ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2017.10.20 17:09
С.119 «Наближалося 17 жовтня 1905 року. Марія Костянтинівна наготовилася вже до від’їзду в Галичину, я – до Києва, коли зовсім несподівано, блискавкою майнула звістка про залізничний страйк: зупинилися поїзди, замовкла почта і ми мусили припинити свої зб

Галина Онацька
2017.10.20 16:59
Білим помахом крил, журавлиних надій,
Не повернеться знов серця вірного втіха.
Там де разом були на стежинах із мрій
Вже панує печаль, градом всіялось лихо.
Йшла наосліп вперед і не вірила в смерть,
Бо кохання жило, гріло і рятувало,
Та лихої війни

Галина Онацька
2017.10.20 16:55
Так хочеться, щоби настав кінець війні,
Щоб більш не гинули солдати й мирні люди!
Щоб очі діток не були сумні,
Щоб біль та жах більш не стискали груди.
Щоб Україна врешті-решт перемогла
Заброд-загарбників в Донбасі, іго люте...
Та ще, щоб совість до

Маркіяна Рай
2017.10.20 12:36
А мені до сонця, а мені до сонця би дотягнутись!
Хай би соки всі, хай би соки мої осушило.
Бо мене тут наскрізь пронизує слово-шило.
А моє? - Моє так і не зворушило.

А мені до серця, а мені до серця би докричатись!
Хай стискає груди, хай збивається

Маркіяна Рай
2017.10.20 12:35
Ця весна принесла нам багато лиха у повенях.
Я навчилася бути тихою - мудро й завбачливо,
І розсіяла пам'ять, що пилом зависла в променях,
І пробачила рікам, що водами б'ють розпачливо.

Так бурхливо несеться ріка життя, безкінечності,
Прокладаючи

Кристіан Грей
2017.10.20 10:46
Newark оточений з трьох боків,
У ньому є все, як в Греції,
Саме там неймовірних красунь я зустрів
І побачив багато ще дечого.


18.10.17

Галина Онацька
2017.10.20 10:13
Чи зігріє осінь золотом багряним?
В стрічках жовті коси виїли тумани.
Полотно яскраве вицвіло пастельно,
Сонце, ще ласкаве, гладить карамельно.
Річка заблукала поміж верболозів,
Бо ж вона не ждала вранішніх морозів.
Шерхнуть трави біло… опадає листя

Галина Онацька
2017.10.20 10:07
Запам'ятайте мене коханою,
Запам'ятайте мене щасливою!
Нехай не буду на серці раною,
А ні болючою, а ні жахливою.

Запам'ятайте всі українкою,
У вишиванці, вінку з ромашками.
Моє життя теж було сторінкою

Серго Сокольник
2017.10.20 02:33
Три долі краплі вогняні
Упали у твої долоні
На перехресті дивоснів,
Немов дощі на підвіконня.

І перша крапля то життя
В його скорботі та стражданні.
А друга час без вороття.

Галина Онацька
2017.10.19 20:44
Листя з клена, з липи листя – наче марево лампад!
У яскравому намисті горобиновий каскад.
Золото вбирають очі… Світ безмежної краси,
Що промінчиком лоскоче, сяє в відблисках роси.

Загорілись, запалали багряницями гаї,
Золотом стежки прослали у літа

Галина Онацька
2017.10.19 20:31
У мами від сліз часто очі бувають червоні,
Не раз уночі чув, як плакала гірко-прегірко.
А якось спитав, відповіла, що то від безсоння.
І ще показала матуся мені в небі зірку.

Казала вона, що на ній спочиває наш тато,
Він був на війні, нас із братом

Ірина Саковець
2017.10.19 20:01
Вливається ранок спокійною осінню в дім,
ховаючи почерк дощу на асфальті старанно.
Тополі в полоні туманом насичених марень,
а небо у тихій задумі, тремтливо-блідій.

У золоті кленів кружляє загублений час,
і світ за вікном – наче давня пожовкла сві

Любов Бенедишин
2017.10.19 15:48
Голосок мелодією бавиться.
І стрибають, мов по бездоріжжю,
Пальчики по чорно-білих клавішах.
Пальчики… не рук – тендітних ніжок.

Ходить час долівкою холодною.
Підманула доля, підмінила…
Пісня – як місток понад безоднею.

Маркіяна Рай
2017.10.19 15:18
Обірвало мій берег, стою (як жива) нежива.
Все ще гупає в скронях, та це вже не пульс, а повінь.
Як на березі іншім візьмуться збирати жнива -
На моїм зазбирають каміння і груди крові.

Обірвало мій берег, розірвало на клапті плоть.
Чи глуха, а чи

Ірина Вовк
2017.10.19 15:15
С.109 «Марія Костянтинівна Заньковецька – ім’я, відоме кожній театральній людині не тільки України, але й усього Союзу, - ім’я, що в свій час хвилювало й примушувало тремтіти серця самих байдужих глядачів. Мені припало велике щастя бути її ученицею, дру

Микола Соболь
2017.10.19 06:53
То може звідси гнати мову?
Достатньо буде – язика.
Де не послухаю розмову,
Те кожен п’ятий натяка…
Там заканючили мадяри –
Європі ви даремний груз.
На сході мокши-яничари
І митно-варварський союз.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Ірина Вовк
2017.06.10

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика

 Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»

Визнаємо ми оте, чи не визнаємо, але ідея людини
таки єдиний шлях нашої самореалізації. )
Тому ставлячись до неї із найвищою повагою,
ми, вочевидь, ніяк не нашкодимо собі. )

Або чому адміністрація "ПМ" зобов'язана знижувати оцінки за публікаційні «наїзди» на людину
Прийнято вважати, що "людина за Образом і в Подібності" (до Творця), що сказано Творцем: "Людина - це добро", "це добре", тому ставлення до людей і людини, це ставлення до Божого (Творцевого), в тому числі і в нас.
А також виходимо з того, що "Майстерні" мають підстави встановлювати певний порядок на своїх сторінках, і кому таке не до вподоби, той не змушений це все терпіти.:(

Йдеться, звісно, про відповідальність адміністрації "ПМ" за те, що виливається у світ зі сторінок "ПМ".

Щодо використання люди і людина

Адміністрації легше давати посилання на цю сторінку, аніж переконувати раз за разом декого із авторів, що, принаймні для "ПМ", немає жодного сумніву в тому, що існує Бог Творець (бо, вочевидь, існують ще й інші боги, не творці), і що існує його Творіння - прекрасні досконалі - у тому числі й Людина, яка за Образом і в Подібності.
Тому, коли деякі автори дозволяють собі писати недобрі слова про явище людини взагалі, а не про недоліки когось, чогось конкретного, то це глибоко образливо для тих із нас, що вважають за Найвищий дар - ставати людиною, своє знаходження серед людей, і, напроти, усіляких негідників бачать, як нелюдів.

Та, звісно, проблема не лише в тому, що на основі діянь окремих нелюдів не можна засуджувати явище людини в цілому, нехай і забуваючи, що свої Творіння уповноважений і здатен судити лише людський Творець.
Бо сказано (відповідаючи, в основному, фарисеям, ред) вже скоро як 2000 літ тому (Мат.12.30): "Хто не є зі мною, є проти мене, і хто зі мною не збирає, розкидає.
31 Задля цього кажу вам, що кожний гріх і хула будуть відпущені людям, а хула проти духа не буде відпущена.
32 І хто тільки скаже слово проти людського сина, відпуститься йому; а хто скаже проти духа святого, не відпуститься йому, ані в цім віці, ані в будучому.
33 Або виплекайте добре дерево і його плід добрий, або виплекайте погане дерево і його плід поганий: бо від плоду пізнається дерево.
34 Роде гадючий, як можете добро говорити, будучи злими? Бо з повноти серця уста говорять.
35 Добра людина з доброго скарбу добро виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
36 Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, що люди скажуть, дадуть за нього відповідь в день судний;
37 бо від слів своїх оправдаєшся, і від слів своїх будеш засуджений..."

Не збираюся трактувати сказане Господом нашим Ісусом Христом. Але серед інших висновків один очевидний - не потрібно хулити і руйнівно лихословити, тим більше узагальнюючи проти явища людини в цілому, бо точно наші слова, крім можливої конкретної неправдивості, торкнуться і Духа Святого.

Проблема і в тому, що вимоги до рівня авторського інтелекту і в поезії нині значно вищі, аніж те було донедавна. Мало вже писати лише про те, що власним досвідом проведено крізь душу і серце, писати лише про своє. Нині справжній автор говорить (творить) усім масивом рідної мови - досвідом багатьох і багатьох її авторів і користувачів, і, частіше за все, говорить про світ особисто не знайомий йому, де потрібно з любов'ю охоплювати чуже, як своє, не стаючи суддею, обіймати серцем своїм всі витоки вже далеко не своїх знань - і, поміж іншого, не зупинитися на латинській вихолощеності "homo", не спинитися й на "gomos" греків, як і на їхньому "антропос" (той, чий погляд направлений вгору), не заспокоїтися і на більш древніх багатоваріантних витоках мудрості... І тоді з вуст ніколи не полине хула (від лат. глотка), бо хоча би в найменшій мірі, але побачиться Промисел Божий цілісніше.

Отож, без такого бачення - в цілому, юним нашим авторам не варто у своїх ранніх спробах суєтно послуговуватися штампами "люди", "людина" - бо таки за цими словами завжди видніє Бог і дуже легко (чи не завжди?) своїми недосвідченими рядками завдати собі шкоди, та й читачу теж. Бо ж навряд чи вистачить майстерності оминути "бісівщину", надати "людині" належного звучання. А за шкоду і інші лиха на сторінках "ПМ" відповідає адміністрація, і її завдання - впливати на такі явища, давати їм оцінку.

Утім, багато хто зауважить, що весь український світ користається "людиною", "людьми" наліво і направо, і вкрай нерозбірливо. На жаль саме так все і є, і це виглядає великою проблемою - оця, і не тільки ця, нерозбірливість.
І можливо саме з неї, нашої загальної нерозбірливості, і витікає проблематика "багато званих та мало обраних"?

Якщо точніше, то в Євангелії від Луки цей фрагмент у перекладі Рафаїла Турконяка такий:
"...15 Почувши ж це якийсь з тих, що сиділи при столі, сказав йому: Блаженний той, хто їстиме хліб в божім царстві.
16 Він же сказав йому: Якийсь чоловік робив велику вечерю, і запросив багатьох,
17 і післав раба свого в час вечері, щоб сказати запрошеним: Ходіть, бо вже [все]готове.
18 І почали разом відмовлятися всі. Перший сказав йому: Поле я купив і потрібно мені, вийшовши, побачити його: благаю тебе, вважай мене за виправданого.
19 І другий сказав: Купив я п'ять пар волів і іду випробувати їх, благаю тебе, вважай мене за виправданого.
20 І інший сказав: Жінку взяв я і задля цього не можу прийти.
21 І, прийшовши, раб розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Скоро вийди на площі і вулиці міста і введи сюди бідних і слабких і сліпих і кульгавих.
22 І сказав раб: Пане, сталося так як наказав ти, і ще є місце.
23 І сказав пан до раба: Вийди на шляхи і огорожі і силуй увійти, щоб наповнився мій дім:
24 кажу бо вам, що ні один з тих запрошених мужів не скоштує моєї вечері. [Багато бо є покликаних, мало ж обраних]..."


Приповідка, щодо "холоду" й "тепла", "пітьми" і "світла", "добра" і "зла"

Якось професор одного відомого університету задав своїм студентам запитання:

- Чи є Бог творцем усього сущого?
Один зі студентів хоробро відповів:
- Так, є!
- Тобто , ви вважаєте, що Бог створив все? - запитав професор.
- Так - рішуче відповів студент.
- Якщо Бог створив усе, тоді Він створив і зло. А відповідно до загальновідомого принципу, що стверджує, що по нашій поведінці і наших справах можна судити, хто ми такі, ми повинні зробити висновок, що Бог і є зло, - сказав на це професор.

Студент замовк, оскільки не міг знайти аргументів проти залізної логіки викладача.
Професор ж бо, задоволений собою, похвастався перед студентами, що, мовляв, він ще раз довів їм, що релігія є лише міфом, придуманим людьми.

Але тут підняв руку інший студент:
- Можна у зв'язку із цим задати вам запитання, шановний професоре?
- Звичайно.
- Пане професоре, а чи існує холод?
- Що за питання?! Звичайно, існує. Вам ж бо колись таки бувало холодно?
Студенти захихотіли з простацького запитання свого товариша. Та він продовжував:

- Але в дійсності холоду немає. Згідно із законами фізики те, що ми вважаємо холодом, є відсутністю тепла. Тільки об'єкт, що випускає енергію, піддається вивченню. Тепло є те, що змушує тіло або матерію випускати енергію. Абсолютний нуль (- 273° С) є повна відсутність тепла, і будь-яка матерія при такій температурі стає інертною й нездатною реагувати. Холоду в природі немає. Це слово придумали, щоб описати свої відчуття, коли не вистачає тепла.

Потім студент продовжив:
- Пане професоре, а чи існує пітьма?
- Звичайно, існує, і ви це знаєте самі... - відповів професор.

Студент знову заперечив:
- І тут ви не праві, пітьми також немає в природі. Пітьма, у дійсності, є цілковитою відсутністю світла. Ми можемо вивчати світло, але не пітьму. Ми можемо використовувати призму Ньютона для того, щоби розкласти світло на його складові й виміряти довжину кожної хвилі. Але пітьму не можна виміряти. Промінь світла може освітити пітьму. Але як можна визначити рівень темряви? Ми вимірюємо лише кількість світла, чи не так? Пітьма - це слово, яке лише описує стан, коли немає світла.

Студент був налаштований по-бойовому і не вгамовувався:
- А тепер скажіть, будь ласка, тож чи існує зло, про яке ви говорили?
Професор, уже непевно, але відповів:
- Звичайно, я ж пояснив це, якщо ви уважно мене слухали. Ми бачимо зло щодня. Воно проявляється в жорстокості людини до людини, у безлічі злочинів, чинених повсюди. Так що зло усе-таки існує.

На це студент знову заперечив:
- І зла теж немає, точніше, воно не існує саме по собі. Зло є лише відсутність Бога, подібно тому, як тьма і холод - відсутність світла й тепла. Це ("зло")- усього лише слово, використовуване, щоб описати відсутність Бога. Не Бог створив зло. Зло - це результат того, що трапляється з тим, у чиїм серці немає Бога. Це як холод, що наступає при відсутності тепла, або пітьма - при відсутності світла.

Професор замовк і сів на своє місце.

* Студента звали Альберт Ейнштейн. І ця історія, кажуть, дійсно відбулася з ним в часи його студентської молодості.




• Радянська історія.
ГОЛОДОМОР
Як захід жер хліб, який вкрали у вмираючих. Ганьба Європі...



Як союз разом із всіма іншими Америками Європами зростив і навчив нацистів усьому, що вже робилося з нами на теренах СРСР.



Комунізм - абсолютне зло, але ж Росія поки дає нафту і газ, а це ж індульгенція за всі злочини минулого і майбутнього!..




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-26 00:26:44
Переглядів сторінки твору 21300
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.10.15 21:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:29:20 ]
та ну. конкурси проводити потрібно. війни починаються з емоцій і поранених амбіцій. але рано чи пізно настає мир. і потрібно ( я знаю, що це дуже важко) пробачати людей, адже так проявляється людяність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:48:10 ]
На жаль, тоді хоч якось працювала інституція редакторів, яка в результаті тих воєн розпалася. Читаючи хроніки конкурсів стає помітно, що багато хто з тих, які голосували, створюючи саме рейтинг Майстерень, через ті події (які повторювалися з конкурсу в конкурс) в подальшому відмовилися це робити, як і бути діючими редакторами на ПМ.

Тобто, зруйнована виявилася попередня модель суспільного ПМ існування. Створити іншу модель можна, але наразі в адміністрації не доходять руки.
Вже після створення нової моделі можна знову повертатися до питання організації конкурсів, загальним опитуванням, як ми це чесно і прозоро намагалися робити, так що до чого тут висловлювання Наполеона - не зрозуміло...

Вибудовування нової моделі залежить від багатьох факторів, які потрібно враховувати, цим потрохи і займаємось - наприклад, в роботі з різними типами авторських рейтингів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:53:43 ]
ага, интересно-таки)..Вы ж про войны все) а я - про искусство побеждать)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 21:55:27 ]
т.е. Наполеон - он вот как раз об этом..но воздержусь) слишком печальна судьба Наполеона, несмотря на большой и успешный опыт "главнокомандующего")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:02:43 ]
Ви, Тетяно, якось категорично не розумієте, що війни - шкодять, вони руйнують людське, а людське не відтворюється так просто - як приклад, викошені голодомором частини України...
Немає у війнах перемог - це, на жаль, теж тотальне перекручення сенсів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:06:46 ]
из чего вы сделали вывод о моем непонимании вреда войны? да и еще категоричный?) я, по-моему, как раз о том же. да и то, что вам видится войной - это ваше видение, или факт, опять же?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:25:25 ]
На жаль, на ПМ - це були фактичні війни. Вони і зараз час від часу спалахують...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 06:00:57 ]
...Я говорю с тобой, и не моя вина,
если не слышно. Сумма дней, намозолив
человеку глаза, так же влияет на
связки. Мой голос глух, но, думаю, не назойлив.

Это - чтоб лучше слышать кукареку, тик-так,
в сердце пластинки шаркающую иголку.
Это - чтоб ты не заметил, когда я умолкну, как
Красная Шапочка не сказала волку.

из Послесловия Бродского


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 12:00:29 ]
Слава Богу, поезія, Тетяно, саме те, що нас тут єднає, яка робить нас людянішими, - щиро сподіваюся, що ведучи в люди.

Але повторю на цій сторінці ще раз цю думку, тезис, називаймо, як завгодно, але дотримуватися цієї думки на ПМ адміністрація буде навіть у випадку, якщо не залишиться жодного користувача, що було би більш, ніж печально.

Людина - Творіння, оцінене Творцем, як добре, як добро. В людині присутній Святий дух. Хула на Святого духа всіма нами вважається непоправним лихим дійством.
Частиною людської, скажімо, іпостасі є наше "я" в різних вимірах. Наше "я" може заповнити собою іпостась людини, а може, вочевидь, і не заповнити.
Проекцією існування суто нашого я на площину цивілізації є ті чи ті обриси, які ми можемо і здатні оцінювати, описувати - це і проекція "громадянин", і "особа", і Петро, Іван, і картяр, і священик, і лірик, і все інше.
Говорячи про ці "цивілізаційні" проекції (бо ж можуть бути й інші) цілого у фрагментарне ми можемо собі дозволяти більше, аніж кажучи про цілісне поняття Людини, - зважаємо на Божественний аспект і тоді все складатиметься, нмсд, найкращим чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 23:35:17 ]
"дотримуватися цієї думки на ПМ адміністрація буде навіть у випадку, якщо не залишиться жодного користувача, що було би більш, ніж печально"

Як випиває з цих слів, Редакціє Майстерень, капітану простіше потопити судно, аніж повернути з вибраного напрямку. А як щодо інших будівничих цього ковчегу ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-25 10:55:53 ]
І де ж тут, шановний Василю, про потоплення судна? )
Я взагалі зауважив цікаву річ, - у школах незмінні лише службовці шкіл, в інститутах - теж, нічого дивного, що і склад Майстерень не постійний - зрештою, всі ми колись пробуємо ставати "самостійними", хоча ніхто сам по собі нічого не досягає, і чим вищі плани, тим більше має бути докупи зведено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:16:11 ]
Гм. Залишитися одному на судні...
Для мене це означало б катастрофу. Адже, тоді втрачається сенс його призначення.


Скажіть, а цей біблійний тезис, який Ви так наполегливо відстоюєте на сторінка ПМ, закладений в основу ідеї створення сайту чи є його візитною карточкою ? Запитую, бо одне констатування цього факту, на жаль, ще не розкриває шляхів для реалізації повноти його бачення , робить розпливчастою кінцеву ціль досягнення - цілісне розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-03 13:33:40 ]
Наряд чи це тільки біблійний тезис.
Для ПМ важливі еталони, точніших за еталони Творця не існує, тому приймаємо, що творчість - це доброчинство, і результати творчості мали би мати оцінку - це добре... Та відсторонюючись від справ і результатів цивілізаційних, громадських, видно, що світ досконалий і прекрасний, що є звідки брати приклад.
Чудово усвідомлюється і те, що будь-яка написана писемними руками книжка, чи збірка книжок - має в собі неточності, які вносяться нашим, особистим, фактором. Тим не менше, є і вищі методи перевірок тих рядків, які хочеш осягнути глибше...
Звичайно, жоден інтелектуал не здатен вийти за межі тваринного в цілому, для цього потрібна віра - як зв'язок із Богом. Зрозуміло, що Бог не потребує посередників між собою і своїм Творінням, але своєму творінню він дав свободу і вільну волю, в тому числі і для об'єднань. І не лише релігійних, але й творчих. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 18:42:44 ]
Валентина Попелюшка [ 2013-04-04 17:48:15 ]
... Хоча, коли змінювала "люди" на "ми", промайнула думка: "А "ми" хіба не "люди"?"...

Редакція Майстерень [ 2013-04-04 18:36:24 ]
"Ми", шановна Валентино, це дійсно вельми різне - бо ви зараз під "ми" напевно говорите про так званий цивілізаційний світ, про наш світ - в якому ми це одне, а в світі Творця - дещо інше.
Звідси і всі непорозуміння. Але для літераторів важливо бачити світ цілісно.
Думаю, що "ми" люди, коли ми в гармонії із Святим Духом, що в нас, і "ми" ще не люди, якщо кажучи про себе, і собі подібних не зважаємо на Святого Духа в нас...
Тобто, ми можемо говорити про наші особистості, про наші самоназви - про територіальні, чи професійні. І давати оцінку частині, але не цілому. Бо цілому вже дав оцінку Творець. "Людина - це добре"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-05 22:30:45 ]
Про Всесвіт і людину, в т.ч...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-03-22 18:50:45 ]
Ось нещодавно додала такий коментар на ФБ Леся Романчук

"Студенти-індуси слово "людина" розшифрували за санскритом.
Воно притаманне тільки українській мові й жодній іншій.
А з санскриту перекладається "Лю" - "любх" - це любити, а "дина", "дана" - давати. Тобто, людина - це те створіння, що дає любов. А хто любові не дає, той, в принципі, не людина..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-03-19 21:55:00 ]
допишу тут. про своє баченя на поняття що означає ображати чи ні "людину як Боже творіння"

з точки зору християнствка. яке я сповідую, людина є Божим Творінням. Створена на Божу подобу. про це сказанго в Біблії. ніхто не заперечить. але всі знають, що Біблія має Старий Завіт і Новий завіт. І про те, що не лише християни слідують Біблії. Частині Біблії , а саме старому завіту, який називають Торою, слідують іудеї. Біблії слідують протестанти різних течій, а таклє секти, що називають себе християнами. наприклад Свідки Єгови. але різниця між християнами і сктами, а також іншими релігіями в тому, що вони користуються Бібліє не повною, і не логічно прдовженою, а вибірково цензорованою, з вилученням багатьох текстів, внаслідок чого трактування стає геть іншим. я вже мовчу про т е, що трактувати Біблю мають право люди високодуховні, які здобули спеціальну богословську освіту і знають тонкощі власне тих місць, на яких спекулюють секти.
кажу секти, бо релігії релігіями, а секти власне і створені для підриву релігій. звісно, ви скажете, що і релігії теж невідомо чи не штучно створені. але, якщо тут на ПМ все-таки признають Бога, значить вже добре, значить відпадає хоч один розкольницьки1 фактор)
Отже, християни трактують людину як створену на образ і подобу Божу. але вони вкладають в ці терміни зміст оболонки, тобто зовнішньої тотожності - голова, руки-ноги іт.д. Та навіть зображають Бога у вигляді старшого сивого чоловіка.
за християнською догмою ( а в основі релігії лежать догми, тобто віра, яку не можна засвідчити земним досвідом), перші люди були безгіршними, тобто душа у них була читса і суттю вони наближалася до Бога. коли згрішили і були вигнані на землю, то Богом булдлоа сказано, що діти будуть народжуватися в муках від гріхі. так і повелося. а щоб очистити лююдину від первородного гріха, то дітей хрестять. але людська природа слабка ( тим і відрізняється від божественної), тому люди піддаються спокусам і порушують Божі заповіді. це в християнстві назиається гріх. в інших карма і ще якось там, не пам'ятаю.
говорячи про земну людину, власне маю на увазі так. як її визнають християни, бо мій світогляд формує ї християнське віровчення.
та ост, говорячи в коментарях, чи у віршаХ. я , тай більшість людей, мають на увазі ось це й зміст. не творіння людини як вищий задум, а як реальну земну істоту, предки якої були вигана з Раю.
Тому ні я, ні мені подібні, а таких превалююча більшість тут ніяким чином не хочуть образити Бога через образу його творіння.
А ще, за християнським вченням гріх означає -погано, а святість( безгрішшя) добре. Крім того християнство визнає існування сатани, що провадить людину до гріха.на гріх людина підається внаслідок своїх численних вад і слабкостей. тому християни закликають боротися з ними, цими вадами, але визнають слабкість людини тому існує Святе Причастя, для очищення від скоєниї гріхів
ось цим і керуються люди, коли пишуть тут вірші про людей, про людство вцілому ( бо християнство не розділяє цих речей, позаяк нема на землі безгрішних).
Тому автор статі повинен прийняти до уваги, що це не образа його власного світогляду, а просто різниця між світоглядами.Оскільки в Конституції Украни є стаття про недопустимість будь-якої , в т. ч і релігійної дискримінації, то вважаю слушним не загострювати адміністрацією цього питання, а дати всім гуманним світоглядам ( а християнство таким і є, це є не сатанізм) мати місце не лише в житті, але й у творчості авторів.
це буде і законно, і морально.
дякую за увагу.




1   ...   3   4   5   6   7   Переглянути все