ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Залюбовська
2020.04.02 20:38
перемовчи
нелегко
та нехай
спливає тіло
кров’ю
і сльозами
а словом ні
зарано

Євген Федчук
2020.04.02 17:10
Ой, були в селі одному біда за бідою,
Почали туди вчащати чорти чередою.
То столочать комусь ниву, то зведуть худобу,
То й господаря самого доведуть до гробу.
Страшно стало в селі жити, бо ніхто не знає,
Коли саме і до нього біда завітає.
І не знали

Козак Дума
2020.04.02 15:44
У тебе цілий всесвіт в голові,
як раптом із-під ніг земля зникає,
і пристрасті на відстані снігів
емоціями душу огортають…

Два озера зелені розлились
і серце моє вщерть заполонили.
В очах у тебе чиста неба вись,

Олександр Панін
2020.04.02 14:57
Опришки чорновусі,
Майстри ми контрибуцій,
Лихвар, купець, не зустрічайтесь нам.
Удень відпочиваєм,
Із вечора гуляєм
І «півника» пускаємо панам.

Ми б радо працювали,

Тетяна Левицька
2020.04.02 14:15
Ты не спрашивай больше, зачем она пьёт Амаретто,
и о прошлом не надо, давно все быльём поросло.
Только ночью в тиши вдруг рапидом всплывают сюжеты -
речка-змейка, на пляже дырявая лодка, весло.

Незабудки - вкрапление неба на поле-батисте,
две сосн

Ніна Виноградська
2020.04.02 13:22
Моя плането, в тебе є доволі –
Пісень і квітів, хліба на столі.
Та хтось незримий вліз у наші долі,
Ми перед ним безсильні, як малі.

Небачена, нечувана, затята,
Убивча сила плине по землі.
Ні відкупитись, ні відсповідати –

Олександр Сушко
2020.04.02 11:09
Чорна біда — велика як океан і глибока як Маріанська западина, прийшла в життя кожного чесного українця. І не обійти її, і не об’їхати. А всьому виною те, що душі в них не черстві, вболівають за нашу державу як за свою рідну дитину. Коли почалася війна з

Сергій Губерначук
2020.04.02 09:23
Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку.

Я вже був колись. Бачив небо

Іван Потьомкін
2020.04.02 09:12
– Послушайте, Арье, – обратился как-то Пинхас к своему коллеге-физику, – всякий раз, когда в среду я читаю “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”, меня так и подмывает спросить: “А с каких пор эти нечестивцы ликуют?” Если предположить,

Козак Дума
2020.04.02 08:59
Утону я в очах твоїх… Ладно?
Це для мене велике щастя!
Підійду і промовлю, – Здрастуй,
я кохаю тебе! Це складно?

Ні не складно, а дуже важко!
Дуже трудно любити! Віриш?
Упаду як з небес пташка.

Олександр Олехо
2020.04.02 08:01
Ох, і наліталась я сьогодні – каже жінка, повертаючись додому після шопінгу. Я не тупий і не наївно-довірливий. Був би таким, неодмінно встав би з дивану і подивився, а чи не виросли у жінки крила на спині. Але я маю життєвий досвід і не цураюсь логічно

Віктор Кучерук
2020.04.02 07:09
Відходять дні нестримано, як сльози
Обтяжених реальністю надій, –
А я іду все далі по дорозі
Мені життям присуджених подій.
А я ніяк не можу зрозуміти,
Помалу відживаючи свій вік, –
Чому одним летять під ноги квіти
І хто камінням цілить у мій бік?

Микола Соболь
2020.04.02 07:00
Сьогодні – хіба це багато?
До неба тягнеться трава.
У затишній твоїй кімнаті
Промінчик сонця ожива
І жевріють іще надії
Цей день прожити без утрат.
Короновірус, пандемія.
Усі ув’язнені без ґрат.

Ігор Федів
2020.04.01 20:32
Особисто шляхи обирає,
Чи у долі питає дорогу
І чужої ідеї жадає,
Чи своєю дає допомогу.
Нерухомо сидить на дивані,
Чи іде у світи невідомі,
Розчиняє себе у нірвані,
І йому мозолі незнайомі,

Євген Федчук
2020.04.01 20:19
Легенда гарна, що прийшла зі сходу.
Хоча, хто знає, звідки там взялась,
Можливо, хтось її почув у нас,
Бо ж тут чимало вешталось народу.
Сподобалась, от і взяли собі.
А в нас вона із часом геть забулась
І лиш тепер, надіюсь, повернулась.
Та висновк

Олександр Панін
2020.04.01 18:04
Ми часто
не усвідомлюємо небезпеку
власного необережного
слова…

***

Вони були молоді,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Тарас Ріль
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»

Визнаємо ми оте, чи не визнаємо, але ідея людини
таки єдиний шлях нашої самореалізації. )
Тому ставлячись до неї із найвищою повагою,
ми, вочевидь, ніяк не нашкодимо собі. )

Або чому адміністрація "ПМ" зобов'язана знижувати оцінки за публікаційні «наїзди» на людину
Прийнято вважати, що "людина за Образом і в Подібності" (до Творця), що сказано Творцем: "Людина - це добро", "це добре", тому ставлення до людей і людини, це ставлення до Божого (Творцевого), в тому числі і в нас.
А також виходимо з того, що "Майстерні" мають підстави встановлювати певний порядок на своїх сторінках, і кому таке не до вподоби, той не змушений це все терпіти.:(

Йдеться, звісно, про відповідальність адміністрації "ПМ" за те, що виливається у світ зі сторінок "ПМ".

Щодо використання люди і людина

Адміністрації легше давати посилання на цю сторінку, аніж переконувати раз за разом декого із авторів, що, принаймні для "ПМ", немає жодного сумніву в тому, що існує Бог Творець (бо, вочевидь, існують ще й інші боги, не творці, в тому числі і широковідомий "Господь Бог"), і що існує його Творіння - прекрасні досконалі - у тому числі й Людина, яка за Образом і в Подібності.
Тому, коли деякі автори дозволяють собі писати недобрі слова про явище людини взагалі, а не про недоліки когось, чогось конкретного, то це глибоко образливо для тих із нас, що вважають за Найвищий дар - ставати людиною, залишатись людиною, цінять своє знаходження серед людей, і, напроти, усіляких негідників бачать саме, як нелюдів.

Та, звісно, проблема не лише в тому, що на основі діянь окремих нелюдів не можна засуджувати явище людини в цілому, нехай і забуваючи, що свої Творіння уповноважений і здатен судити лише людський Творець.
Бо сказано (Мат.12.30):
31 Задля цього кажу вам, що кожний гріх і хула будуть відпущені людям, а хула проти духа не буде відпущена.
32 І хто тільки скаже слово проти людського сина, відпуститься йому; а хто скаже проти духа святого, не відпуститься йому, ані в цім віці, ані в будучому.
33 Або виплекайте добре дерево і його плід добрий, або виплекайте погане дерево і його плід поганий: бо від плоду пізнається дерево..."

Не збираюся трактувати сказане Ісусом. Але серед інших висновків один очевидний - не потрібно хулити і руйнівно лихословити, тим більше узагальнюючи проти явища людини в цілому, бо точно наші слова, крім можливої конкретної неправдивості, торкнуться і Духа Святого, який в нас. Окрім, певно, нелюдів?

Проблема і в тому, що вимоги до рівня авторського інтелекту, і рівноваги в різних питаннях буття, і в поезії нині значно вищі, аніж те було донедавна. Мало вже писати лише про те, що власним досвідом проведено крізь душу і серце, писати лише про своє. Нині справжній автор говорить (творить) усім масивом рідної мови - досвідом багатьох і багатьох її авторів і користувачів, і, частіше за все, говорить про світ особисто не знайомий йому, де потрібно з любов'ю охоплювати чуже, як своє, не стаючи суддею, обіймати серцем своїм всі витоки вже далеко не своїх знань - і, поміж іншого, не зупинитися на латинській вихолощеності "homo", не спинитися й на "gomos" греків, як і на їхньому "антропос" (той, чий погляд направлений вгору), не заспокоїтися і на більш древніх багатоваріантних витоках мудрості... І тоді з вуст ніколи не полине хула (від лат. глотка), бо хоча би в найменшій мірі, але побачиться Промисел Божий цілісніше.

Отож, без такого бачення - в цілому, юним нашим авторам не варто у своїх ранніх спробах, суєтно узагальнюючи, послуговуватися штампами "люди", "людина" - бо таки за цими словами завжди видніє Бог і дуже легко (чи не завжди?) своїми недосвідченими рядками завдати собі шкоди, та й читачу теж. Бо ж навряд чи вистачить майстерності оминути "бісівщину", надати "людині" належного звучання. А за шкоду і інші лиха на сторінках "ПМ" відповідає адміністрація, і її завдання - впливати на такі явища, давати їм оцінку.

Утім, багато хто зауважить, що весь український світ користається "людиною", "людьми" наліво і направо, і вкрай нерозбірливо, як тим же вульгарним "любИй". На жаль саме так все і є, і це виглядає великою проблемою - оця, і не тільки ця, нерозбірливість. І можливо саме з неї, нашої загальної нерозбірливості, і витікає проблематика "багато званих та мало обраних"?
Але є ще один важливий момент - уявні "низи" завжди говорять дещо іншою, в т.ч. і понятійно, мовою, ніж аристократія.
Не будьмо вічними "низами", будуймо і мову, традиції аристократії в Україні.


Приповідка, щодо "холоду" й "тепла", "пітьми" і "світла", "добра" і "зла"

Якось професор одного відомого університету задав своїм студентам запитання:

- Чи є Бог творцем усього сущого?
Один зі студентів хоробро відповів:
- Так, є!
- Тобто , ви вважаєте, що Бог створив все? - запитав професор.
- Так - рішуче відповів студент.
- Якщо Бог створив усе, тоді Він створив і зло. А відповідно до загальновідомого принципу, що стверджує, що по нашій поведінці і наших справах можна судити, хто ми такі, ми повинні зробити висновок, що Бог і є зло, - сказав на це професор.

Студент замовк, оскільки не міг знайти аргументів проти залізної логіки викладача.
Професор ж бо, задоволений собою, похвастався перед студентами, що, мовляв, він ще раз довів їм, що релігія є лише міфом, придуманим людьми.

Але тут підняв руку інший студент:
- Можна у зв'язку із цим задати вам запитання, шановний професоре?
- Звичайно.
- Пане професоре, а чи існує холод?
- Що за питання?! Звичайно, існує. Вам ж бо колись таки бувало холодно?
Студенти захихотіли з простацького запитання свого товариша. Та він продовжував:

- Але в дійсності холоду немає. Згідно із законами фізики те, що ми вважаємо холодом, є відсутністю тепла. Тільки об'єкт, що випускає енергію, піддається вивченню. Тепло є те, що змушує тіло або матерію випускати енергію. Абсолютний нуль (- 273° С) є повна відсутність тепла, і будь-яка матерія при такій температурі стає інертною й нездатною реагувати. Холоду в природі немає. Це слово придумали, щоб описати свої відчуття, коли не вистачає тепла.

Потім студент продовжив:
- Пане професоре, а чи існує пітьма?
- Звичайно, існує, і ви це знаєте самі... - відповів професор.

Студент знову заперечив:
- І тут ви не праві, пітьми також немає в природі. Пітьма, у дійсності, є цілковитою відсутністю світла. Ми можемо вивчати світло, але не пітьму. Ми можемо використовувати призму Ньютона для того, щоби розкласти світло на його складові й виміряти довжину кожної хвилі. Але пітьму не можна виміряти. Промінь світла може освітити пітьму. Але як можна визначити рівень темряви? Ми вимірюємо лише кількість світла, чи не так? Пітьма - це слово, яке лише описує стан, коли немає світла.

Студент був налаштований по-бойовому і не вгамовувався:
- А тепер скажіть, будь ласка, тож чи існує зло, про яке ви говорили?
Професор, уже непевно, але відповів:
- Звичайно, я ж пояснив це, якщо ви уважно мене слухали. Ми бачимо зло щодня. Воно проявляється в жорстокості людини до людини, у безлічі злочинів, чинених повсюди. Так що зло усе-таки існує.

На це студент знову заперечив:
- І зла теж немає, точніше, воно не існує саме по собі. Зло є лише відсутність Бога, подібно тому, як тьма і холод - відсутність світла й тепла. Це ("зло")- усього лише слово, використовуване, щоб описати відсутність Бога. Не Бог створив зло. Зло - це результат того, що трапляється з тим, у чиїм серці немає Бога. Це як холод, що наступає при відсутності тепла, або пітьма - при відсутності світла.

Професор замовк і сів на своє місце.

* Студента звали Альберт Ейнштейн. І ця історія, кажуть, дійсно відбулася з ним в часи його студентської молодості.




• Радянська історія.
ГОЛОДОМОР
Як захід жер хліб, який вкрали у вмираючих. Ганьба Європі...



Як союз разом із всіма іншими Америками Європами зростив і навчив нацистів усьому, що вже робилося з нами на теренах СРСР.



Комунізм - абсолютне зло, але ж Росія поки дає нафту і газ, а це ж індульгенція за всі злочини минулого і майбутнього!..




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-26 00:26:44
Переглядів сторінки твору 32560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2020.04.02 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-01-15 00:39:06 ]
Дивно. А Ви попередній, той що спровокував мене на відповідну реакцію проглянули? Там де мене прямо, не опосередковано, обкладено матюччям та гнівними філіппіками? Так би мовити - новорічний презент? Я ж не прошу видаляти...оте. Нащо? Людина обляпала власний поетичний мундир, то хай за собою і підчищає. Тепер на Вас хоче перекласти функцію підмітайла. Провокує на детруктив.
Я Вам не указ, оскільки тут гість, а не господар. Отже і вести себе мушу у відповідних рамках - толерантно і уважно до чемних авторів. Але обсценна лексика вищезазначеного пана буде мати належну відсіч як у сатиричних творах, так і в коментарях. В межах розумного, звичайно.
До речі, якби не цей сайт, то якісної публікації у журналі "Дзвін" мені б зробити не вдалося. Читайте у січневому номері. Якщо буде час і бажання.
Шануймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 12:53:03 ]
Ми над усім цим працюємо, просто не завжди є змога миттєвого вирішення проблематики.
Це добре, що ПМ у чомусь помічне.
Тож і головне для нас - комфорт у творчості і достойному поезії спілкуванні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-02-05 12:04:54 ]
Шановна Редакціє!..
Ви можете вгамувати С. Гупала?
Він безпідставно зачіпається до Вален Серца, відверто провокуючи його на конфлікт...
Оскільки я вже маю неприємний досвід спілкування із ним, то прошу: застосуйте власні повноваження для вгамування оцієї злісної агресії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 12:48:59 ]
Вален Серца заблоковано за агресивно неадекватне коментування. Більшість перлів видалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-02-10 13:28:24 ]
Дякую за блокування Валена Серца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-02-05 12:13:14 ]
Прошу шановну редакцію заблокувати Юрія Ерметова.
Його "твори" - явна липа, недаремно він має дуже низький рейтинг. Якщо чоловік з 2010 року нічого вартісного не написав, а сіє розбрат і обзиває, пора його вгамувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 12:50:39 ]
Адміністрація уважно поставилася до цієї проблеми. Ми і справді повинні втримати ситуацію творчого комфорту на сторінках ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-02-10 13:26:14 ]
Сподіваюся, що увага адміністрації ПМ буде дієвою, і з-під "пера" кандидата наук Юрія Олеговича Ерметова не вилітатимуть у мій бік перли на кшталт "дупоглечик"... Зрештою, мені відомо, де мешкає цей кандидат... При нагоді - можу у гості завітати. Гадаю, що у Ю. Ерметова вистачить розуму не шукати проблем на свою голову.
Шануймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-02-10 17:44:39 ]
Шановний Сергію, ви ж розумієте, що ми не адміністрація чогось такого, на кшталт, концтабору. Тому і справді уповільнені і якось незрозуміло замислені, в пошуках, передусім, поетичних рішень. )
Але інколи все таки ситуація доводить до "ручки" в усіх сенсах, тоді ми вже на щось зважуємось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-02-11 16:10:04 ]
Офіційно: моє прізвище Ерметов.
Єрметов Юрій – це провокація...
Отож, якщо хтось "вирішить" когось блокувати – робіть це, будь ласка, акуратно: "із розумом та совістю"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2018-02-16 19:07:56 ]
Прошу Адміністрацію ПМ заблокувати акаунт Єрметова Юрія (наголошую: Є-, а не Е-), оскільки це відверта провокація стосовно мене особисто.
Також вважаю, що через ІР-адресу можна було б визначити ту особу, яка це чинить...


1   ...   5   6   7   8   9   Переглянути все