ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.28
17:41
Дякую, тобі Боже, що ти явив мене на світ, дав мені достатньо розуму, аби відрізнити світло від пітьми, а ще не вірити фінансистам, політикам і Біблії.
2025.03.28
17:39
Чому на знак пошани ми маємо комусь говорити «Ви» та ще й писати це слово з великої літери, якщо безпосередньо до Бога ми звертаємося на «ти»?
2025.03.20
11:45
Після публікації сторінки мого Читацького щоденника, присвяченої творчості Андрія Любки, я продовжую отримувати запитання: чому мені подобається цей автор?, що варто насамперед почитати з його творів?, чим він цікавий як особистість? тощо.
Спробую відпов
2025.03.19
14:49
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства.
Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н
2025.03.15
15:18
Розділові знаки змусили танцювати під свою дудку увесь алфавіт.
Знак оклику на пенсії зігнувся у знак питання.
Полюбилися дві крапки. І от вам – трикрапка.
Крапка та кома сотворили крапку з комою.
Тире – дефіс на біс.
Апостроф дивився на к
2025.03.12
11:08
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тара
2025.03.11
07:00
Не знаю, друзі, як кому, а мені у житті пофортунило. І так, що аж жижки трусяться від щастя. І все тому, що жінка у мене богиня-берегиня, вміє і приворожити, і подаруварувати неземне кохання, і карасів насмажити з цибулькою.
А в житейських премудростях
2025.03.08
23:55
Справжній московський чоловік повинен руйнувати будинки, нищити довкілля і вбивати чужих синів.
Коли говорять гармати, музам теж перепадає добряче.
Вельми стурбовані виявляються не вельми зацікавленими.
Правила гри встановлюють ті, хто грає без п
2025.03.01
23:14
Носії цінностей надірвалися, переобтяжені перебільшеною персональною вагою.
Солодка брехня звинуватила гірку правду у забрудненні меду дьогтем.
У запалі політичної боротьби втрачають здоровий глузд навіть ті, у кого він був.
Птиці, що надто надим
2025.02.27
11:43
Жінко прекрасна, хліб мій насущний,
Дякую тобі сьогодні, що ти є,
Що ти напускаєш воду у ванну,
Жінко прекрасна, що змиваєш лак на нігтях…
Надзвичайно талановитого ужгородського поета Андрія Любку іноді жартома називають позашлюбним сином Андрухович
2025.02.25
23:33
Миротворці обмежили доступ до миру.
Чорна діра поглинула сіре з усіма його відтінками.
Логіка нелюдів для людей незбагненна.
Хто забагато балакає, той небагато важить.
Крапка вважала кому кривою, кома вважала крапку обмеженою.
Гучномовець г
2025.02.24
16:04
Того року була така велика повінь, що вода зайшла навіть до хат. З часом вона відступила, але в хаті почалося щось страшне. У підпіччі щось булькало, шелестіло, билося, шуміло. Господарі перелякано дивились на те підпіччя і боялися заглянути, бо там наче
2025.02.14
23:46
Якщо комусь добре, то комусь має бути зле. На всіх добра не вистачає…
Те, що говорить москаль, ніколи не буде Україні на користь.
Пустопорожні міфи легше роздуваються.
Собаці, кажуть, собача смерть. А як щодо свинособак?
Хижак хижакові ока не
2025.02.13
00:12
Петро Гаврилович Клен – громадянин і мешканець, пасажир і читач завів собі кролика. Хорошого такого, бадьорого, красивого. Петро Гаврилович кролика дуже любив, доглядав його, тому кролик завжди був охайним і чистим. Хотів він дати кролику ім’я – так прийн
2025.02.08
10:50
Нелюдські інстинкти частіше властиві людям, ніж тваринам.
У московитів інстинкт виживання трансформувався у інстинкт завоювання.
Скрєпний інстинкт - тупикове відгалуження стадного інстинкту.
Інстинкт «вічної правоти» водить вічнокривими стежками.
2025.02.06
00:39
Цю історію розповів мені колишній парторг колгоспу «Шлях Ілліча» Петро Іванович Лукін. У Криму в ті роки він славився як правдолюб: навіть з партії та з колгоспу його вигнали, як він висловився, «за правду». Хоча злі язики говорили, що начебто за контраба
2025.02.05
09:27
Где-то за неделю до Шавуот появляется одна из наших сотрудниц с подносом ватрушек и предлагает всем нам, ее сослуживцам, отведать:
– Это от Жанны.
Жанну мы знаем как одного из ведущих специалистов процветающей фирмы .
– А что, у нее день рожденья или
2025.02.04
16:52
Оце, друзі, втелющилася у главу блага ідея
І така несподівана, що аж рота роззявив. І стало моторошно. Відкриюся і буде що буде.
Закортіло відпустити бороду. І не тому, що сподобався образ підтоптаного Алена Делона, а тому що ціни на одноразові станки
2025.02.02
11:03
Не знаю як ви, шановні, друзі, а я боюся до дрижаків своєї дружини-берегині. Хоч і люблю безтямно.
А чому боюся - запитаєте ви. Так і бога одночасно і бояться, і люблять. Люблять за те, що він прощає глупства окаянним грішникам, а бояться за те, що може
2025.01.30
20:12
ВИБРАНА ПРОЗА l
Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXl - XXII»
Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXIII - XXIV»
Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXV - XXVI»
Анней Луцій Сенека «Моральні листи до Луцилія. XXVII -
2025.01.29
22:05
– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ.
– Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло.
Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами,
2025.01.29
12:11
Державна нація притягує чужих, бездержавна – відштовхує своїх.
І українців і євреїв інстинкт виживання змушував приховувати своє походження.
Пам’ять людства переобтяжена негативними ярликами.
Потвори хоч і неповторні, але насамперед потворні.
2025.01.26
22:03
Дівчинка й хлопчик, граються разом & жодної тут риторики. Неминучий джінґлбелз на мить, ледь віддалік, за кадром. В цей раз без вокалів, із тонким аранжуванням скрипочками й віолончелями, неначе сам герр Моцарт пойнявся оце неминучістю та у власний смак р
2025.01.26
00:17
Життя багатозначне. Однозначні тільки народження і смерть.
Проминувши вхід, можна одразу піти на вихід.
Філософ глибоко мислив, але мілко плавав.
Поганий той диктатор, що не мріє стати Прокрустом.
Дикому народові цивілізація лише шкодить.
Н
2025.01.14
19:02
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
2025.01.13
23:08
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кух
2025.01.13
18:41
Дружина прокурора жила у великому домі зі скляними вікнами, що був збудований з цегли. Ту цеглу виготовляли на великому тлустому заводі, що стояв на березі ріки – широкої та глибокої, де водилась луската риба, а на берегах росли непролазні верболози. Друж
2025.01.11
23:52
Шляхи завойовників вимощені претензіями на винятковість.
Межу між Європою і Азією слід перенести на західні кордони росії.
Московити дуже довго робили з українців малоросів. Нині вони прискореними темпами перетворюють малоросів знову на українців.
2025.01.08
15:12
Рід Туринчуків, що в давні часи звався просто рід Турин – давній гуцульський рід, що бозна коли (але люди пам’ятають) володів землями біля нинішніх сіл Брустури та Прокурава. Замок ватажка роду стояв на вершині гори Брусний і називався Сторожа Волове Око.
2025.01.03
18:08
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2024.12.31
23:44
Художник Шишкін озирає пажиті,
поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно
2024.12.29
11:22
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий.
Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй.
Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі.
Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі…
Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн
2024.12.25
13:36
Повертаючись додому «городами», щоб трішки скоротити маршрут, із вщент заповненими пакетами, вона несподівано зупиняється перед новим скляним двоповерховим прямокутником, на козирку якого весело посміхаються різнокольорові літери: «Майстерні сучасного тан
2024.12.25
00:33
Я не прихильник давніх магічних ритуалів, але деякі звичаї індоєвропейців викликають у мене сентименти, тому коли насувались чергові зміни в календарі, я вирішив купити собі ялинку. Покинувши свою обитель, я подався на берендейське торжище – найближчий ри
2024.12.22
22:22
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкоп
2024.12.16
23:25
Чеширський кіт помітив тапки путіна. Відтоді путін дуже дивно посміхається.
Якщо центр прийняття рішень не сумісний з головою, то й самі рішення будуть, відповідно, через задницю.
При патологіях мозку окуляри не допомагають навіть мавпам.
Де не
Останні надходження: 7 дн |
30 дн |
...
Останні коментарі: сьогодні |
7 днів
Нові автори на сторінці:
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші Словники
Дякую за співзвучність.
Сподіваюсь, що цей невеличкий нарис привернув чиюсь увагу до творчості яскравого молодого поета і прозаїка.