ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…

Євген Федчук
2022.06.26 19:43
Пройшовся якось Бесарабським ринком,
Від цін пошкріб потилицю лишень.
Хоча пустив, як кажуть люди, слинку,
Не стільки заробляючи грошей.
Пішов тоді Хрещатиком пройтися,
На лавочці підсів до дідуся,
Який в потерту книжечку дивився.
Не раз вже, мабут

Сергій Губерначук
2022.06.26 18:51
Білої айстри чорний неґатив.
Квітка архівна у викопному кадрі.
Від кіноапарату зоставсь лише штатив
і плівка непроявлена з аншлагом у театрі.

На Байковому : бай-бай-бай,
актриса спить давно.
З полущеної плівки не прозирне вистава:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Огляди конкурсів

 Конкурси і відзначення
ПОЕЗІЯ

ВІДЗНАЧЕННЯ

Наші

Головний конкурс «Поетичних Майстерень»

Читацькі симпатії «Поетичних Майстерень»

Інші

           «Шевченківська премія»                            
           «Нобелівська премія»                                
         Літературні премії НСПУ                                
            «Коронація слова»                                   
              «Євроформат»                                      
              «Смолоскип»                                       
        Премія ім. Л.Первомайського 
            «Привітання життя»     

                   

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Дмитро Топольський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анна Кароліна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-07 11:57:15
Переглядів сторінки твору 31766
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.483 / 5.38  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 12:45:39 ]
Назвали лауреата Букерівської премії-2009

57-річну письменницю Хіларі МЕНТЕЛ оголошено лауреатом британської Букерівської премії за 2009 рік - однієї з найбільш престижних премій у галузі літератури.

Як передає ІТАР-ТАСС, журі більшістю голосів віддало перевагу її роману "Вовча зала" про Томаса Кромвеля, історичного персонажа XVI століття - однієї з найбільш довірених осіб британського короля Генріха VIII.

Х.МЕНТЕЛ отримає грошову винагороду у розмірі 50 тис. фунтів стерлінгів.


постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-339927.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 12:48:24 ]
Премію Антонича розділили Івано-Франківськ та Київ
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=77357
07.10.2009 "Високий замок" Інна КОРЧУК.

У Львівському палаці мистецтв відбулося вручення літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”.
Премію Антонича розділили Івано-Франківськ та Київ

Молоді поети з України та закордону щоразу намагаються вразити журі неординарністю бачення та сприйняття навколишнього світу. “Родзинкою” цьогорічної премії став не лише ювілейний рік Антонича, а й відзначення відразу двох переможців конкурсу.

Літературна премія “Привітання життя” ім. Б.-І. Антонича зініційована видавництвом “Каменяр” ще у 1994 році. Премію присуджують молодим авторам за поетичні збірки, написані українською мовою. Пріоритетним повинно бути оригінальне змалювання дійсності, високий художній рівень, утвердження ідей патріотизму та високої моралі.

Засновник премії, директор видавництва “Каменяр” Дмитро Сапіга наголосив, що рівень поетичної майстерності молодих конкурсантів дивує професійністю: “Ті, хто пише вірші, вже найкращі!”. Пан Дмитро зізнався, що цьогоріч ледь не виникла дуель між членами журі. Визначили двох фаворитів, кращого з яких ніяк не могли вибрати. На противагу мужній вдумливій чоловічій поезії киянина Олександра Данилюка постала ніжна філософська жіноча лірика представниці з Івано-Франківська Наталії Ткачик (збірка “Дай мені руку”). “Аби обійтися беж жертв, - жартує Дмитро Сапіга, - ми вирішили розділити першу премію навпіл”.

Другу премію здобув Павло Коробчук (м. Київ) зі збіркою “Фізичні властивості”. Заохочувальний диплом отримала львів’янка Юлія-Ванда Мусаковська за збірку поезій “На видих і на вдих”.

Позитивний настрій свята пригнічувала малолюдність у залі Палацу мистецтв. Навіть лауреат диплома першого ступеня Олександр Данилюк не приїхав... Організатори премії кажуть, що просто збіглись святкування ювілейних днів Антонича у різних містах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-07 12:57:58 ]
Щиро вітаємо нашу Юлію-Ванду із новим досягненням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 14:29:07 ]
Юлія-Ванда присідає у реверансі :)
До речі, назву моєї збірки чомусь всюди вказали неточно (треба - "На видих і на вдих"), а також зробили помилку у прізвиші лауреата ІІ диплому (Коробчук).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 14:45:46 ]
Юлечко, ми все виправили. Ще раз вітаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 20:08:01 ]
Від lito_Kobzar@ukr.net:

Шановні Панове!

Всеукраїнська громадська організація «Літературне об’єднання «Кобзар» звертається до Вас з проханням розташувати текст нашої об’яви про конкурс україномовного фентезі на сторінках Вашого ресурсу:

------------------------------------------------------------

Приклад «Гарри Поттера» показав, що саме книги у жанрі фентезі можуть відвернути наших дітей та молодь від комп’ютерних ігор і зацікавити їх літературою. Але тільки по-справжньому цікавий, близький по світосприйняттю, а головне модний і популярний в дитячому та юнацькому середовищі твір може привернути до себе їх увагу.

Саме тому Всеукраїнське Літературне Об’єднання «Кобзар» оголошує конкурс україномовних оповідань «Майстерня чудес». Тема конкурсу «Єдність протилежностей», присвячена одвічному питанню боротьби та єдності протилежностей – добра і зла.

Тематичний напрямок: фентезі, казка.

Розмір конкурсних творів може складати від 10 до 100 друкованих сторінок формату А4 (приблизно від 30 000 до 300 000 знаків за статистикою Word).

Кількість творів від автора: один.

Прийом заявок на участь у конкурсі з 1 грудня до 1 березня 2010 р. за адресою: kobzar.fentezi@gmail.com


За результатами конкурсу буде видана електронна та аудіокнига. Планується видання друкованої збірки з творами переможців.

Ознайомитися з усіма умовами проекту можна на сайті www.kobzary.com.ua у Положенні про конкурс «Майстерня чудес».

З повагою,
Координатор конкурсу
Тетяна Тичинська.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 10:33:16 ]
Стартував конкурс есеїв “born in 89″ Переможцям – стажування у “Файненшнл таймс”, призи та видання у Лондоні

Осінь 2009-го примусила Європу згадати про осінь 1989 року, про події, що змінили мапу Європи. 20-річчя падіння Берлінської стіни – серйозний привід для роздумів про минуле, сьогоднішній день, про майбутн. Якщо ви народилися у період з 1980-го по 1993-й рік, якщо у вас є письменницькі чи журналістські амбіції, ви маєте чудовий шанс вплинути на своє майбутнє. „Європейський банк реконструкції та розвитку” (Лондон), „Юні Кредит Банк” (Мілан) та газета „Файненшнл Таймс” (Лондон) оголосили міжнародний конкурс есеїв, присвячений 20-річчю подіння Берлінської стіни. Конкурс має назву „Народжені у 89-му”. Не обов’язково писати про Берлінську стіну, значно важливіше писати про те, як ви бачите останні двадцять років Європейської та своєї особистої історії, про свої сподівання та плани, про свою карїну та її майбутнє. Обсяг – до 1500 слів. Мова написання – рідна. Крайній термін подачі есеїв на конкурс – 30 грудня 2009 року. Найкращі тексти ввійдуть до збірки есеїв, який буде видано у Лондоні англійською мовою. На фіналістів чекають премії від банків – засновників конкурсу, а на головного переможця чекає стажування у газеті „Файненшнл Таймз” у Лондоні. В конкурсі можуть брати участь громадяни країн колишнього СРСР та колишньої Югослаівї, а також Східної Європи. Есеї можна присилати на електронну адресу born_in_89@mail.ru або на електронну адресу у Лондоні – bornin89@ebrd.com

Дуже хотілося б, аби учасники конкурсу з України довелии своє вміння мислити оригінально та сучасно та звернули на себе увагу поважного журі, до складу якого входять Кевін Пііл (політичний редактор газети „Файненшл Таймз”), Нетад Попович (видавець та письменник, Хорватія), Ерхард Бусек (Екс-віце-канцлер Австрії), Сладяна Буковач (критик, Хорватія) Кевін Клоз (професор, завкафедрою журналістики Лондонского Університету) та Андрій Курков (письменник, кіносценарист, Україна).

Докладніше про конкурс – на сайті на сайті www.ebrd.com в розділі “born in 89”.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 12:25:34 ]

Ігор Калинець
із Iнтерв'ю
Наталка Малетич ZAXID.NET

Щодо конкурсу "ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ"

- Ви також входите в журі щорічного поетичного конкурсу імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя», який традиційно відбувається 5 жовтня. Якими є поезії учасників цього року?

- Так, тільки що я закінчив читати цих двадцять з гаком цьогорічних рукописів до конкурсу імені Антонича. Звичайно, цього року 5 жовтня ми не встигли вже оголосити, бо то треба дати знати людям, щоб вони приїхали, бо не всі є зі Львова. То відбудеться пізніше, ще журі не зібралося, ми ще не визначили, кому належить перше, друге та третє місце, але вже скажу, що тяжко буде визначити, тому що більше десятка рукописів дуже високого рівня. Але я дещо занижував ці оцінки. Чому? Переважає постмодерн. І там, де є пункт виставляти оцінки за тематичність, я занижував, тому що нема ширшої тематики, нема громадсько-суспільного відлуння у тих віршах. Це дуже суб’єктивні поезії, вони не свідчать, де той поет живе, в якому часі він живе. Ці поезії могли би бути написані в інших країнах, в інший час. Я розумію, що поет може мати якусь провідну тему і бути визначним, ми маємо приклади цього в світовій поезії. Але чому я занижував – бо це є конкурс імені Антонича. І мені хотілося, щоб я десь відчув бодай якийсь слід Антонича. Відлуння – чи тематичне, чи в побудові книжки, чи в побудові образу, чи навіть епіграф, взятий в Антонича. Таке враження, що Антонич тут є сторонній. І водночас – дуже високий рівень художній тих творів. То вже дуже висока поезія. Вони вміють писати, дуже освічені ті поети. Бракує цієї актуальності, а вона зараз потрібна, бо ми живемо в такий час, що поет не може бути в якійсь вежі зі слонової кості. Я не кажу, що він має бути публіцистом чи якимось трубадуром політичним, але якесь відлуння мусить бути, мусить та молода людина зараз переживати за долю України. Я не кажу, що в якомусь такому примітивному, просвітянському плані. Ми ще не обговорювали, і я не знаю, кого виберемо переможцем. В усякому разі, поезія як мистецтво заради мистецтва тут є на дуже високому рівні.

- Учасники повністю анонімні?

- Так, часом, читаючи, я можу зрозуміти хіба по дієсловах, хто її писав - чоловік чи жінка. Подекуди проскакує якийсь львівський пейзаж, навіть не пейзаж, а якась згадка про Львів. Тоді я можу сказати, що ця людина живе у Львові або була тут, більше нічого не можу сказати, звідки ті поети, вони всі зашифровані, і коли ми вже визначимо місця, тоді нам розшифровують імена поетів і звідки вони родом чи де живуть. Вже наступного року буде видано їхні перші збірки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 22:02:38 ]
Шановні поети, початківці та метри!

Запрошуємо вас взяти участь у першому в Україні ФЕСТИВАЛІ ВІДЕОПОЕЗІЇ
«ГРАК»

В сучасному світі відео і поезія настільки наблизились одне до одного, що народили один на двох жанровий різновид – відеопоезію. Відеопоезія – це поезія у відеоформі. Це переклад вірша на відеомову. Це сучасна поезія, поєднана із формами кіно, відео та медіа-арту.
Завоювавши популярність в усьому світі, ця унікальна течія приходить в Україну. Фестиваль «ГРАК» готує справжній вибух нових талантів!
Для участі у фестивалі необхідно: бути поетом і мати бажання виставити на розгляд журі свою відеороботу.
УВАГА! Якщо у вашому доробку ще немає відеопоезій, в рамках фестивалю буде діяти спеціальна творча майстерня, де вам допоможуть створити свій унікальний шедевр.
Вимоги до учасників:
-на розгляд журі приймається одна відеоробота тривалістю не більше 3 хвилин;
-поезія, використана у відеороботі, повинна бути цензурною та достойною;
-якість відеопоезії має відповідати всім нормам.

Фінал конкурсу відбудеться весною у м. Конотоп (недалеко від Києва). Переможці фестивалю «ГРАК» отримають цінні призи і можливість побачити свої відеопоезії в інтернеті та на телебаченні.

Всіх бажаючих взяти участь у фестивалі просимо зголошуватись за адресою: lelinka@ukr.net. Куратор – Олена Багрянцева. Тел. 093-922-38-12.

Для поетів, які хочуть створити власну відеопоезію, вже розпочинає роботу творча майстерня фестивалю «ГРАК». За докладною інформацією звертайтеся за адресою: lelinka@ukr.net. Тел. 093-922-38-12.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 18:51:57 ]
Премія імені Василя Стуса
Цього року премію імені Василя Стуса отримали правозахисник Євген Захаров, історик Володимир В’ятрович та поетеса Ірина Жиленко.

Як повідомили в прес-службі Центру досліджень визвольного руху, церемонія вручення премії ім. Стуса пройшла вчора, 14 січня, у столичному Будинку вчителя. Почесну нагороду вручав відомий дисидент Євген Сверстюк, який був одним з ініціаторів її заснування.

Як зазначалося під час церемонії, Захаров удостоєний премії ім. В. Стуса за багаторічну системну роботу в сфері захисту прав людини та видавничу діяльність, зокрема за третю частину Міжнародного біографічного словника дисидентів. Україна; В’ятрович – за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби та актуальну публіцистичну працю Історія з грифом Секретно; Жиленко – за поетичну творчість і книгу спогадів Homo Feriens, унікальний літопис шістдесятників.

Нагадаємо, премія імені Василя Стуса заснована у 1989 році Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції. Вперше вручалася у Львові, а в 1990 році отримала столичний статус. Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі.

Премія традиційно вручається на Святі Різдвяних Василів, на якому згадують не тільки Василя Стуса, який народився на саме Різдво 1938 року, а й Василя Чумака, народженого 7 січня 1901, Василя Симоненка (8 січня 1935 року), Василя Еллана-Блакитного ( 12 січня 1894).

Зараз лауреатів премії ім. В. Стуса близько 60 осіб, серед яких літератори, художники, науковці, громадські діячі.