Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Інфо
* Народний рейтинг 6.144 / 5.39
* Рейтинг "Майстерень": 6.184 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 1.016
Переглядів сторінки автора: 45775
Дата реєстрації: 2018-02-10 13:13:43
Школа та стилі: Класика
У кого навчаюсь: Світочі української поезії
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2022.11.26 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Сміється, пересилюючи плач,
моя столиця юності - Деркач,
де істину і денно, і вночі
морзянкою віщали деркачі.
Почути пісню в небо полечу.
Ніде не тісно птасі деркачу.
Воюю і пером, і перначем,
а войовничих мирю деркачем.
Не дуже пригощаю калачами,
аби не торохтіли деркачами,
а як надокучають деркачі,
шануймося у себе на печі.

Найновіший твір
Не сонет
***
А на базарі є вага і міра,
та чесного шукаємо дарма,
так само між фанатиків у вірі
і між фанатів біса зокрема.

***
А мій онук запитує наївно, –
що то за служба в лаврі України?
А я, відповідаючи, радів, –
то служба еСБеУ, а не попів.

***
А наш емір у якості ґаранта
тримає юду типу єрмака,
інакше доля і його така,
і у сім’ї – як у колаборанта.

***
А на папері наші лають скрепи,
уже й не помиляються ніде,
але, як у поганому вертепі,
талановиті дурні і дурепи
ще водяться на сайті де-не-де.

***
А біля мене ні далеких друзів,
ні ближніх ворогів, тому, – амінь...
Я оживу в майбутньому союзі
нових і невмирущих поколінь.

***
А на моєму сідалі зозулі
і півні у поезії – зеро,
а я мокаю в каламар перо
і кожному виписую пілюлі.

Пародія фіналу
А мене малюють бузувіром
вороги і недруги. Пітьма
огортає недолуге й сіре,
де моєї участі нема.


11/22