ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 23:41
Так сталося у житті двох поетів у 2011 році, що вони стали королем і королевою рими на одному із дійств поетичного фестивалю «Уманьфест», започаткованого знаною поетесою, уродженкою славного гайдамацького міста Софією Кримовською. Поетичні читання відбува

Володимир Бойко
2020.02.24 20:27
Ти збудила в мені те, що довго у серці дрімало,
Розпалила вогонь, що під попелом тихо жеврів.
Ти була весняна, як грайливі очиці конвалій,
Все було без умов, без вагань, без стрічань і без слів.

Та минула весна, літо й осінь, мов в казці, злетіли,

Галина Сливка
2020.02.24 20:08
Зимі давно весінні сняться сни,
А в них маляток в'яже волосінню
Пташина, що із променя-струни
Сяйливі бризки сипле ластовинням.
Мережить сонця променем душа
Розвою і любові серенади
І ллється із небесного ковша
Нове вино з отого винограду,

Євген Федчук
2020.02.24 17:42
Таволга колюча спину обпекла,
Каторга проклята сили відняла.
Важко від незвички це весло тягти.
Та наглядачеві – спробуй не гребти!
Налетить, як яструб. Таволга в руці,
Закривавлять спину рванії рубці.
- Звідки узялася таволга оця?
Молодий п

Олексій Кацай
2020.02.24 16:25
Вгрузаючи у простір швидкостями,
змиваючи промінням шкіру, я
переплітаю відстані з часами
минулими й майбутніми. Земля,
обточена й розплескана до диска,
тримається трьома китами над
усім що разом віддалік і зблизька
акваріума трьох координат

Олександр Бобошко Заколотний
2020.02.24 15:59
Бургомістр починає нараду з переліку вад.
Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
Промовляє подяку тому,
хто його лікував;
проклинає того,
хто слідкує за ним у приціл.

Новин

Олександр Панін
2020.02.24 13:04
Міцніє гріховна навала
Нечистих моральних калік,
Ув’язнення жінка обрала
У скиті духовнім навік.
Чатують ікони тривожно,
Формують кордон заборон,
Щілинка захрещена кожна,
Упав на минуле заслон.

Сергій Губерначук
2020.02.24 11:05
Є висока гора Химера,
на піку якої крах,
в ній, мов прірви, – печери,
де змії
мріють
у черепах,
де плекають надії
і вирощують перли,

Олександр Сушко
2020.02.24 09:54
Читач від насолоди крекче "Ах!"
(терзало недаремно ніч натхнення).
Он там - пейзаж в рожевих кольорах,
А ось - любов, солодка як варення.

Невже цей мед вподобуєш і ти,
Збираєш поміж строф солодку піну?
Доллю у барви сірий наратив

Віктор Кучерук
2020.02.24 08:06
Я маю бути молодим
І мушу стати терпеливим
І перед дзеркалом кривим,
І з безнадійно юродивим.
Потрібно, зрештою, дійти
Лукавству й совісті до згоди,
Але не втратить чистоти
Душі, утісі на догоду.

Микола Соболь
2020.02.24 06:42
Портрет поцілувала: «Здрастуй, тату,
Я стала старшою на рік,
Себе, на жаль, ти не вберіг,
Хотіла про одне спитати –
У спокою на небесах,
Чи бачиш ти мене у снах?
Посивіла геть зовсім мати.
Твого не вистача тепла,

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 01:04
А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.

Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу

Аліна Майстер
2020.02.23 22:07
Священик УГКЦ із Немирова Іван Кипріян у Сибіру замерз разом із засудженими дітьми.
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Поб

Володимир Ляшкевич
2020.02.23 21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?

Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не

Ніна Виноградська
2020.02.23 20:13
Коли слова збираються у зграю,
Це не потік, а це - стрімка ріка,
Що русло вже собі не обирає,
І напролом ідуть її війська.

І все тоді для неї незначуще -
Ламає, трощить, осідає в мул.
У цій словесній зграї, словогущі,

Євген Федчук
2020.02.23 19:49
Говорила мати єдиному сину:
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Аліна Майстер
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Якими мали би бути поетичні книжки?
1. Мистецьким явищем, а не будь-чим
 
  46 % (176)
2. З чітко відчутною магією
 
  27 % (103)
3. Краще оформленими
 
  11 % (41)
4. Менше еклектики, більше стилю
 
  9 % (34)
5. Такими, як і зараз
 
  5 % (19)
6. Книжки поезій віджили своє
 
  2 % (6)
Всього голосів: 379  | Проголосувати

Інші рейтингові голосування:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 14:11:54 ]
Пропонуємо взяти участь в голосуванні і обговоренні теми.
Кількість відповідей - до 3 включно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-09 20:59:03 ]
Власне, про це писав Зеров у своєму вірші про Арістарха та "Александрійських муз нащадків та послідків". З того часу ситуація стала ще гіршою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 22:47:02 ]
Це класно зауважено - з часом ситуація стає завжди гіршою. (

Але, але...
Місця, куди приходять спраглі маси, завжди дещо затоптуються. Але це ж не значить, що мистецтво, як таке, затоптується?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Артамонов (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-01 20:33:35 ]
Хочеться сподіватися, що так і є. Втім, взагалі складно говорити без посмішки (чи сліз) про сучасне мистецтво, особливо - про сучасну поезію. Тому, мабуть, на цьому сайті я публікую лише переклади прози та поезії початку ХХ ст., не обтяжуючи потенційного читача абсурдом повністю власного виробництва. Людство виродилося - треба визнати. Ми нічого не можемо створити прекрасного. Якщо колись верлібри Паунда зводили людей з розуму, то тепер верлібри пише кожен другий. Цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 15:42:26 ]
Навряд чи людство виродилося, думаю, просто натовп став надто щільний в тих місцях, де раніше були одиниці. Тобто, нмсд, проблема і в тому, що з багатьох причин немає розвитку автора, та й взагалі, особистості...
Тут і протиріччя в церковних доктринах, це і обман на обмані в будь-якій гілці влади...

А ще - і це, як на мене, головне, - поезія, як і інші форми творчості й мистецтва, торкаються всіх рівнів перебування суспільства. І якщо народ пише на різних рівнях свого реального перебування (в творчому процесі), то це не зле, не дуже добре, що високі рівні перебування не так вже й помітні. )
Та ось поезія делікатно "дається" для співтворчості всім - і досвідченим, і аматорам, і це повчально.
А щодо книжок, то, мені здається, що й навіть найталановитішому авторові нині випустити книжку без хорошого редакційного колективу проблематично, бо всі дрібнички матимуть значення, хороші ж редактори безкоштовно працювати не в змозі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-02 18:47:54 ]
Людство не вироджується, а навпаки розвивається шаленими темпами. Де ті критерії морального і фізичного здоров’я, щоб говорити про виродження? Просто на шляху до своєї гільйотини(чи плахи) людство настільки приросло чинниками небезпеки(перенаселення, екологія, брак ресурсів, надпотужна зброя, несправедливість за столом споживання та інше), що кінцева мета подорожі стає реальністю. Питання часу, якщо не схаменеться. Цивілізація принесла для творчих людей інші різноманітні пропозиції для вираження свого творчого «Я». Тому там, на інших поприщах, можливо, і заблукали сучасні Шекспіри . Поезія пішла у щільні маси, для якої – це(на відміну від тих, що «заблукали») чи не самий доступний спосіб догодити своєму Его. Багата уява, трохи фантазії – усе, що треба для початку. Але нема росту, а ази уже засвоєні і самообман каже «Є!». Може обманює, а може і ні. Бо усі ми – особистості і судження наші особистісні. На вічному полі Поезії пасуться не тільки елітні рисаки, але і маленькі поні, страшненькі коні Прежевальського і навіть уперті осли. І якщо «високі рівні перебування» на цьому тлі не надто помітні, то що, осли винні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 20:43:36 ]
Високі рівні перебування (тобто, і плюс всі інші), зазвичай, вловлюються надтонкими чуттями і "фіксуються" певним онтогенезом особи. Онтогенез ніби ніхто ще не відкидав? )
Це я про те, що напевно сучасна авторська поезія повинна мати неабиякі надзавдання, як в письмі, так і в житті самого автора, аби з'являвся неабиякий добротний результат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-11 22:29:17 ]
Поезія справді має бути мистецьким явищем. Її сенс полягає в духовному збагаченні людини. Не хлібом єдиним живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2017-12-25 12:21:58 ]
У світі є багато творчих людей, але багато з них бояться розкрити свої таланти. Але в світі також є багато людей, які мають жагу до багатства, й вони пишуть і видають будь-що. Книги мають розвивати людину різно-сторонньо , а не псувати її. Тому я вважаю, що книга повинна бути мистецьким явищем. Але просто розвиток особисті у творі звучить нудно, то потрібно якісно оформлювати й додавати власний стиль написання. Після цього книги й відчуваються "магічними". Я вважаю, що "Магічні" книги - мистецьке явище, в якому використані художньо-стилістичні прийоми вираження характерів й емоцій та думок, описання героїв й подій з легким ритмом читання, завдяки чому людина, читаючи її, всебічно розвивається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Ігорович Старицький (М.К./Л.П.) [ 2017-12-25 12:25:40 ]
P.S: Також треба небоятися розвивати таланти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-09 10:54:19 ]
Поезія, це світла сторінка нашого життя, віддушина для душі... і я повністю згідна з Д.І.Старицьким -гарна, духовна поезія надає книзі магію і бажання її читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Філософ (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-20 23:21:23 ]
Книга - це Дитина яку Народжує Творець Слова