ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2022.05.23 08:38
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он – збліднілий мигає Заєць,
он – яріє Великий Пес.

Віктор Кучерук
2022.05.23 05:53
Вітер носом ткнувся в шибку,
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.

Сергій Губерначук
2022.05.22 21:46
На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!

Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,

Микола Дудар
2022.05.22 21:12
Невпевнений, що ти мене почуєш
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і

Євген Федчук
2022.05.22 20:28
Сидить дід старий на лавці, спочива,
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси

Микола Дудар
2022.05.22 19:24
Вісімдесят восьмий вже…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…

Ігор Шоха
2022.05.22 18:41
До віків уже дев'ятий рік
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.

Йде ідеологія у маси

Домінік Арфіст
2022.05.22 17:08
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок

Шон Маклех
2022.05.22 16:34
Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом

Ігор Герасименко
2022.05.22 14:52
О полудню квітневий, ти посій
емоції і прагнення у пам’ять,
а відпочинеш уночі, бо ці
рослинки, як
мандрівника і лірника, цікавлять

і спалюють, і створюють мене,
і генерують мрії незгасимі.

Микола Соболь
2022.05.22 10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.

Микола Соболь
2022.05.22 10:54
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.

Тетяна Левицька
2022.05.22 08:38
Дикі люди на землі,
Хочуть миру — йдуть війною.
Параноїк у Москві
Заливає небо кров'ю.

Нелюди, гвалтівники,
Виродки і байстрючата.
Дідька вірні гайдуки* —

Віктор Кучерук
2022.05.22 05:40
Ще не минула довга ніч,
Іще світання не настало,
Адже іде жорстока січ
І повне знищення навали.
За горе сивої рідні
Мстимося ворогу завзято, –
Була б смола, то в казані
Зашваркотали б орків п’яти.

Іван Потьомкін
2022.05.21 23:20
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво, не стачає слави?
Мо’ рука уже не здужа козаків арканить,
Щоб ходити серед шляхти

Микола Соболь
2022.05.21 19:54
Наші зорі ворогу не сяють
(зчитують його координати)
зорепади світлом водограю
вказують політ снарядам НАТО…
Happy End уже не за горами.
Смажить орків «Джавелін» у танку.
Подзвони, кацапчику, до мами
і скажи, що ти спалив їй парку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18

Дарина Шиян
2022.05.17

Макс Дрозд
2022.05.14

Емі Троян
2022.05.10

Павло Нетофор
2022.05.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
 
 Головна сторінка
Хто з них найгірший?







Мені зараз не вистачає:







Коронавірус і ви:








 
 
 Поеми
Діяльність держ.комітету з «Шевченківської Премії»







Модернізація комітету з «Шевченківської Премії»








 
 
 Проза
Якої поезії не вистачає нині укр.літературі?






Якими мали би бути поетичні книжки?







 
 
 Рейтингові голосування

Рейтингові голосування у рубриках
Архів голосувань>>

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
України Сокор (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-21 19:37:44 ]
Моя думка. Поезія тепер в тіні. Відсутні журнали, брошури не дорогі, щоб проста людина могла купити.
Вірші не читаються з концертних трибун, не проводяться вечори дискусій поезії. Відсутня публістична критика, рекомендації поезії. Хто скаже, яка на сьогодення повинна бути поезія? Що звучить з трибун концертів? Чи є почуття українського, рідного, батьківського?
З повагою Володимир.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сторінку Закрито (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 13:11:09 ]
Усі чомусь прагнуть потрапити під прожектор, на сцену, на трибуну. Але у нас щодня слухає, хай не мільйонна авдиторієя, але рідні, друзі, колеги, і просто випадкові люди в нашомужитті. Ми вже під прожектором для тих десяти, для тих трьох, для тієї однієї людини, що знаходяться з нами в одній кімнаті, в одному вагоні, в одній альтанці. Поезія навкруги нас, і ми можемо черпати з цього моря й доливати в нього своє відерце мудрості. Розмовляймо, жартуймо, дискутуймо щоразу так, наче ми живемо останній день і говоримо останній раз, не говорімо банальні речі, життя надто коротке

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брайтон Брайтон Юра (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-14 16:33:58 ]
Поезія сьогодні стала кулуарним явищем. Хтось, когось, десь слухає у вузькому колі друзів та шанувальників. Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах, окрім інтернету, який теж є по суті, вузьким колом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-06-14 19:29:57 ]
"Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах..."
ЧОМУ ВИ ТАК ВВАЖАЄТЕ???
Хіба видати книгу поезій проблема? Аби були гроші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
М Менянин (М.К./Л.П.) [ 2021-02-27 08:22:10 ]
Притча о поэте
1.
Наборы литер, слов и строк
наш литератор создал впрок:
читай унылая страна,
мне лавры, лавры ты должна…
2.
И вот поэт осиротел,
и стал ценить то, что имел,
и песню жалости запел,
и помолился, как сумел…
3.
Кто приголубит, как родной,
и скажет приходи домой?
Отец Небесный то изрёк:
ну, возвращайся, Мой сынок…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
М Менянин (М.К./Л.П.) [ 2021-07-12 14:57:12 ]
Та Ахматова (Горенко)
1.
Как звон благовеста Софии
сквозь время несутся слова,
свой глас отдала ты России
имея для мира права.
2.
Как углей горящих жаровня
ты в строках горела сама:
по слогу для Пушкина ровня,
философ по складу ума.
3.
Как жертва замужество стало –
любви безответной крыло,
как мало! как мало! так мало!..
отпущено счастья было.
4.
Как вдох ароматов вокзала
хранит в нашей памяти рай
об этом когда-то сказала
пролив nostalgi через край.
5.
Так родиной стал храм Софии
и в Духе Святом голова,
о русах как плач Еремии
в сокрытом контексте слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-11-15 21:13:20 ]
дуже актуальні голосування)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2022-01-15 15:52:43 ]
Актуальне голосування

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2022-04-16 13:35:27 ]
Молодці

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2022-05-16 10:17:07 ]
Активне голосування

1   2   3    Переглянути все