Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Сергій Гупало
Волинянин; багато років присвятив журналістській праці. Закінчив Літературний інститут імені О.М. Горького(поетичний семінар Володимира Кострова). Автор кількох книжок поезій та прози.


Інфо
* Народний рейтинг 5.235 / 5.56
* Рейтинг "Майстерень": 5.037 / 5.7
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Переглядів сторінки автора: 56620
Дата реєстрації: 2012-08-22 21:09:06
У кого навчаюсь: Навчався у Володимира Кострова, Миколи Вінграновського, Геннадія Русакова, Бориса Чичибабіна, Йосипа Бродського, Бориса Пастернака……
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.09.19 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
* * *

В листопаді 2017 року у відомому столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла книга поезій Сергія Гупала «Моя несподівана радість», у якій – вірші різнопланового звучання, з неповторним відчуттям, осмисленням нашої епохи. Автор не цурається і вічних питань – у напрямку природи, кохання, любові… Чимало поезій – з ознакою іронії, яка характерна творчості Сергія Гупала.
До книжки «Моя несподівана радість» увійшло дві з половиною сотні віршів; для дизайну та кольорових ілюстрацій використано картини добре відомого художника з Тернопільщини Олега Шупляка. Книга має тверду обкладинку, 232 сторінки, надрукована на кремовому папері.


Нещодавно у видавництві "Український письменник" (м. Київ) побачив світ роман Сергія Гупала "Люди і трафарети" (автор ілюстрацій Леся Черній, для оформлення обкладинки використано картину Миколи Кумановського). Обкладинка тверда. Папір кремовий. 348 стор.

e-mail: sergejgupalo@gmail.com


* * *


На міжнародному літературному фестивалі «Русский Stil-2013»(Німеччина) отримав звання " Автор - стильное перо".
Фіналіст міжнародного літературного конкурсу-фестивалю «Славянские традиции 2014».
* * *
Невідомі автори, котрі ховаються під псевдонімами(нікнеймами) та аватарами, на моїх сторінках -- небажані гості.Якщо таких осіб неможливо ідентифікувати за допомогою Інтернету,то їхні коментарі видалятимуться.


ПРО МЕНЕ І МОЇ ВІРШІ
«Ваші тексти "світового рівня" таки тексти, але скільки у них не став акценти, не звучать вони, вчитуєшся, а КАРТИНИ немає. Не рухається, не живе. Одні цятки-плями. < ...> Депресії трохи, розгубленості у них, втрата любові, а світла мало.Опори не ті... мабуть.
І я не зараджу. Позбуватися вад та набувати позлітки для Ваших опор Вам таки без мене, Сергію. Надто Ви твердоміцний».

Світлана Майя Залізняк,
полтавська поетеса, пацифістка-імперіалістка.
Вона ж - Щегарцова Світлана Іванівна. Дівоче прізвище її - Шматко.


Найновіший твір
З а т и ш ш я
Пережду печаль, пережду насмішшя,
Перетну невір’я, що мені нашлють.
І наллю у глеки, зроблені в Опішні,
Недоречну зовсім неба каламуть.

Де ж оті зайчата, що ловив я змалку?
Де мої дівчата? Тиша − не одвіт.
І кричать пекельно ворони і галки:
Невимовно вічний я коло воріт.

Усвідомлю: тиша − також нагорода
Тим, хто у широкі двері не запхавсь.
І тому я цінний рідному народу,
І тому в довкружжі завжди сотня ґав.

Хай серед веселих − і моє обличчя
Світиться доречно злу наперекір.
Про дорогу, Бога нагадаю тричі,
Рознесу стражденно поеторядки.

У запасі буде благородний порух;
З ним не запізнюся і не поспішу.
А печаль одвічну осаджу, як порох,
Віднайду намічену доленьку-стежу.

І про мене сойка крикне в темні хащі.
Звідусіль затишшя − нібито мара.
І дощі вчорашні я осмислю краще,
Деревом почуюся, бо таки − пора.
І мені болітимуть віття і кора.