ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2017.04.26 00:14
Вечір жагою мене напоїв,
Я вже хмелію думками про тебе,
Більше нічого мені і не треба,
Ані жар-птиці, ані солов’їв.

Решту візьму я від теплої ночі –
Руки твої, що мене оповили,
Ніжне, тремтливе від дотику тіло,

Ніна Виноградська
2017.04.25 21:54
Я вперше приїжджаю не до мами,
А до її могили і хреста.
Весни початок і квітневі гами
Птахи вивчають з нотного листа.

Немає квітів і не квітне слово,
Із-за парканів зиркне кропива.
Пусті гніздечка ластівок, діброви,

Іван Потьомкін
2017.04.25 21:52
Обвішані турботами,
як у радянську давнину
колгоспниці з торбами,
що вершили хресний хід у Київ,
вертаючись із хлібом в «авоськах»,
з рулонами паперу туалетного на шиї,-
куди ви дивитесь, Жінки, сьогодні?
На Захід, де можна понаймитувати?

Микола Соболь
2017.04.25 19:57
До кожного в життя прийде спокуса.
Щоб вирішити Ви самі змогли:
Чи Юдою на хрест звести Ісуса,
Чи вкрити сіном, наче ті воли.

У кожного у грудях б'ється серце.
Яке воно рішати Вам оте:
А чи любов'ю до людей озветься,

Олександр Сушко
2017.04.25 17:14
Живе зі мною поруч пан.
Але не можу я збагнути,
Чому в пітьмі через паркан
Летять брудні шматки отрути.

То пісню я не так пишу,
Сумну змальовую картину.
Щодня сатирою грішу,

Віта Парфенович
2017.04.25 14:33
Уже не важливо, що скажеш,
якщо скажеш,
бо вчинки красномовніші від слів,
мене ти оцінити не зумів,
хоча тобі відкрилась надто справжня,
обман...
з обману саме ти почав,
продовжував, аби доволі зручно,

Адель Станіславська
2017.04.25 14:09
Попід хмари - туман.
Сонцеколо поринуло спати.
Поміж простір думки -
розсівається туглість єства.
Ілюзорна ява...
Гори, тіні, потріскує ватра,
лижуть ніч язики -
медативний огень божества.

Нінель Новікова
2017.04.25 13:56
НІНЕЛЬ НОВІКОВА

Переклад з російської мови

***

Чудово, що не Вами хвора я,
Чудово , що і Ви не хворі мною,

Юрій Ерметов
2017.04.25 12:23
Як крапель чи клавіш
музичних
легкий перебір...

Промайнути, пробігти
а чи оминути?..

Хвилини чужі

Ніка Новікова
2017.04.25 12:21
Вітер біг біля мене, ніч розливала скло.
Через очі у груди олова натекло.
Я дивилася вгору, місяць отам білів.
І лягали на щоки видихи ліхтарів.

І молилася тінь від гострих моїх колін:
хтось із нас прямо тут, навколішки догорів.
Чи сидів у мені, п

Марія Дем'янюк
2017.04.25 11:22
Цілий світ у мені:
Минуле, цей день і майбутнє,
Мов кленові вогні,
Ті події такі незабутні.
Пурпурові світанки,
І краплини дощу на віконні,
Твої ніжні обійми
І синочкові оченьки сонні.

Юрій Ерметов
2017.04.25 10:29
Щоранку варто
затамувати подих,
тому що все
залишиться
від вчора.

Щовечора не зчуєшся,
як заклякає вічність

Любов Бенедишин
2017.04.25 09:45
Хто перший в красу?!" -
блуд* керує деревами.
Спішать, пригинаються -
цвіт оберемками.

А зайда-мороз
грізно клацає клешнею
і над абрикосою,

Наталка Янушевич
2017.04.25 07:50
Він стояв обличчям до вулиці, обпершись боком об синій потрісканий одвірок і повільно роздивлявся навколо. Що нового могло бути на дідовому подвір’ї, щоліта переміряному Михайловими кроками? Нічогісінько. Однак тепер усе видавалося таким малим, майже ігр

Олександр Сушко
2017.04.25 07:37
Кричали чайки, наче ті коти,
І билися за вкрадену рибину,
Стовбурчили загривки та хвости,
І клацали дзьобами безупину.

Не помічали в приступах жаги
Затоптану, скалічену чайчину.
Стирчала кістка в неї із ноги,

Ярослав Чорногуз
2017.04.24 23:15
Простелилася днина ясна,
Пригорнула гаї світлоруко.
Чарівлива красуня весна
Забуяла розкішно на луках.

І розвіялась ночі імла,
Має зачіска густоволоса.
Смарагдові* стрічки заплела
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Степовий Сергій Ханенко Сергій
2017.04.25

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Іван Гористеп
2017.04.20

Катерінка Ярошовець
2017.04.17

Олександр Крижанівський Космос
2017.04.13

ксюша корнелюк
2017.04.08

Бондаренко Вікторія Бондаренко Вікторія
2017.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Якими мали би бути поетичні книжки?
1. Мистецьким явищем, а не будь-чим
 
  47 % (129)
2. З чітко відчутною магією
 
  26 % (70)
3. Краще оформленими
 
  10 % (27)
4. Менше еклектики, більше стилю
 
  9 % (24)
5. Такими, як і зараз
 
  6 % (15)
6. Книжки поезій віджили своє
 
  3 % (7)
Всього голосів: 272  | Проголосувати

Інші рейтингові голосування:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 14:11:54 ]
Пропонуємо взяти участь в голосуванні і обговоренні теми.
Кількість відповідей - до 3 включно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-09 20:59:03 ]
Власне, про це писав Зеров у своєму вірші про Арістарха та "Александрійських муз нащадків та послідків". З того часу ситуація стала ще гіршою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 22:47:02 ]
Це класно зауважено - з часом ситуація стає завжди гіршою. (

Але, але...
Місця, куди приходять спраглі маси, завжди дещо затоптуються. Але це ж не значить, що мистецтво, як таке, затоптується?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-01 20:33:35 ]
Хочеться сподіватися, що так і є. Втім, взагалі складно говорити без посмішки (чи сліз) про сучасне мистецтво, особливо - про сучасну поезію. Тому, мабуть, на цьому сайті я публікую лише переклади прози та поезії початку ХХ ст., не обтяжуючи потенційного читача абсурдом повністю власного виробництва. Людство виродилося - треба визнати. Ми нічого не можемо створити прекрасного. Якщо колись верлібри Паунда зводили людей з розуму, то тепер верлібри пише кожен другий. Цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 15:42:26 ]
Навряд чи людство виродилося, думаю, просто натовп став надто щільний в тих місцях, де раніше були одиниці. Тобто, нмсд, проблема і в тому, що з багатьох причин немає розвитку автора, та й взагалі, особистості...
Тут і протиріччя в церковних доктринах, це і обман на обмані в будь-якій гілці влади...

А ще - і це, як на мене, головне, - поезія, як і інші форми творчості й мистецтва, торкаються всіх рівнів перебування суспільства. І якщо народ пише на різних рівнях свого реального перебування (в творчому процесі), то це не зле, не дуже добре, що високі рівні перебування не так вже й помітні. )
Та ось поезія делікатно "дається" для співтворчості всім - і досвідченим, і аматорам, і це повчально.
А щодо книжок, то, мені здається, що й навіть найталановитішому авторові нині випустити книжку без хорошого редакційного колективу проблематично, бо всі дрібнички матимуть значення, хороші ж редактори безкоштовно працювати не в змозі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 18:47:54 ]
Людство не вироджується, а навпаки розвивається шаленими темпами. Де ті критерії морального і фізичного здоров’я, щоб говорити про виродження? Просто на шляху до своєї гільйотини(чи плахи) людство настільки приросло чинниками небезпеки(перенаселення, екологія, брак ресурсів, надпотужна зброя, несправедливість за столом споживання та інше), що кінцева мета подорожі стає реальністю. Питання часу, якщо не схаменеться. Цивілізація принесла для творчих людей інші різноманітні пропозиції для вираження свого творчого «Я». Тому там, на інших поприщах, можливо, і заблукали сучасні Шекспіри . Поезія пішла у щільні маси, для якої – це(на відміну від тих, що «заблукали») чи не самий доступний спосіб догодити своєму Его. Багата уява, трохи фантазії – усе, що треба для початку. Але нема росту, а ази уже засвоєні і самообман каже «Є!». Може обманює, а може і ні. Бо усі ми – особистості і судження наші особистісні. На вічному полі Поезії пасуться не тільки елітні рисаки, але і маленькі поні, страшненькі коні Прежевальського і навіть уперті осли. І якщо «високі рівні перебування» на цьому тлі не надто помітні, то що, осли винні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 20:43:36 ]
Високі рівні перебування (тобто, і плюс всі інші), зазвичай, вловлюються надтонкими чуттями і "фіксуються" певним онтогенезом особи. Онтогенез ніби ніхто ще не відкидав? )
Це я про те, що напевно сучасна авторська поезія повинна мати неабиякі надзавдання, як в письмі, так і в житті самого автора, аби з'являвся неабиякий добротний результат.