Назвали лауреата Букерівської премії-2009

57-річну письменницю Хіларі МЕНТЕЛ оголошено лауреатом британської Букерівської премії за 2009 рік - однієї з найбільш престижних премій у галузі літератури.

Як передає ІТАР-ТАСС, журі більшістю голосів віддало перевагу її роману "Вовча зала" про Томаса Кромвеля, історичного персонажа XVI століття - однієї з найбільш довірених осіб британського короля Генріха VIII.

Х.МЕНТЕЛ отримає грошову винагороду у розмірі 50 тис. фунтів стерлінгів.


постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-339927.html

Премію Антонича розділили Івано-Франківськ та Київ
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=77357
07.10.2009 "Високий замок" Інна КОРЧУК.

У Львівському палаці мистецтв відбулося вручення літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”.
Премію Антонича розділили Івано-Франківськ та Київ

Молоді поети з України та закордону щоразу намагаються вразити журі неординарністю бачення та сприйняття навколишнього світу. “Родзинкою” цьогорічної премії став не лише ювілейний рік Антонича, а й відзначення відразу двох переможців конкурсу.

Літературна премія “Привітання життя” ім. Б.-І. Антонича зініційована видавництвом “Каменяр” ще у 1994 році. Премію присуджують молодим авторам за поетичні збірки, написані українською мовою. Пріоритетним повинно бути оригінальне змалювання дійсності, високий художній рівень, утвердження ідей патріотизму та високої моралі.

Засновник премії, директор видавництва “Каменяр” Дмитро Сапіга наголосив, що рівень поетичної майстерності молодих конкурсантів дивує професійністю: “Ті, хто пише вірші, вже найкращі!”. Пан Дмитро зізнався, що цьогоріч ледь не виникла дуель між членами журі. Визначили двох фаворитів, кращого з яких ніяк не могли вибрати. На противагу мужній вдумливій чоловічій поезії киянина Олександра Данилюка постала ніжна філософська жіноча лірика представниці з Івано-Франківська Наталії Ткачик (збірка “Дай мені руку”). “Аби обійтися беж жертв, - жартує Дмитро Сапіга, - ми вирішили розділити першу премію навпіл”.

Другу премію здобув Павло Коробчук (м. Київ) зі збіркою “Фізичні властивості”. Заохочувальний диплом отримала львів’янка Юлія-Ванда Мусаковська за збірку поезій “На видих і на вдих”.

Позитивний настрій свята пригнічувала малолюдність у залі Палацу мистецтв. Навіть лауреат диплома першого ступеня Олександр Данилюк не приїхав... Організатори премії кажуть, що просто збіглись святкування ювілейних днів Антонича у різних містах.

Від lito_Kobzar@ukr.net:

Шановні Панове!

Всеукраїнська громадська організація «Літературне об’єднання «Кобзар» звертається до Вас з проханням розташувати текст нашої об’яви про конкурс україномовного фентезі на сторінках Вашого ресурсу:

------------------------------------------------------------

Приклад «Гарри Поттера» показав, що саме книги у жанрі фентезі можуть відвернути наших дітей та молодь від комп’ютерних ігор і зацікавити їх літературою. Але тільки по-справжньому цікавий, близький по світосприйняттю, а головне модний і популярний в дитячому та юнацькому середовищі твір може привернути до себе їх увагу.

Саме тому Всеукраїнське Літературне Об’єднання «Кобзар» оголошує конкурс україномовних оповідань «Майстерня чудес». Тема конкурсу «Єдність протилежностей», присвячена одвічному питанню боротьби та єдності протилежностей – добра і зла.

Тематичний напрямок: фентезі, казка.

Розмір конкурсних творів може складати від 10 до 100 друкованих сторінок формату А4 (приблизно від 30 000 до 300 000 знаків за статистикою Word).

Кількість творів від автора: один.

Прийом заявок на участь у конкурсі з 1 грудня до 1 березня 2010 р. за адресою: kobzar.fentezi@gmail.com


За результатами конкурсу буде видана електронна та аудіокнига. Планується видання друкованої збірки з творами переможців.

Ознайомитися з усіма умовами проекту можна на сайті www.kobzary.com.ua у Положенні про конкурс «Майстерня чудес».

З повагою,
Координатор конкурсу
Тетяна Тичинська.

Стартував конкурс есеїв “born in 89″ Переможцям – стажування у “Файненшнл таймс”, призи та видання у Лондоні

Осінь 2009-го примусила Європу згадати про осінь 1989 року, про події, що змінили мапу Європи. 20-річчя падіння Берлінської стіни – серйозний привід для роздумів про минуле, сьогоднішній день, про майбутн. Якщо ви народилися у період з 1980-го по 1993-й рік, якщо у вас є письменницькі чи журналістські амбіції, ви маєте чудовий шанс вплинути на своє майбутнє. „Європейський банк реконструкції та розвитку” (Лондон), „Юні Кредит Банк” (Мілан) та газета „Файненшнл Таймс” (Лондон) оголосили міжнародний конкурс есеїв, присвячений 20-річчю подіння Берлінської стіни. Конкурс має назву „Народжені у 89-му”. Не обов’язково писати про Берлінську стіну, значно важливіше писати про те, як ви бачите останні двадцять років Європейської та своєї особистої історії, про свої сподівання та плани, про свою карїну та її майбутнє. Обсяг – до 1500 слів. Мова написання – рідна. Крайній термін подачі есеїв на конкурс – 30 грудня 2009 року. Найкращі тексти ввійдуть до збірки есеїв, який буде видано у Лондоні англійською мовою. На фіналістів чекають премії від банків – засновників конкурсу, а на головного переможця чекає стажування у газеті „Файненшнл Таймз” у Лондоні. В конкурсі можуть брати участь громадяни країн колишнього СРСР та колишньої Югослаівї, а також Східної Європи. Есеї можна присилати на електронну адресу born_in_89@mail.ru або на електронну адресу у Лондоні – bornin89@ebrd.com

Дуже хотілося б, аби учасники конкурсу з України довелии своє вміння мислити оригінально та сучасно та звернули на себе увагу поважного журі, до складу якого входять Кевін Пііл (політичний редактор газети „Файненшл Таймз”), Нетад Попович (видавець та письменник, Хорватія), Ерхард Бусек (Екс-віце-канцлер Австрії), Сладяна Буковач (критик, Хорватія) Кевін Клоз (професор, завкафедрою журналістики Лондонского Університету) та Андрій Курков (письменник, кіносценарист, Україна).

Докладніше про конкурс – на сайті на сайті www.ebrd.com в розділі “born in 89”.

Ігор Калинець
із Iнтерв'ю
Наталка Малетич ZAXID.NET

Щодо конкурсу "ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ"

- Ви також входите в журі щорічного поетичного конкурсу імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя», який традиційно відбувається 5 жовтня. Якими є поезії учасників цього року?

- Так, тільки що я закінчив читати цих двадцять з гаком цьогорічних рукописів до конкурсу імені Антонича. Звичайно, цього року 5 жовтня ми не встигли вже оголосити, бо то треба дати знати людям, щоб вони приїхали, бо не всі є зі Львова. То відбудеться пізніше, ще журі не зібралося, ми ще не визначили, кому належить перше, друге та третє місце, але вже скажу, що тяжко буде визначити, тому що більше десятка рукописів дуже високого рівня. Але я дещо занижував ці оцінки. Чому? Переважає постмодерн. І там, де є пункт виставляти оцінки за тематичність, я занижував, тому що нема ширшої тематики, нема громадсько-суспільного відлуння у тих віршах. Це дуже суб’єктивні поезії, вони не свідчать, де той поет живе, в якому часі він живе. Ці поезії могли би бути написані в інших країнах, в інший час. Я розумію, що поет може мати якусь провідну тему і бути визначним, ми маємо приклади цього в світовій поезії. Але чому я занижував – бо це є конкурс імені Антонича. І мені хотілося, щоб я десь відчув бодай якийсь слід Антонича. Відлуння – чи тематичне, чи в побудові книжки, чи в побудові образу, чи навіть епіграф, взятий в Антонича. Таке враження, що Антонич тут є сторонній. І водночас – дуже високий рівень художній тих творів. То вже дуже висока поезія. Вони вміють писати, дуже освічені ті поети. Бракує цієї актуальності, а вона зараз потрібна, бо ми живемо в такий час, що поет не може бути в якійсь вежі зі слонової кості. Я не кажу, що він має бути публіцистом чи якимось трубадуром політичним, але якесь відлуння мусить бути, мусить та молода людина зараз переживати за долю України. Я не кажу, що в якомусь такому примітивному, просвітянському плані. Ми ще не обговорювали, і я не знаю, кого виберемо переможцем. В усякому разі, поезія як мистецтво заради мистецтва тут є на дуже високому рівні.

- Учасники повністю анонімні?

- Так, часом, читаючи, я можу зрозуміти хіба по дієсловах, хто її писав - чоловік чи жінка. Подекуди проскакує якийсь львівський пейзаж, навіть не пейзаж, а якась згадка про Львів. Тоді я можу сказати, що ця людина живе у Львові або була тут, більше нічого не можу сказати, звідки ті поети, вони всі зашифровані, і коли ми вже визначимо місця, тоді нам розшифровують імена поетів і звідки вони родом чи де живуть. Вже наступного року буде видано їхні перші збірки.

Шановні поети, початківці та метри!

Запрошуємо вас взяти участь у першому в Україні ФЕСТИВАЛІ ВІДЕОПОЕЗІЇ
«ГРАК»

В сучасному світі відео і поезія настільки наблизились одне до одного, що народили один на двох жанровий різновид – відеопоезію. Відеопоезія – це поезія у відеоформі. Це переклад вірша на відеомову. Це сучасна поезія, поєднана із формами кіно, відео та медіа-арту.
Завоювавши популярність в усьому світі, ця унікальна течія приходить в Україну. Фестиваль «ГРАК» готує справжній вибух нових талантів!
Для участі у фестивалі необхідно: бути поетом і мати бажання виставити на розгляд журі свою відеороботу.
УВАГА! Якщо у вашому доробку ще немає відеопоезій, в рамках фестивалю буде діяти спеціальна творча майстерня, де вам допоможуть створити свій унікальний шедевр.
Вимоги до учасників:
-на розгляд журі приймається одна відеоробота тривалістю не більше 3 хвилин;
-поезія, використана у відеороботі, повинна бути цензурною та достойною;
-якість відеопоезії має відповідати всім нормам.

Фінал конкурсу відбудеться весною у м. Конотоп (недалеко від Києва). Переможці фестивалю «ГРАК» отримають цінні призи і можливість побачити свої відеопоезії в інтернеті та на телебаченні.

Всіх бажаючих взяти участь у фестивалі просимо зголошуватись за адресою: lelinka@ukr.net. Куратор – Олена Багрянцева. Тел. 093-922-38-12.

Для поетів, які хочуть створити власну відеопоезію, вже розпочинає роботу творча майстерня фестивалю «ГРАК». За докладною інформацією звертайтеся за адресою: lelinka@ukr.net. Тел. 093-922-38-12.

Премія імені Василя Стуса
Цього року премію імені Василя Стуса отримали правозахисник Євген Захаров, історик Володимир В’ятрович та поетеса Ірина Жиленко.

Як повідомили в прес-службі Центру досліджень визвольного руху, церемонія вручення премії ім. Стуса пройшла вчора, 14 січня, у столичному Будинку вчителя. Почесну нагороду вручав відомий дисидент Євген Сверстюк, який був одним з ініціаторів її заснування.

Як зазначалося під час церемонії, Захаров удостоєний премії ім. В. Стуса за багаторічну системну роботу в сфері захисту прав людини та видавничу діяльність, зокрема за третю частину Міжнародного біографічного словника дисидентів. Україна; В’ятрович – за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби та актуальну публіцистичну працю Історія з грифом Секретно; Жиленко – за поетичну творчість і книгу спогадів Homo Feriens, унікальний літопис шістдесятників.

Нагадаємо, премія імені Василя Стуса заснована у 1989 році Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції. Вперше вручалася у Львові, а в 1990 році отримала столичний статус. Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі.

Премія традиційно вручається на Святі Різдвяних Василів, на якому згадують не тільки Василя Стуса, який народився на саме Різдво 1938 року, а й Василя Чумака, народженого 7 січня 1901, Василя Симоненка (8 січня 1935 року), Василя Еллана-Блакитного ( 12 січня 1894).

Зараз лауреатів премії ім. В. Стуса близько 60 осіб, серед яких літератори, художники, науковці, громадські діячі.