцюбинська, племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського, була також активним учасником руху шістдесятників.

Михайлина Хомівна Коцюбинська народилась 1931 року. Працювала в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Була почесним доктором Національного університету «Києво-Могилянська академія». Лауреатом Премії імені Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, Премії імені Олени Теліги, Літературної премії імені Олександра Білецького.

Михайлина Хомівна очолювала творчий колектив, який підготував до друку і завершив у 1999 видання багатотомного зібрання творів Василя Стуса. Останнім часом працювала над багатотомником творів В'ячеслава Чорновола. З-під її пера вийшли такі книги як «Образне слово в літературному творі», «Література як мистецтво слова», «Етюди про поетику Шевченка», «Мої обрії», «Книга споминів».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 14:29:18 ]
Замість вінка
на могилу Михайлини Коцюбинської


Отого страшного 1984 року, коли з життя пішли знакові для українського дисидентства постаті – Борис Антоненко-Давидович, Валерій Марченко, Олекса Тихий, – мені на засланні написалося: «Що не рік, то земля від могил ріднішає…». Після 7 січня 2011 року, коли у вічність відійшла Михайлина Хомівна Коцюбинська, земля стане ще ріднішою.
Згасло земне життя, яке «було аргументом своєї філософії» (ці слова Альберта Швейцера часто повторювала Михайлина Коцюбинська). З нього, як із підручника, можна було вивчати, що таке свобода і сила духу, вірність правді й любов до України. А ще ота особлива її риса, про яку вона сама згадала, виступаючи 2004 року перед випускниками Українського католицького університету: «Внутрішня свобода допомагає виробити прямоходіння і прямостояння…». Вона стояла так рівно і впевнено, що на неї багатьом легко було спертися, до неї прихилитися.
Згасло земне життя, яке дало багато плоду. Блискучий літературознавець та есеїст, Михайлина Хомівна написала немислимо багато дослідницьких статей – кажу немислимо, бо як можна було встигнути стільки написати за життя, сповнене задухою цькувань, відчаєм втрат, роками вимушеного мовчання! А останніми роками вона писала всупереч хворобі й постійному болю. Вона виробила свій власний стиль – точно вивірений, ретельно огранений, дбайливо викоханий, – що його не сплутаєш з іншими. Щоб у цьому переконатися, досить перегорнути «Етюди про поетику Шевченка», «Зафіксоване й нетлінне» та двотомник «Мої обрії», який увібрав, за словами Михайлини Коцюбинської, «усе гідне, як на мене, уваги з мого майже півстолітнього наукового доробку».
Згасло земне життя, яке віддавна було й навіки залишиться окрасою українського духу. Її ім’ям пишалися книговидавці та редактори журналів, навчальні заклади, де вона читала свої лекції, та Національний університет «Києво-Могилянська академія», почесним доктором якого вона стала. Її ім’я прикрашає списки лауреатів Премії імені Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, Премії імені Олени Теліги, Літературної премії імені Олександра Білецького.
Спільнота Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу сьогодні прощається з його співзасновницею. Спільнота Українського католицького університету вдячно згадує скарб спілкування зі своїм другом і молиться за упокій її душі. А ще квилить серце тих багатьох, кого Михайлина Коцюбинська зігріла та захистила, з ким «пройшла безтрепетно по схрещених мечах»…


Мирослав Маринович,
президент Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу,
віце-ректор Українського католицького університету



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 15:56:49 ]
"«Що не рік, то земля від могил ріднішає…»" - які правдиві і гіркі слова, і без жодного пафосу.

Дуже людяний "вінок" - з квітами, які не пов"януть, хоча і не штучні.

Світла пам"ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 18:51:35 ]
Премія імені Василя Стуса
Цього року премію імені Василя Стуса отримали правозахисник Євген Захаров, історик Володимир В’ятрович та поетеса Ірина Жиленко.

Як повідомили в прес-службі Центру досліджень визвольного руху, церемонія вручення премії ім. Стуса пройшла вчора, 14 січня, у столичному Будинку вчителя. Почесну нагороду вручав відомий дисидент Євген Сверстюк, який був одним з ініціаторів її заснування.

Як зазначалося під час церемонії, Захаров удостоєний премії ім. В. Стуса за багаторічну системну роботу в сфері захисту прав людини та видавничу діяльність, зокрема за третю частину Міжнародного біографічного словника дисидентів. Україна; В’ятрович – за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби та актуальну публіцистичну працю Історія з грифом Секретно; Жиленко – за поетичну творчість і книгу спогадів Homo Feriens, унікальний літопис шістдесятників.

Нагадаємо, премія імені Василя Стуса заснована у 1989 році Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції. Вперше вручалася у Львові, а в 1990 році отримала столичний статус. Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі.

Премія традиційно вручається на Святі Різдвяних Василів, на якому згадують не тільки Василя Стуса, який народився на саме Різдво 1938 року, а й Василя Чумака, народженого 7 січня 1901, Василя Симоненка (8 січня 1935 року), Василя Еллана-Блакитного ( 12 січня 1894).

Зараз лауреатів премії ім. В. Стуса близько 60 осіб, серед яких літератори, художники, науковці, громадські діячі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-27 10:26:28 ]
Сьогодні, 26 січня, на телеканалі ТВі, у програмі «Вечір з Миколою
Княжицьким» (початок о 21 годині за київським часом) має бути розмова з
видатним українським композитором Леонідом Грабовським, що нині живе у США.
В Інтернеті можна дивитися online тут: http://www.tvi.ua/ua/tvonline/


***********************


Музика Леоніда Грабовського:


http://classic-online.ru/ru/composer/Hrabovsky/3550


***********************


Микола Бажан


НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА. Прослухавши симфонію Л. Грабовського


...Настала ніч жаска і химородна.
Купальська ніч. Знамення і дива.
Кружляючи зіницями, голодна,
На трухлім дубі ухає сова.
Гризня і виск собачого весілля.
Жадливий крекіт любострасних жаб.
Ряхтять світилки між куги й бугилля, –
Підступна путь загрозливих приваб.
Сокира вабить вигостреним лезом.
Схопи! Змахни! Повалиться Івась.
Безодня й зойк. Гопак і регіт. Безум.
Здригнулись багна. Трясця почались.
Як синій мрець, на фосфоричне пнище
Стрибне, і скрикне, й зникне Басаврюк.
Він десь у хащах ще ричить і рище,
Але до скарбу не простягне рук.
А ти тягнись, зашпортуйся в ожині,
Шипшину шарпай, шаленій, шуми!
Торкнись її, обкованої скрині,
Хапай, витягуй з дряговиння й тьми.
Хай глупо грьопне, - відгуки зловісні,
Як змії, розповзуться увсебіч,
І тільки зірка, тільки відблиск пісні
Продзюркотить крізь лихомовну ніч.
Фантомним сяйвом папороті листя
Займеться, й квітка страшно спалахне.
Це пристрасті чи присуду провістя?
Вдивись у нього й не питай мене.
Не відповім. Хилюсь. Мовчу. Вслухаюсь
У лемент флейт і тріпотіння струн
І з себе чар зігнати намагаюсь,
Та чар владує мною, мов чаклун.
Хай розсвіте. Хай світанкове lento
Почую я й зрадію, бо збагну
Прадавньої замшілої легенди
Таку наївну й мудру таїну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 17:07:25 ]

Померла Ірина Калинець

31 липня, внаслідок тяжкої і тривалої недуги на 72-му році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів). Ірина Калинець померла після тривалої недуги, фото ZIK Про це УНІАН повідомили у прес-центрі Львівського національного університету імені Івана Франка.
***
І.Калинець народилася в родині вірних Української греко-католицької церкви. З дитинства палко мріяла про незалежність України. Закінчивши слов’янський відділ філологічного факультету Львівського університету, І.Калинець працювала методистом обласного Будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекарем, викладачем української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті. Публікувала вірші для дітей. Товаришувала з дисидентами Валентином Морозом та В’ячеславом Чорноволом. У липні 1970 р. підписала протест 9 громадян Львова проти арешту В.Мороза. Восени того ж року разом з чоловіком, Ігорем Калинцем, надіслала петицію до прокуратури УССР із проханням дозволити бути присутньою на судовому розгляді справи В.Мороза. Написала листа голові Ради міністрів СССР О.Косигіну від імені родичів і друзів В. Мороза та листа до Верховної Ради УССР із протестом проти порушень у ході судового розгляду. У грудні 1971 р. поставила підпис під декларацією про створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої, до якого увійшли й В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус. 12 січня 1972 р. була заарештована у Львові. В липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік. Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області. Починаючи з 1987 року, І.Стасів-Калинець бере найактивнішу участь у пробудженні українського культурного та громадського життя Львова, в русі за відродження УГКЦ, у створенні Товариства української мови, “Меморіалу”, Народного руху України. У 1990 – 1992 рр. як начальник управління освіти виконкому Львівської облради вона впроваджувала українізацію шкільної системи, зокрема, сприяла виключенню російської мови як предмета в початковій школі та рішучому скороченню кількості російських шкіл і класів. У березні 1990 р. Ірину Стасів-Калинець обрано депутатом Верховної Ради України. 1998 року їй присвоєно титул “Героїня Світу”, а 2000 року нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ст. і 2005 року – ІІ ступеню. І.Стасів-Калинець – автор збірок “Поезії”, “Шлюб з полином”, книжок для дітей “Лелека і Чорна Хмара”, “Казки іграшкового телефону”, історичного детективу “Вбивство тисячолітньої давності”; монографії “Студії над “Словом о полку Ігоревім”, “Загадки хрещення України-Руси”, наукової розвідки “Тарас Шевченко і св. Августин”, численних публіцистичних статей, есеїв тощо.

http://www.unian.ua/news/517738-pomerla-poetesa-disidentka-irina-kalinets.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 11:52:06 ]

Мойсей Фішбейн майже втратив зір, зараз у лікарні. Хто підтримує з ним
контакт - зателефонуйте йому і скажіть добре слово підтримки